Основні форми наукового пізнання (2) План

1. Форми та рівні наукового пізнання

2. Наукова ідея та проблема: зміст та роль у науковому знанні

3. Наукова гіпотеза: особливості та різновиди

4. Наукова теорія в системі наукових знань

5. Закон і закономірність як форми наукового пізнання

6. Прогностика як теорія дослідження майбутнього та її види

Література

Бедяєв С.К. Прогностика: первые шаги науки // Вопросы философни. – 2003. – № 4.

Касавин И.Т. Теория как образ и понятие // Вопросы философии. – 2001. – № 3.

Кочергин А.Н. Методы и формы научного познания. – М., 1990.

Нагиев Р.М. Смена развитых научных теорий: ценностные измерения // Вопросы философии. – 2002. – № 11.

Петрова Ф. Гипотеза и научная теория. – София, 1990.

Сторожук А.Ю. Проблема построения критерия определения научности гипотезы // Философские науки. – 2000. – № 1.

Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направление, формы, проблеми. – М., 1988.

Семінар 14

Філософські методи пізнання (2) План

1. Питання про можливість методу пізнання в класичній філософії

2. Основні етапи розвитку діалектики як методу пізнання

3. Особливості трансцендентного методу

4. Розрізнення наук про природу і про культуру за загальним методом в неокантіанстві

5. Феноменологічна редукція: сутність та особливості

6. Позиція герменевтики щодо методу пізнання

7. Структуралістські розробки методу пізнання

Література

Гадамер Г. Істина і метод. В 2-х т. – К., 2002.

Громыко В.В. Деятельностный подход: новые линии исследований // Вопросы философии. – 2001. – № 2.

Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2002.

Рамек Е.А. Феноменологический метод и дилемма психиатрии: Бинсвангер и Гуссерль // Вопросы философии. – 2001. – № 11.

Черняк В С. Философский метод в истории наук // Вопросы философии. – 2001. – № 8.

Копнин П.В. Диалектика. Логика, Наука. – М., 1973.

Шинкарук В. До питання про принципи діалектики як методології суспільствознавства // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 9 – 10.

Яусс Х.Ф. К проблеме диалектического понимания //Вопросы философии. – 1995. – № 12.

Семінар 15

Соціальна філософія (4) План

1. Логіка розвитку соціального пізнання

а) Сутність та специфіка соціального пізнання

б) Принцип історизму в осягненні соціального пізнання

в) Діалогічність природи вивчення соціальних наук

2. Теоретичні моделі суспільства

а) Класичні та некласичні підходи до побудови соціальної реальності

б) Теорія історичного матеріалізму К. Маркса

в) Теорія соціального реалізму Е. Дюркгейма

г) Теорія раціоналізації М. Вебера

д) Теорія соціальних систем Т. Парсонса

3. Філософський аналіз суспільства

а) “Суспільство” як предмет філософського аналізу. Єдність і багатогранність суспільно-історичного процесу

б) Соціальні організації та відносини. Різновиди класифікацій соціальних спільнот

в) Діяльність як спосіб існування соціального. Суб'єкт соціальної дії

г) Суспільна свідомість. Інституціональні і позаінституціоналізовані аспекти. Поняття ідеології

Література

Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10.

Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії (західноєвропейський контекст). – К., 2000.

Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.

Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М., 1991.

Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 13. – К., 1963.

Поппер К. Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10.

Сучасна зарубіжна соціальна філософія; Хрестоматія. – К., 1996.

Тернер Дж. Структура социальной теории. – М., 1986.

Семінар 16