КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Юридичний факультет

Кафедра правосуддя

ПРАВОЗНАВСТВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів радіофізичного факультету

спеціальності 6.040204 «Прикладна фізика»

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від 16 вересня 2011р.

Завідувач кафедри

____________ проф. Погорецький М.А.

Київ – 2011

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ПРАВОЗНАВСТВО»

для студентів радіофізичного факультету

Укладач: к.ю.н., ас. Плахотнік О.В.

Лектори: к.ю.н., проф. Молдован В.В., к.ю.н., ас. Плахотнік О.В.

Викладачі: к.ю.н., проф. Молдован В.В., к.ю.н., ас. Плахотнік О.В.

Рецензенти:

к.ю.н., проф. Молдован В.В.

к.ю.н., доц. Куйбіда Р.О.

Погоджено

з науково-методичною комісією

« 16 » вересня 2011р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………	4-5
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ……………………………………………….	6-7
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІН………………………………………….	8
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1……………………………………………………...	9-11
КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ 1…………………….	11-12
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2……………………………………………………..	12-15
КОНТРОЛЬНІ ЗАДАЧІ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ 2…………………….	15-16
ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ НА ЗАЛІК………………………………………………	16-18
ЗАЛІКОВИЙ ТЕСТ………………………………………………………………	19-20
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………	20-24

ВСТУП

Стратегія розвитку сучасного суспільства в умовах правової реформи в Україні об'єктивно потребує підвищення вимог до освітньої системи та професійної підготовки студентів. У навчальній програмі запропонований новий підхід до структури і змісту курсу за принципами модульно-рейтингової системи навчання, враховуючи зміни у сучасному конституційному, адміністративному, цивільному, сімейному, трудовому та кримінальному законодавстві.

Високий рівень культури суспільства, зокрема правової, є однією з важливих ознак правової держави, яка заснована передусім на принципах верховенства права і правового закону, поваги до основних прав і свобод людини і громадянина. Дотримання вимог законодавства, послідовна реалізація основних прав і свобод людини і громадянина залежать від багатьох факторів, зокрема від рівня організації освіти, отримання знань про державно-правові явища.

Актуальність навчального курсу зумовлена важливістю вивчення питань, що мають загальне значення, дослідження основних юридичних понять та їх ознак, встановлення найбільш загальних закономірностей виникнення і розвитку права, формування правової культури, що проявляється насамперед у підготовці особи до сприйняття прогресивних правових ідей і законів, у вмінні й навичках користуватися правом, а також оцінювати власні знання з права.

Правильне розуміння правових явищ набуває світоглядного значення в умовах розбудови демократичної правової держави, реформування правової системи України. Світогляд людини не може бути повним, досконалим, якщо в ньому відсутні знання щодо сутності права.

Немає людини, яка б не вживала таких слів, як «право», «права», «свобода», «обов'язок», «закон», «відповідальність» і т. ін. Саме до цих понять звертаються тоді, коли виникає потреба обґрунтувати свої вимоги, виправдати свої вчинки і дії. Переконливість та ефективність застосування у таких випадках цих понять відчутно посилюється, якщо їх розуміння ґрунтується на наукових висновках та аргументах.

Метою вивчення курсу є формування у студентів знання та розуміння права і законодавства України; переконаності щодо ефективності права як засобу регулювання суспільних відносин; звички вчиняти дії відповідно до приписів правових норм; вміння використовувати у практичній діяльності правові знання, реалізовувати й захищати свої суб'єктивні права і законні інтереси, виконувати юридичні обов'язки.

Курс «Правознавство» складається з двох частин — модулів, розподілених на міні-модулі. Перший модуль формує у студентів необхідні знання щодо поняття, принципів і функцій права, норм права та інших соціальних норм, системи права і системи законодавства, розкриття суті правових відносин, правопорушення і юридичної відповідальності. Другий модуль курсу «Правознавство» має на меті надати студентам знання з таких найважливіших галузей законодавства, як конституційне, адміністративне, цивільне, сімейне, трудове та кримінальне, що є важливим для сформування у студентів неюридичних спеціальностей цілісного і системного уявлення про таке соціальне явище, як право.

Засвоєння студентами основних положень курсу підвищує загальний рівень освіченості. Формує юридичне мислення, сприяє розвитку правової свідомості та правової культури.

