Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ №1321.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
931.33 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для математичної та статистичної обробки експериментальних даних при вивченні курсу «Фізична хімія» студентами-технологами денної форми навчання

Дніпропетровськ УДХТУ 2006

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для математичної та статистичної обробки експериментальних даних при вивченні курсу «Фізична хімія» студентами-технологами денної форми навчання

Затверджено на засіданні кафедри фізичної хімії.

Протокол №4 від 20.06.06.

Дніпропетровськ УДХТУ 2006

Методичні вказівки для математичної та статистичної обробки експериментальних даних при вивченні курсу «Фізична хімія» студентами-технологами денної форми навчання / Укл. Ф.Й. Данилов, Д.В. Гіренко, О.А. Бєляновська, Д.А. Головко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2006. – 30 с.

Укладачі: Ф.Й. Данилов, доктор хім. наук

Д.В. Гіренко, кандидат хім. наук

О.А. Бєляновська, кандидат техн. наук

Д.А. Головко, кандидат хім. наук

Відповідальний за випуск Ф.Й. Данилов, доктор хім. наук

Навчальне видання

Методичні вказівки для математичної та статистичної обробки експериментальних даних при вивченні

курсу «Фізична хімія»

студентами-технологами денної форми навчання

Укладачі: Данилов Фелікс Йосипович

Гіренко Дмитро Вадимович

Бєляновська Олена Анатоліївна

Головко Дмитро Аркадійович

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор Л.Я. Гоцуцова

Підписано до друку 13.11.03. Формат 60х84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк. акр. 2,0. Облік.-вид. акр. 2,0. Тираж 50 прим. Зам. № 182. Свідоцтво ДК №303 від 27.12.2000.________________________________________

УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8._____________________

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру

ЗМІСТ

1. Методи наближених обчислювань 4

    1. Абсолютна та відносна похибки.

    2. Значущі цифри 5

    3. Правила округлення чисел 5

    4. Похибка суми, різниці, добутку, частки, степеня, кореня. 5

  1. Побудова графиків. 8

  2. Визначення коефіцієнтів рівняння прямої графічним шляхом. 15

  3. Метод найменьших квадратів. 20

  4. Надійний інтервал. 23

  5. Інтерполювання функцій. 25

  6. Чисельне диференціювання. 27

Список літератури 30

1. Методи наближених обчислювань

При обробці експериментальних даних звичайно оперують наближеними значеннями тих чи інших величин (наближеними числами). Наближеним називають число, яке незначно відрізняється від точного та замінює його в обчисленнях. при використовуванні наближених чисел необхідно знання їх точності, тобто їх похибки.

1.1.Абсолютна та відносна похибки

Абсолютною Δ похибкою наближеного числа а називають абсолютну величину різниці між точним значенням х та його наближеним значенням а:

Δ = |x - a| (1)

Відносна похибка – відношення абсолютної похибки до модуля величини, яку вимірюють:

(2)

Приклад 1.1. Визначіть абсолютну й відносну похибки вимірюваного тиску насиченої пари води при 95°С 630 мм рт. ст., якщо його точне значення 633,99 мм рт. ст.

Абсолютну похибку обчислюємо за формулою (1)

Δ = |633,99 - 630| = 3,99 мм. рт. ст.,

а відносну – за формулою (2)

δ = 3,99/633,99 = 0,0063

Обчислити абсолютні та відносні похибки за формулами (1) і (2) частіш всього неможливо, оскільки точне значення х, як правило, невідомо. Тому вводять поняття граничної абсолютної та граничної відносної похибок.

Гранична абсолютна похибка – позитивне число, яке напевно перевищує абсолютну похибку (або в крайньому разі, дорівнює їй). Наприклад, при вимірюванні температури розчину ми можемо судити о точності значення, яке зафіксоване, лише оцінюючи точність вимірювання. Якщо ми впевнені, що похибка при вимірованні температури не перевищує 1°С, то можна вважати, що абсолютна похибка не більш за 1°С. Отже, гранична абсолютна похибка Δа = 1°С.

