Філософія історії та тенденції розвитку західноєвропейської культури

1. Категорія необхідності в філософських концепціях Античності

2. Антропологічний поворот в античній філософії

3. Структура світобудови в філософії Платона

4. Концепція щастя в філософських системах Платона, Аристотеля та Сенеки

5. Філософські вчення про Бога: геоцентризм, пантеїзм, деїзм

6. Циклічність та лінійність: дві моделі розуміння історичного процесу

7. Формулювання позиції панлогізму Р. Декарта та його значення

8. Філософське розуміння держави в філософських концепціях Нового часу

9. Романтична критика Просвітництва: філософський підхід

10. Співвідношення теоретичної і практичної філософії в філософії німецького ідеалізму

11. Сутність “коперніканського повороту" І. Канта та її значення для філософії культури

12. Проблема свободи в філософії Ф. Шеллінга

13. Гегель про історичні форми розвитку свободи

14. Філософське осягнення традиції в сучасній філософії

15. Символічна природа культури

Література

Виндельбанд В. Философия культури и трансцендентальный идеализм // Культурология. XX век: Антология. – М., 1995.

Гегель Г.Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 1993.

Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Гуссерль Э. Философия как строгая наука. – Новочеркаськ, 1994.

Історія філософії. – К., 2002.

Кассирер Э. Логика наук о культуре // Кассирер Э. Избранное: Опыт о человеке. – М., 1998.

Тойнби Дж. Постижение истории. – М., 1991.

Шпенглер О. Закат Европы. – Т. 1. – М., 1993.

Філософія культури. – СПб., 1998.

Українська філософія і культура

1. Археологічні та письмові джерела формування українського народу

2. Східно-сарматські, антично-візантійські, германські й тюркські впливи на формування ранньоукраїнської культури

3. Політеїстичний пантеон давніх українців як форма суспільної свідомості

4. Християнські мотиви в культурі Київської Русі

5. "Добрилово Євангеліє" як феномен української культури

6. Еволюція ікони на Україні

7. Козацтво в літературі та фольклорі

8. Витоки українського романтизму

9. Філософські аспекти творчості М. Гоголя

10. Д. Чижевський як історик філософії України

11. Українське національне відродження на початку XX ст.

12. Модерністські течії в Україні на початку XX ст,

13. Українське національне відродження на початку XX ст.

14. Демографічна ситуація та етно-екологічне становище України

15. Сучасний стан української нації: досягнення та проблеми

Література

Бовсунівська Т. Феномен українського романтизму. – К., 1997.

Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1993.

Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1996.

Забужко О. Філософія української ідеї: Франківський період. – К., 1993.

Мотиль О., Шевченко І. Пам'яті Дмитра Чижевського // Філософська та соціологічна думка. – 1991. – № 10.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999.

Стратій Я., Литвинов В., Андрушко В. Описання курсів філософії й риторики професорів Києво-Могилянської Академії. – К., 1982.

Щокін Г. Концепція соціального розвитку: висновки для України. – К., 2002

Загальні вимоги до реферату

1. Реферат – самостійна письмова праця аспіранта чи здобувача – неодмінна складова кандидатського іспиту з філософії. Оцінка реферату заноситься до протоколу іспиту.

2. Реферат має засвідчувати знання основної новітньої літератури, що відповідає темі реферату, а також вміння викласти її зміст.

3. Теми рефератів визначаються викладачем семінарської групи, план і список основної літератури узгоджується з викладачем.

4. Вимоги до оформлення реферату: обсяг реферату 17-20 аркушів формату А4 (через 1.5 інтервали).

- титульний аркуш оформляється за зразком (зразок додається);

- план реферату (включає "Вступ", "Основну частину". "Заключення", "Список літератури") розміщується зразу ж після титульного аркушу;

- "Список літератури" може складатись за варіантами: алфавітним, тематичним, або за порядком посилань у тексті;

- у "Списку літератури" вказується: автор, назва праці, місце видання та рік видання.

5. На кафедру подається перший екземпляр, він має бути пронумерованим та зшитим.

6. Ті, хто складає іспити у весняну сесію, реферат подають до 1 травня, взимку – до 1 грудня.

7. Усі, хто навчається в групах – подають реферат викладачеві семінарської групи, а хто складає іспит екстерном — завідувачу кафедри.

8. Кожен реферат рецензується і попередньо оцінюється рецензентом за загальноприйнятою шкалою оцінок. Кінцева оцінка виставляється екзаменаційною комісією.

Автор реферату має право до екзамену ознайомитися з рецензією. Якщо рецензент оцінює реферат на "незадовільно", то аспірант (здобувач) має право захищати позитивну оцінку перед екзаменаційною комісією, або подає на рецензію новий текст реферату.

Титульний аркуш реферату оформлюється за поданою нижче формою.

На титульному аркуші поруч з прізвищем аспіранта позначається кафедра, на який виконується дисертація, та номер спеціальності, з розшифровкою її визначення.

Прізвище наукового керівника – це прізвище професора, або доцента, який керує підготовкою реферату.