Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ №1321.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
931.33 Кб
Скачать

7. Чисельне диференціювання

Рішення ряда задач (визначення молярної теплоти пароутворення рідини, обчислення граничної адсорбції поверхнево-активних речовин на границі розчин – повітря) передбачає диференціювання одержаної експериментальної залежності. Графічне диференціювання, котре зводиться до різних способів побудови дотичних у точках кривої у = f(x), на жаль, робить отриманий результат більш суб’єктивним й, очевидно, створює серйозні похибки. Чисельні методи диференціювання дозволяють звести ці помилки до мінімуму.

Один з способів визначення похідних експериментальної залежності у = f(x) оснований на диференціюванні інтерполяційного многочлена Ньютона.

Хай вузли інтерполяції x0, x2,…….. xn рівновіддалені. Тоді, якщо задане значення аргумента знаходиться ближче до початка таблиці, похідна цієї функції:

(41)

де q = (x – x0)/h і h = xi+1 - xi.

При знаходженні похідних у´ в заданій точці х в якості х0 слід брати найближче табличне значення аргумента.

Для наближеного обчислення похідних функції f(x) у вузлах інтерполяції, тобто при х = х0 (в якості х0 можна взяти будь-яке табличне значення аргумента) можна використовувати спрощені формули:

Щоб обчислити значення похідної в точці, яка розташована ближче до кінця таблиці, слід скористатися формулою:

(43)

При х = xn і q = 0 формула (43) спрощується

Приклад 7.1. По залежності тиску насиченої пари від температури визначите молярну теплоту випаровування води при Т1 = 356,5 К та Т2 = 366,5 К.

Т, К

350,0

356,5

362,0

366,5

370,5

Р, мм. рт. ст.

300

400

500

600

700

Рішення

Як відомо (приклад 3.1), для процесів випаровування і сублімації рівняння Клапейрона – Клаузіуса набуває вигляду:

(45)

Отже, молярна теплота випаровування

і для її обчислення необхідно визначити похідні при температурах Т1 = 356,5 К та Т2 = 366,5 К. Оскільки при виконанні лабораторної роботи задають тиск, позначимо х = P та у = Т. Розраховуємо кінцеві різниці та заносимо результати в таблицю.

Таблиця 7.1

Кінцеві різниці

i

x

y

Δуi

Δ2уi

Δ3уi

Δ4уi

0

300

350,0

6,5

-1

0

0,5

1

400

356,5

5,5

-1

0,5

2

500

362,0

4,5

-0,5

3

600

366,5

4

4

700

370,5