- •Канд. Істор. Наук, доц. Кондрашова в.М. Вступне слово
- •Бажаємо успіхів! орієнтовні питання для вступників в аспірантуру
- •Плани семінарських занять
- •Специфіка філософського знання та методологічні проблеми історії філософії (2) План
- •Література
- •Антична філософія (2) План
- •Література
- •Філософія доби Середньовіччя та Відродження (2) План
- •Література
- •Західноєвропейська філософія Нового часу XVII – XVIII ст. (2) План
- •Література
- •Німецька класична філософія Нового часу (2) План
- •Література
- •Українська філософія (4) План
- •Література
- •Некласична філософія (4) План
- •Література
- •Онтологія як фундаментальна складова філософського знання (2) План
- •Література
- •Гносеологія як філософська теорія пізнання (2) План
- •Література
- •Розвиток теорії пізнання у межах логіки наукового дослідження (2) План
- •Література
- •Філософські розробки методології наукового пізнання (2) План
- •Література
- •Методи наукового пізнання (2) План
- •Література
- •Основні форми наукового пізнання (2) План
- •Література
- •Філософські методи пізнання (2) План
- •Література
- •Соціальна філософія (4) План
- •Література
- •Філософія історії (2)
- •Філософія техніки (2)
- •Філософія права (2) План
- •Література
- •Філософська антропологія та філософія культури (2) План
- •Література
- •Проблема розвитку у філософії (2) План
- •Література
- •Перелік обов'язкових філософських першоджерел, які включені до білетів кандидатського іспиту з філософії
- •Орієнтовна тематика рефератів Філософія і наука
- •Література
- •Філософські проблеми біологічних наук
- •Література
- •Філософські питання фізики
- •Література
- •Філософські проблеми хімії
- •Література
- •Філософські питання математики
- •Література
- •Сучасна філософія техніки та технічних наук
- •Література
- •Філософські проблеми екології
- •Література
- •Філософія історії та тенденції розвитку західноєвропейської культури
- •Література
- •Українська філософія і культура
- •Література
- •Загальні вимоги до реферату
- •Зразок оформлення титульного аркушу реферату
- •Підручники, навчальні посібники з курсу "філософія"
- •Орієнтовні питання до кандидатського іспиту
- •Короткий виклад деяких базових тем до кандидатського екзамену з філософії. Тема 1. Філософія, її роль у житті людини й суспільства.
- •1. Дофілософські світогляди й картини світу. 1.1. Поняття світогляду.
- •1.2. Міфологічний світогляд.
- •1.3. Релігійний світогляд.
- •1.4. Дофілософське мислення й філософія.
- •2. Філософія як світогляд.
- •2.2. Специфіка філософського знання.
- •3. Основне питання філософії та дві його сторони.
- •3.1. Матеріалізм і ідеалізм – основні філософські напрямки.
- •3.2. Дуалізм.
- •3.3. Гносеологія.
- •Питання та вправи.
- •1 Рівень.
- •2 Рівень.
- •Тема рефератів.
- •Література.
- •I вариант (історія філософії)
- •II вариант (філософія)
Короткий виклад деяких базових тем до кандидатського екзамену з філософії. Тема 1. Філософія, її роль у житті людини й суспільства.
1. Дофілософські світогляди й картини світу.
2. Філософія як світогляд.
3. Матеріалізм і ідеалізм – основні напрямки філософії.
1. Дофілософські світогляди й картини світу. 1.1. Поняття світогляду.
Філософія – світоглядна форма свідомості. Однак не всякий світогляд можна назвати філософським. Насамперед необхідно відзначити, що світогляд – це соціально-історичний феномен, що виник з появою людського суспільства. Процес вироблення світогляду є суспільною потребою. На певному етапі розвитку усвідомлення людиною світу, у якому він живе, самого себе й свого місця в цьому світі стає умовою подальшого соціального прогресу.
Світогляд являє собою сукупність переважаючих у той або інший період історії гранично загальних поглядів на мир і людину в їхніх складних співвідношеннях. У світогляді сплавлені особливості емоційного, психологічного й інтелектуального відношення людини до світу: його почуття й розум, сумніви й переконання, знання й оцінка й більш-менш цілісне розуміння людського світу й самого себе. Це свого роду духовна призма, через яку сприймається й переживається все навколишнє.
Історія духовного розвитку людства знає кілька основних типів світогляду: міфологічний, релігійний, філософський. До філософських мають відношення перші два типи.
1.2. Міфологічний світогляд.
Кожний, хто був ознайомлений з міфами Стародавньої Греції або з міфами інших народів, знає, що протягом сотень і тисяч років люди жили як би в особливому світі мрій і фантазій. Ці вірування й подання грали в їхньому житті дуже важливу роль: вони були своєрідним вираженням і зберіганням історичної пам’яті, регулятивом їхньої соціальної організації.
Чи пішли міфи й міфологічна форма світогляду в минуле? Чи не залишилися сліди міфотворчості в сучасній свідомості й культурі? У наш «освічений» час, мабуть, уже ніхто не вірить в «трьох китів», на яких тримається Земля. Але в широкій свідомості мас діються й живуть інші, не менш, а може бути, й більше ілюзорні ідеї (з повною підставою їх варто визнати ідеями світоглядними): про расову й національну перевагу, про непогрішність деяких політичних партій і нескінченну мудрість їхніх вождів, про комунізм, до якого ведуть «всі шляхи», та ін. Міфологічним світоглядом – незалежно від того, до далекого минулого або сьогоднішнього дня воно ставиться – ми назвемо такий світогляд (або таку систему поглядів на об’єктивний світ і на місце в ньому людини), що заснована на художньо-емоційному переживанні миру, або на суспільних ілюзіях, породжених неадекватним сприйняттям значними групами людей (класами, націями) соціальних процесів і своєї ролі в них. Одна з особливостей міфу, що безпомилково відрізняє його від науки, укладається в тому, що міф пояснює «все, тому що для нього немає непізнаного й невідомого». Він є найбільш ранньої, а для сучасної свідомості – архаїчною формою світогляду.
1.3. Релігійний світогляд.
З надр ще не розчленованої, не диференційованої суспільної свідомості розвився релігійний світогляд. Як і міфологія, релігія звертається до фантазії й почуттів. Це можуть бути дуже високі почуття любові, віри, надії, благоговіння перед життям, буттям, світобудовою. Однак у відмінності від міфу релігія не «змішує» земне й сакральне, а найглибшим і необоротним образом розводить їх на два протилежних полюси. Творча всемогутня чинність – Бог – знаходиться над природою й поза природи. Буття Бога переживається людиною як одкровення. Як одкровення людині дано знати, що душа його безсмертна, що за смертю його чекає вічне життя й зустріч із Богом.
Релігія, релігійна свідомість і релігійне відношення людини до світу залишилися незмінними. Протягом історії людства вони, як інші утворення культури, розвивалися, здобували різноманітні форми на Сході й Заході, у різні історичні епохи. Але всіх їх поєднувало те, що в центрі будь-якого релігійного світогляду знаходиться пошук вищих цінностей, щирого шляху життя а також те, що як дані цінності, так і ведучий до них життєвий шлях переносяться не в земне, а в «вічне» життя. Всі речі і вчинки людини й навіть її помислів оцінюються, схвалюються або засуджуються по цьому вищому, абсолютному критерію.