- •Канд. Істор. Наук, доц. Кондрашова в.М. Вступне слово
- •Бажаємо успіхів! орієнтовні питання для вступників в аспірантуру
- •Плани семінарських занять
- •Специфіка філософського знання та методологічні проблеми історії філософії (2) План
- •Література
- •Антична філософія (2) План
- •Література
- •Філософія доби Середньовіччя та Відродження (2) План
- •Література
- •Західноєвропейська філософія Нового часу XVII – XVIII ст. (2) План
- •Література
- •Німецька класична філософія Нового часу (2) План
- •Література
- •Українська філософія (4) План
- •Література
- •Некласична філософія (4) План
- •Література
- •Онтологія як фундаментальна складова філософського знання (2) План
- •Література
- •Гносеологія як філософська теорія пізнання (2) План
- •Література
- •Розвиток теорії пізнання у межах логіки наукового дослідження (2) План
- •Література
- •Філософські розробки методології наукового пізнання (2) План
- •Література
- •Методи наукового пізнання (2) План
- •Література
- •Основні форми наукового пізнання (2) План
- •Література
- •Філософські методи пізнання (2) План
- •Література
- •Соціальна філософія (4) План
- •Література
- •Філософія історії (2)
- •Філософія техніки (2)
- •Філософія права (2) План
- •Література
- •Філософська антропологія та філософія культури (2) План
- •Література
- •Проблема розвитку у філософії (2) План
- •Література
- •Перелік обов'язкових філософських першоджерел, які включені до білетів кандидатського іспиту з філософії
- •Орієнтовна тематика рефератів Філософія і наука
- •Література
- •Філософські проблеми біологічних наук
- •Література
- •Філософські питання фізики
- •Література
- •Філософські проблеми хімії
- •Література
- •Філософські питання математики
- •Література
- •Сучасна філософія техніки та технічних наук
- •Література
- •Філософські проблеми екології
- •Література
- •Філософія історії та тенденції розвитку західноєвропейської культури
- •Література
- •Українська філософія і культура
- •Література
- •Загальні вимоги до реферату
- •Зразок оформлення титульного аркушу реферату
- •Підручники, навчальні посібники з курсу "філософія"
- •Орієнтовні питання до кандидатського іспиту
- •Короткий виклад деяких базових тем до кандидатського екзамену з філософії. Тема 1. Філософія, її роль у житті людини й суспільства.
- •1. Дофілософські світогляди й картини світу. 1.1. Поняття світогляду.
- •1.2. Міфологічний світогляд.
- •1.3. Релігійний світогляд.
- •1.4. Дофілософське мислення й філософія.
- •2. Філософія як світогляд.
- •2.2. Специфіка філософського знання.
- •3. Основне питання філософії та дві його сторони.
- •3.1. Матеріалізм і ідеалізм – основні філософські напрямки.
- •3.2. Дуалізм.
- •3.3. Гносеологія.
- •Питання та вправи.
- •1 Рівень.
- •2 Рівень.
- •Тема рефератів.
- •Література.
- •I вариант (історія філософії)
- •II вариант (філософія)
1.4. Дофілософське мислення й філософія.
Релігія ближче до філософії, ніж міфологія. Погляд у вічність, ціннісне сприйняття життя, пошук вищих цілей й змістів властиві всім формам свідомості. Однак є й розходження. Релігія – свідомість масова. Філософія – свідомість теоретична. Релігія не вимагає доказів, розумного обґрунтування своїх положень, істини віри вона вважає вище істин розуму. Філософія – це завжди теоретизування, завжди робота думки.
Стосовно філософського світогляду філософські світоглядні форми й історично, й логічно виявляються їх необхідною, природною підставою. Міфологічна свідомість була свідомістю глибокого, інтимного зв’язку людини й природи в епоху родового ладу. Релігійна свідомість (якщо говорити про її саму коштовну, гуманістичну сторону) була першим людським поглядом у вічність, першим усвідомленням єдності людського роду.
Взаємовідношення філософії і релігії в історії культури не було однозначним. У середині століття, коли духовна влада релігії та заснована на ній політична влада церкви над людьми була безроздільною, філософії приділялася лише роль «служниці» богослов’я. У Новий час, особливо в епоху Просвітництва (XVIII ст.), філософія заявила про свою «емансипацію» від релігії, а потім – в особі найбільш радикальних атеїстів – почала дійсну атаку на релігію та її догмати. В XIX ст. великий філософ-ідеаліст Гегель, будучи сам людиною помірковано-релігійних поглядів, в ієрархії форм духу релігію та філософію відніс до самих його вищих форм, але все-таки на вершину піраміди поставив понятійне мислення, тобто філософію, а релігії «присудив» друге місце.
Подібні за своїм характером з релігією проблеми пояснення світу й впливу на свідомість і поводження людей вирішує філософія.
2. Філософія як світогляд.
2.1. У масовій свідомості філософія нерідко представляється чимсь досить далеким від реального життя. Філософствування в такім розумінні – це велике, мрячне міркування, істинність якого не можна не довести, не спростувати. Цієї думці, однак, суперечить той факт, що в культурному, цивілізованому суспільстві кожна мисляча людина хоча б «трошки» - філософ, навіть якщо вона й не підозрює про це. Філософ – не «надлюдина», якої ніщо людське не чуже. Вона, звичайно, не знає. Але вона знає про своє незнання.
Філософське знання, як і всяке теоретичне знання, розвивається, збагачується все новим змістом. При цьому зберігається спадкоємність пізнаного. Але філософська свідомість – це не тільки теорія. Науково-теоретичне знання становить лише одну сторону ідейного змісту філософії. Іншу, провідну його сторону, створює духовно-практичний компонент. Це означає, що у філософській творчості вихідні ідеї часто черпаються із глибокого переживання. Роль логіки укладається в тім, щоб розкрити ідею, пояснити, викласти філософське відкриття.
Найперша ознака бездуховності – самовдоволення. Філософія – це завжди критика, завжди небажаний баламут спокою. Не випадковий той факт, що несправедлива влада не має потреби в істині, вона створює міф. Так, у тоталітарному суспільстві «немає проблем», тому що все в цьому суспільстві регламентовано, людина є тільки «гвинтик» великого державного механізму. І ідеологія в такім суспільстві – не філософія, а директива.