Гранична відносна похибка δа дорівнює відношенню граничної абсолютної похибки до модуля точного (або наближеного) числа.

Її величину можна розрахувати по числу значущих цифр:

(3)

де α1 – перша значуща цифра наближеного числа, n – кількість значущих цифр.

На практиці граничну абсолютну та граничну відносну похибки часто називають просто абсолютною і відносною похибками, оскільки з їх вірними значеннями, як правило, не припадає мати справу.

1.2. Значущі цифри

В наведених нижче прикладах число значущіх цифр для кожної величини наведено у дужках.

1.

10,250 г (5)

5.

53022 мл (5)

9.

0,010 М (2)

2.

12,53 г (4)

6.

220 мл (2)

10.

3,00 М (3)

3.

20 г (1)

7.

500 мл (1)

11.

2,55 М (3)

4.

0,00623 М (3)

8.

100,00 мл (5)

12.

50620 мл (4)

1.3. Правила округлення чисел

Щоб округлити число, точне чи наближене, до n значущіх цифр, відкидають усі цифри, які стоять справа від n-й значущої цифри або при необхідності збереження розрядів замінюють їх нулями. При цьому дотримуються наступних правил:

  1. якщо перша з цифр, що відкидаються, більш ніж 5, то останню з залишившихся цифр збільшують на 1 (наприклад, округлив число 57,8876 до сотих часток, одержимо 57,89);

  2. якщо перша з цифр, котрі відкидаються, дорівнює 5, а посеред наступних за нею цифр наявні відмінні від нуля, то останню з залишившихся цифр збільшують на 1 (так, округлив число 67,8506 до десятих часток, одержимо 67,9);

  3. якщо перша з цифр, які відкидаються, дорівнює 5, а за нею йдуть нулі, то остання з залишившихся цифр залишається незмінною, якщо вона парна, та збільшується на 1, коли непарна (наприклад, при округлінні до десятих часток чисел 5,6500 та 12,5500 одержимо 5,6 та 12,6 відповідно);

  4. якщо перша з цифр, що відкидаються, менш, ніж 5, то цифри, які залишаються, не змінюються (так, округлив число 100,26313321 до тисячних часток, одержимо 100,263).

При додержуванні цих правил абсолютна похибка вимірювання складає не більш половини одиниці розряду, який визначає остання значуща цифра.

1.4. Похибка суми, різниці, добутку, частки, степеня, кореня

Загальні формули для розрахунку абсолютних та відносних похибок суми, різниці, добутку, частки, степеня, кореня наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Загальні формули для розрахунку абсолютних та відносних похибок суми, різниці, добутку, частки, степеня та кореня

Результат

Граничні похибки

абсолютна

відносна

Сума: X = ∑Yi

ΔX = ∑ΔYi (4)

(5)

Різниця: Х = Y1 – Y2

ΔX = ΔY1 + ΔY2 (6)

Добуток: Х = Пzi

ΔХ = |X| · δХ (7)

δХ = Σδzi (8)

Частка: Х = z1/z2

δХ = δz1 + δz2 (9)

Степень: Х = zn *

δХ = n · δz (10)

Корень: *

δХ = δz/n (11)

* n – натуральне число.

Складання, віднімання, множення та ділення чисел з різною кількістю вірних значущих цифр рекомендується здійснювати наступним чином:

  1. виділити числа з найменшою кількістю знаків після коми, тобто які мають найбільшу абсолютну похибку, й залишити їх без зміни;

  2. решту чисел округлити таким чином, щоб зберегти в них на один знак більше, ніж в числах, котрі виділені;

  3. здійснити додавання, віднімання, множення або ділення даних чисел, враховуючи всі збережені знаки;

  4. отриманий результат округлити на один знак.

