Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ №1321.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
931.33 Кб
Скачать

4. Метод найменших квадратів

При обробці експеріментальних даних – чисельної залежності y = f(x) – часто необхідно обчислити коефіцієнти лінійної залежності:

Y = a·x + b (25)

Просте графічне рішення таких задач є незадовільним, оскільки побудування прямої є суб’єктивним процесом. Лише математична обробка дозволяє об’єктивно визначити розташування прямої. Тому краще встановити математичне співвідношення вида (25). Коефіцієнти цього лінійного многочлена розраховують методом найменших квадратів, тобто так, щоб сума квадратів відхилень досвідних значень уi від значень Yi (i = 1, 2, 3, ……, n), обчислених за рівнянням (17), була мінімальною:

(26)

Система рівнянь для визначення а та b має вигляд

(27)

Вирішив цю систему знайдемо шукаємі параметри:

Для характеристики сили кореляціоного зв’язку між величинами х та у необхідно обчислити коефіцієнти кореляції:

(30)

де sx і sy – середні квадратичні відхилення:

Цей розрахунок можна провести вручну (див. приклад 2.1) за формулами (27) – (32), або застосував стандартні комп’ютерні програми Excel, Origin, Sigma Plot.

Приклад 4.1. По залежності питомого опору розчину оцтової кислоти від концентрації при 25°С розрахуйте константу дисоціації.

Таблиця 4.1

Залежність питомого опору розчину оцтової кислоти від концентрації

C(CH3COOH), моль/м3

1,00

3,00

5,00

10,00

30,00

50,00

100,00

r, Ом·м

185

103

87,0

61,0

34,8

27,6

19,6

Рішення

Визначаємо питому та молярну електропровідність. Результати розрахунку наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Вихідні дані та результати розрахунку питомої та молярної електропровідності оцтової кислоти

C(CH3COOH), моль/м3

r, Ом·м

χ, Ом-1·м-1

χ = r-1

λ, м2/Ом·моль

λ = χ/c

1/ λ

1

185

0,005405

0,005405

185

3

103

0,009709

0,003236

309

5

87,0

0,011494

0,002299

435

10

61,0

0,016393

0,001639

610

30

34,8

0,028736

0,000958

1044

50

27,6

0,036232

0,000725

1380

100

19,6

0,05102

0,00051

1960

Наведемо рівняння в лінійній формі:

де λ0 – гранична молярна електропровідність розчину оцтової кислоти:

λ0 = λ0+ + λ0- = 0,03498 + 0,00409 = 0,03907 м2/Ом·моль.

Таким чином, залежність молярної електропровідності від концентрації є лінійною в координатах λ·C – 1/λ. Зіставив рівняння (25) і (33), позначимо х = 1/λ, у = λ·C, та b = . Розрахуємо ці значення за рівняннями (28) та (29). Результати розрахунку наведені в таблиці 4.3.

Таблица 4.3

Вихідні дані та результати обчислювань коефіцієнтів системи рівнянянь (27)

х

у

i)2

i)2

xi·уi

1

206

0,00485

42436

2,36·10-5

1,00

2

348

0,00862

121104

7,43·10-5

3,00

3

445

0,01124

198025

0,000126

5,00

4

624

0,01603

389376

0,000257

10,00

5

1113

0,02695

1238769

0,000727

30,00

6

1380

0,03623

1904400

0,001313

50,00

7

1950

0,05128

3802500

0,00263

100,00

Суми

6066

0,15521

7696610

0,00515

199,00

Підставив обчислені суми в рівняння (28) і (29), розрахуємо коефіцієнти многочлена:

Таким чином, коефіцієнти лінійного многочлена а = 2,651 · 10-5; b = -8,290 · 10-4. Знаючи коефіцієнт а, котрий згідно (33), дорівнює

обчислимо константу дисоціації оцтової кислоти

Розрахуємо середні квадратичні відхилення за формулами (31) та (32)

і коефіцієнт кореляції за формулою (30)