6. Марксистська теорія: хіх-хх ст.Ст. – Маркс, Енгельс, Ленін.

Ідеї:

• право – це зведена до закону воля пануючого класу;

• зміст класових інтересів, що відображенні у праві, визначається матеріальними відносинами, носіями яких є власники основних засобів, що утримують державну владу;

• право – це соціальне явище, в якому воля класу отримує державно-нормативний вираз.

Позитивні риси:

• розуміння права як закону дало можливість визначити критерії правомірної та протиправної поведінки;

• визначена залежність права від соціально-економічних факторів, що суттєво впливають на право;

• охарактеризовує зв'язок права та держави.

Негативні риси:

• перебільшена роль класових основ права над загальнолюдськими;

• обмежена роль права історичними рамками класового суспільства;

• надто суттєво пов’язували право з матеріальними факторами.

(М., Е. Маніф.К.П.-твори. Т.4; Ленін Держава і революція.- т.33).

7. Інші школи

Для сучасних теорій, що стосуються сутності та призначення права характерно або ж:

• зведення до модернізації вже існуючих концепцій;

• пошук нових підходів до право розуміння;

• об’єднання найбільш загальних вчень про право.

2. Лібертарно юридична теорія (Нерсесянц В.С., Четвернін В.О.) – Философия права.-М.,2000. Лекции по теории права.-М.,2000.

- право це нормативна форма виразу свободи за допомогою принципа формальної рівності людей у суспільстві;

- право визнається вимогами свободи людей; розрізняються категорії права та закону; сутність державної влади визначається через її підпорядкування праву.

2. Інтегративна юриспруденція (В.В. Лазарєв, А.В. Поляков) відображає необхідність врахування багатоманітності цінностей, якими володіє право.

- виникнення невід’ємності прав людини, соціологічних та психологічних аспектів права, впливу на право економіки та політики, значення юридичної техніки для оформлення правових положень;

- він синтезує теоретично значимі моменти, вироблені іншими юридичними теоріями і складається з наступних аспектів:

а) нормативного, що вироблений правовим етатизмом;

б) суб’єктивно - діяльнісного (соціологічна школа);

в) ціннісного (юснатуралізм);

г) психологічний (психологічна школа).

Важливим різновидом інтегративної школи є феноменально – комунікативний , що систематизує найважливіші ідеї класичних типів право розуміння:

Аспекти	Юснатуралізм	Етатизм	Соціологізм	Психологізм
генетичний	природа	держава	суспільство	психіка людини
онтологічний	ідея	норма	відносини	імперативно-атрибутивні переживання
гносеологічний	розум	закони	практика	самоспостереження
аксеологічний	абсолютна цінність		відносна цінність	індивідуальні цінність

Право – це ідея і реальний факт, норми та правовідносини, імперативно-атрибутивні переживання та соціалізовані цінності, тексти та діяльність по його тлумаченню та реалізації.

В наукових цілях, в інтересах ефективної правотворчості та правозастосування слід визнавати різні підходи до права, різні визначення права та прагнути до їх синтезу в межах єдиного поняття.

Сучасний етап право розуміння характеризується появою трьох шкіл:

1. Лібертарно-юридична теорія (школа), представниками якої є Нерсесянц, Четвернін.

Ідеї:

- право є нормативною формою виразу свободи шляхом закріплення принципу формальної рівності людей у суспільстві;

- право засновується на вимозі свободи людей, забезпечує розрізнення категорій права і закону та через підпорядкування праву визначає сутність держави;

2. Інтегративна юриспруденція (Лазарєв, Поляков) відображає необхідність врахування багатоманітних цінностей, якими володіє право.

Ідеї:

- визначення невідємності прав людини, соціологічних та психологічних аспектів права, впливу на право економічних та політичних факторів та необхідності заснування процесу право творення на правилах юридичної техніки.

- право потребує синтезу теоретичних та практичних основ. Структурно воно складається з наступних аспектів:

а) нормативного, що виробляється правовим етатизмом;

б) субєктивнодіяльнісного, що є результатом соціологічного розуміння;

в) ціннісного соціального розуміння, що забезпечує юс натуралізм;

г) психологічного, що обґрунтований психологічною школою права.

3. Феноменолого-комунікативний підхід як самостійний аспект інтегративної школи.

Ідеї:

1. право це соціальне явище, що синтезує найважливіші ідеї класичних шкіл право розуміння. Його основу складають 4 рівні:

- генетичний, що визначає процес формування права;

- аксіологічний, що характеризує цінність права;

- онтологічний, що визначає поведінку у сфері права;

- психологічний, що характеризує природу права.

2) право – це засіб відображення парних категорій, оскільки воно є :

- ідея і реальний факт;

- психологічні переживання та реальна поведінка;

- цінність і мета;

- текст і юридичний документ.

Література:

1. Графський В.Г. Общая теория права П.А. Сорокина: На пути к интегральному правопознанию //Гос. И право, 2000,№1.

2. Илюшин В.А. Учение В.М. Гессена о естественном праве// Правоведение, 2003.№1.

3. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Гос. и право, 2000,№3.

4. Мартышин О.В. О либертарно – юридической теории права и государства // Гос. и право, 2002 №10.

5. Поляков В.А. Либеральный консерватизм Б.Н. Чичерина //Правоведение, 1993,№5

6. Серегин Н.С. Всероссийская научно-практическая конференция «Понимания права» // Гос. и право, 2003 №8.

Література:

7. Графський В.Г. Общая теория права П.А. Сорокина: На пути к интегральному правопознанию //Гос. И право, 2000,№1.

8. Илюшин В.А. Учение В.М. Гессена о естественном праве// Правоведение, 2003.№1.

9. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Гос. и право, 2000,№3.

10. Мартышин О.В. О либертарно – юридической теории права и государства // Гос. и право, 2002 №10.

11. Поляков В.А. Либеральный консерватизм Б.Н. Чичерина //Правоведение, 1993,№5

12. Серегин Н.С. Всероссийская научно-практическая конференция «Понимания права» // Гос. и право, 2003 №8.