Для ефективного засвоєння курсу студентам необхідно, крім аудиторних занять, самостійно поглиблювати свої знання з даного курсу, для чого передбачені завдання для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: поняття, сутність та походження права, елементи системи права і системи законодавства, основні ознаки і види правовідносин, поняття і види правової поведінки, поняття та ознаки правопорушення і юридичної відповідальності, основи конституційного законодавства, адміністративного, основи цивільного законодавства, основи сімейного законодавства, основи трудового законодавства, основи кримінального законодавства.

Засвоєння даного курсу має забезпечити формування у студентів таких вмінь і навичок: вирішувати завдання з основ адміністративного, цивільного, сімейного, трудового та кримінального законодавства; застосовувати на практиці норми різних галузей права; обґрунтовувати вибір правової норми, якої потребує певна ситуація; здійснювати пошук потрібної правової норми в законодавстві України; діяти в умовах недопущення правопорушень; реалізовувати суб'єктивні права і юридичні обов'язки; володіти навичками роботи з текстами Конституції України, Цивільного кодексу України, Кримінального кодексу України, Сімейного кодексу України, Кодексу законів України про працю, а також реалізації своїх суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.

Індивідуальна робота студентів будується на таких рівнях:

а) репродуктивний - вимагає від студента знань основних юридичних понять, закономірностей, принципів та уміння застосовувати їх для виконання елементарних завдань;

б) репродуктивно-творчий - потребує самостійного пошуку, аналізу літератури, нормативно-правових актів з метою застосування для виконання певного завдання;

в) творчо-пошуковий - передбачає самостійне розв'язання індивідуальних завдань, підготовку рефератів творчих робіт.

Комплексний підхід до оцінювання знань дає змогу враховувати обсяг та якість засвоєного студентами матеріалу.

Навчальним планом на вивчення курсу «Правознавство» відводиться 48 годин, з них 34 - годин лекції, 14 годин - на самостійну роботу.

Форма підсумкового контролю: залік.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальна дисципліна «Правознавство» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Ця система контролю спрямована на забезпечення якості знань студентів, стимулювання їхньої активності на семінарських заняттях, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується застосуванням модульної системи оцінювання;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). Після завершення курсу студенти в першому семестрі складають залік.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за ЗМ1 дорівнює 20-ти балам. Максимальна кількість балів, що може набрати студент за ЗМ2 дорівнює 40-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів, які додаються до наступних максимально можливих 40 балів (до 20 балів за кожну правильну відповідь на питання білету на заліку), які студент може отримати за комплексний підсумковий модуль (залік) (КПМ).

Параметри	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 – 20, у т.ч. підсумкова контрольна робота	0 – 40, у т.ч. підсумкова контрольна робота	0 – 40	0 – 100

Орієнтовні форми контролю знань на лекційних заняттях та їх оцінка:

• відвідування лекцій – 1 бал;

• участь у дискусії – до 3 балів;

• експрес-опитування – до 3 балів;

• самостійна робота (висвітлення проблемного питання з обґрунтуванням своєї позиції) – до 5 балів;

• домашня робота (розв’язання практичних задач) – до 5 балів;

• підсумкове контрольне тестування (проводиться на останньому лекційному занятті кожного змістовного модуля) – ЗМ 1 до 20 балів, ЗМ2 до 40 балів.

• списана самостійна чи домашня робота не зараховується;

• за порушення дисципліни на лекційному занятті, у тому числі за запізнення, викладач має право відняти 3 бали.

У разі відсутності студента на лекційному занятті з поважних причин він має право відпрацювати пропущене заняття через написання домашньої роботи з питання заданого викладачем. За три дні до заліку викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

За шкалою університету	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90 – 100	Відмінно	5
75 – 89	Добре	4
60 – 74	Задовільно	3
0 – 59	Незадовільно	2

* Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ₁ + 25 балів ЗМ₂ + 39 балів КПМ = 76 балів – оцінка знань студента за семестр. За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – «добре».