При возведенні наближеного числа в степінь або при добуванні кореня n-го степеня в результаті слід залишити стільки ж значущих цифр, що й в основі степеня або в підкореневому числі.

Приклад 1.2. Тепловий ефект розчинення 1 моля безводного сульфата літія дорівнює -26,7 кДж, а кристалогідрата Li2SO4·H2O складає -14,31 кДж. Обчислите тепловий ефект реакції гідратоутворення та визначіть похибку розрахунку.

Рішення.

Тепловий ефект реакції гідратоутворення визначаємо по закону Гесса. Реакцію розчинення безводного сульфата літія

Li2SO4 + хН2О = Li+(aq.) + SO42-(aq) + ΔН1 (А)

представимо двома стадіями

Li2SO4 + Н2О = Li2SO4·H2O + ΔНгидр (Б)

Li2SO4·H2O + (х-1)Н2О = Li+(aq.) + SO42-(aq) + ΔН2 (В)

Додавши стадії (Б) та (В), одержимо наступне рівняння

Li2SO4 + хН2О = Li+(aq.) + SO42-(aq) + (ΔНгидр + ΔН2) (Г)

Отже,

ΔН1 = ΔНгидр + ΔН2.

Тоді,

ΔНгидр = ΔН1 - ΔН2

При розрахунку ΔН1 = -26,7 кДж, як менш точне, та ΔН2 = -14,31 кДж, оскільки в ньому на один знак більше, ніж у ΔН1, залишаємо без змін. Здійснюємо розрахунок зі врахуванням усіх збережених знаків: -26,7 - (-14,31) = -12,39 кДж. Одержаний результат округляємо до 0,1. Отже, ΔНгидр = -12,4 кДж.

Для оцінки похибки цього результата, обчислимо:

  • суму граничних абсолютних похибок вихідних даних

Δ1 = 0,1 + 0,01 = 0,11 кДж;

  • абсолютну похибку округлення

Δ2 = |-14,31 – (-14,31)| = 0 кДж;

  • заключну похибку округлення результата:

Δ3 = |-12,4 – (-12,39)| = 0,01 кДж.

Тоді, похибка результата

Δ = Δ1 + Δ2 + Δ3 = 0,11 + 0 + 0,01 = 0,12 кДж, тобто Δ < 0,2 кДж.

Таким чином,

ΔНгидр = -12,4 ± 0,2 кДж.

Приклад 1.3. Розрахуйте тепловий ефект реакції взаємодії 0,0100 моль HCl та 0,0300 моль NaOH, якщо стала прилада 1250,5 Дж/К, а стрибок температури 0,435 К. Оцінить похибку одержаного результата.

Рішення

Обчислюємо тепловий ефект реакції нейтралізації:

Q = К·ΔТ = 1250,5·0,435 = 544 Дж.

Визначаємо граничну відносну похибку розрахунку. Для цього визначаємо відносні похибки множників, користуючись формулою (3):

Тоді, гранична відносна похибка згідно з формулою (8)

δ = δ1 + δ2 = 0,0001 + 0,0025 = 0,0026 ≈ 0,003

Отже, гранична абсолютна похибка

ΔQ = |544| · 0,003 ≈ 2 Дж.

Тоді,

Q = 544 ± 2 Дж.

Приклад 1.4. Обчислите тепловий ефект реакції нейтралізації (приклад 1.3) при утворенні 1 моля продукта. Оцінить похибку результата.

Рішення

ΔНнейтр. = -Q/n = -544/0,0100 = -54,4 · 103 Дж/моль = -54,4 кДж/моль.

Гранична відносна похибка δQ = 0,003, та δn = (1·103-1)-1 = 0,01. Отже, гранична відносна похибка результата складає δ = 0,003 + 0,01 ≈ 0,01. Тоді гранична абсолютна похибка дорівнює

ΔΔН = |-54,4 · 103| · 0,01 ≈ 0,5 · 103 Дж.