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ теми	Назва теми	К-сть годин лекцій	К-сть годин практичних	К-сть годин сам. роботи
Змістовний модуль 1 «Основи теорії держави та права»
1.	Поняття, сутність та походження держави.	2	0	1
2.	Форма держави.	2	0	1
3.	Поняття, сутність та походження права.	2	0	1
4.	Система права і система законодавства.	2	0	1
5.	Правові відносини.	2	0	1
6.	Правомірна поведінка, правопорушення і юридична відповідальність.	2	0	1
7.	Підсумковий тест з пройдених тем першого змістовного модуля.	2	0	1
Всього змістовний модуль 1		14	0	7
Змістовний модуль 2 «Основи публічного і приватного права»
Основи публічного права
8.	Основи конституційного права України.	2	0	1
9.	Основи адміністративного права України.	2	0	1
10.	Основи кримінального права України.	2	0	1
Основи приватного права
11.	Основи цивільного права України.	6	0	1
12.	Основи сімейного права України.	2	0	1
13.	Основи трудового права України.	4	0	1
14.	Підсумкова контрольна з пройдених тем другого змістовного модуля.	2	0	1
Всього змістовний модуль 2		20	0	7
Всього: 48 год.		34	0	14

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

«Основи теорії держави та права»

Тема 1. Поняття, сутність та походження держави (3 год.)

Лекційне заняття (2год.)

Поняття держави та її ознаки. Теорії походження держави. Характеристика функцій держави. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави. Поняття та ознаки правової держави.

Завдання для самостійної підготовки (1 год.)

1. Ознайомтеся з принципами організації і функціонування державного апарату України.

2. Проаналізувати зміст основних та неосновних функцій держави.

Тема 2. Форма держави (3 год.)

Лекційне заняття (2 год.)

Форма держави та її складові елементи. Форма державного правління. Форма державного устрою. Ознаки унітарної держави. Складні форми державного устрою. Державно-правовий (державний) режим. Демократичний державно-правовий режим. Антидемократичний державно-правовий режим. Авторитарний режим. Особливості елементів форми української держави.

Завдання для самостійної підготовки (1 год.)

1. Проаналізувати та осмислити різновиди демократичних і недемократичних режимів в сучасному світі.

Тема 3. Поняття права(3 год.)

Лекційне заняття (2 год.)

Поняття та сутність права. Ознаки права. Принципи права: поняття, види, зміст. Поняття і види функцій права. Місце норм права в системі соціальних норм. Джерела права. Нормативно-правовий акт. Закони. Підзаконні акти. Правові договори. Правовий звичай. Судовий чи адміністративний прецедент. Релігійно-правова норма. Науково-правова доктрина. Міжнародно-правовий акт.

Завдання для самостійної підготовки (1 год.)

1. Дати визначення основних джерел права в Україні.

2. Проаналізувати відмінності існуючих правових систем.

Тема 4. Система права і система законодавства (3 год.)

Лекційне заняття (2 год.)

Поняття системи права. Правова норма. Інститут права. Галузь права. Підгалузь права. Система законодавства. Елементи системи законодавства. Систематизація нормативно-правових актів. Систематизація законодавства. Інкорпорація. Види інкорпорації. Кодифікація законодавства.

Завдання для самостійної підготовки (1 год.)

1. Вивчити, які галузі права є в Україні.

2. Охарактеризувати структурно-правові норми.

3. Зрозуміти систематизацію та удосконалення нормативних актів.

Тема 5. Правові відносини (3 год.)

Лекційне заняття (2 год.)

Поняття, ознаки і види правовідносин. Суб'єкти правовідносин. Правоздатність. Дієздатність. Деліктоздатність. Об'єкти правовідносин. Поняття юридичних фактів.

Завдання для самостійної підготовки (1 год.)

1. Проаналізувати правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною.

Тема 6. Правомірна поведінка, правопорушення і

юридична відповідальність (3 год.)

Лекційне заняття (2год.)

Поняття та види правової поведінки. Ознаки правомірної поведінки. Соціально-активна правова поведінка. Звичайна правова поведінка. Конформістська (пристосовницька) поведінка. Маргінальна поведінка. Поняття та ознаки правопорушення. Види правопорушень. Об'єкт правопорушення. Суб'єкт правопорушення. Об'єктивна сторона правопорушення. Суб'єктивна сторона правопорушення. Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності.

Завдання для самостійної підготовки (1 год.)

1. Підготуватись до дискусії «Активна правова поведінка».

2. Охарактеризувати види юридичної відповідальності.