Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Кафедра новітньої

української літератури

Укладачі:

докт. філол.наук, професор Гуляк А.Б.

канд.філол.наук, доц. Янкова Н.І.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

кінця ХІХ – початку ХХ СТОЛІТТЯ

робоча навчальна ПРОГРАМА

Для студентів спеціальності «Українська мова та література. Іноземна мова»

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від "___"_______ 2011 р.

Завідувач кафедри

_________

доктор філол.наук, професор Семенюк Г.Ф.

Директор Інституту

_________

доктор філол.наук, професор Семенюк Г.Ф.

Київ 2011

ВСТУП

Дисципліна "Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття" є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «українська мова та література», що читається в 6 семестрі в обсязі 5 кредитів, в тому числі 102 години аудиторних занять (з них 34 години лекцій, 68 годин практичних занять) і 78 годин самостійної роботи. Закінчується іспитом в 6 семестрі.

Мета навчальної дисципліни "Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття"– сформувати у студентів цілісне уявлення про літературний процес в Україні ХІХ – початку ХХ століття.

Завдання вивчення дисципліни:

• засвоєння набутків сучасного літературознавства, нерозривній єдності літературного процесу та його теоретико-наукового осмислення.

• вибудовування ряду та ієрархії персоналій, творів на теренах проблематики, характерології, жанрово-стильової динаміки;

• оволодіння закономірностями літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століть;

• удосконалення та подальший розвиток набутих на молодших курсах знань, навичок та вмінь прочитання й аналізу літературних текстів в межах тем, зазначених програмою;

• використання максимального спектру методів літературного аналізу художнього твору;

• дослідження специфіки авторського стилю художнього твору.

Предмет навчальної дисципліни "Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття" – увесь комплекс літературних явищ, що охоплює ця історична доба, зокрема, напрями, течії, школи, персоналії, конкретні твори.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

• найвизначніші віхи історії, філософії та культури, що вплинули на формування літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття;

• періодизацію літературного процесу в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття;

• особливості літературних течій та їх представників, основні ознаки стилів та напрямів;

• творчий шлях, художню спадщину письменників;

• визначення основної літературно-теоретичної термінології;

• провідні праці літературознавців, присвячені дослідженню творчості письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Студент повинен вміти:

1. самостійно аналізувати літературні тексти;

2. розрізняти провідні стилі у літературному процесі ХХ століття в українській літературі;

3. визначати належність літературного тексту конкретній епосі та зоні поширення, стилю та літературній течії;

4. виділяти проблемно-тематичні особливості літературного руху;

5. систематизувати літературні факти та явища, давати їм об’єктивну оцінку;

6. розпізнавати авторство найбільш відомих літературних текстів.

Місце в структурно-логічній системі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", входить до системи тих дисциплін, які належать до профорієнтуючих та фундаментальних у навчальному плані підготовки фахівців з вищою освітою, які навчаються за спеціальністю «українська мова та література».

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна "Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 3 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою в кожному семестрі окремо.

Форми поточного контролю: оцінювання самостійних завдань, виконаних студентами (3 бали). Студент може отримати максимально 5 балів за усну відповідь, 2 бали за доповнення на практичних заняттях в кожному зі змістових модулів.

Модульний контроль: 3 модульні контрольні роботи по 5 балів.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як накопичена з оцінок, одержаних впродовж семестру та оцінки за іспит.

	Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2	Змістовий модуль 3	Іспит	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка, бали	23	19	18	40	100

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – "незадовільно" з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

35-59 – "незадовільно" з можливістю обов'язкового складання

60-64 – "задовільно" ("достатньо")

65-74 – "задовільно"

75-84 – "добре"

85-89 – "добре" ("дуже добре")

90-100 – "відмінно"

Шкала відповідності

За100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90-100	5	відмінно
85-89	4	добре
75-84
65-74	3	задовільно
60-64
35-59	2	незадовільно
1-34

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримає за змістові модулі менше, ніж 40 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачені навчальним планом на семестр з дисципліни "Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття".

Навчально-тематичний план лекцій і практичних занять

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
		лекції	практичні	самост. робота	Розрахунок балів
Змістовий модуль 1 Літературний процес кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ століття. Поезія. Драматургія
1	Літературно-мистецький розвиток кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ століття	2
2	Культурно-історичні передумови розвитку української літератури перших десятиріч XX століття		2	2
3	Криза народництва і розвиток українського модернізму		2	4
4	Михайло Коцюбинський	2	6	6
5	Леся Українка	2	4	4
6	Володимир Самійленко	2	2	4
7	Микола Вороний	2	2	4
Модульна контрольна робота № 1			2
Змістовий модуль № 2 Тенденції розвитку української прози межі ХІХ – ХХ століть
8	Олександр Олесь	2	4	4
9	"Молода Муза"		4	4
10	Богдан Лепкий	2	2	4
11	Ольга Кобилянська	2	4	4
12	Василь Стефаник	2	4	4
13	Лесь Мартович	2	2	4
14	Марко Черемшина	2	2	4
15	Осип Маковей	2	2	4
Модульна контрольна робота № 2			2
Змістовий модуль № 3 Традиції і новаторство в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ століть
16	Тимотей Бордуляк	2	2	4
17	Андрій Чайковський	2	2	4
18	Михайло Яцків	2	2	4
19	Спиридон Черкасенко		2	4
20	Архип Тесленко	2	2	2
21	Степан Васильченко	2	2	2
22	Володимир Винниченко	2	6	4
Модульна контрольна робота № 3			2
Всього		34	68	78

Загальний обсяг – 180 год.

Лекції – 34 год.

Практичні – 68 год.

Самостійна робота – 78 год.

Змістовий модуль № 1.

Літературний процес кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ століття. Поезія. Драматургія (70 год.)

Лекція № 1.

Літературно-мистецький розвиток кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ століття (2 год.)

Основні риси української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.: активність вторгнення в суспільне життя; інтенсивність пошуків нового художнього методу; стильове і жанрове розмаїття. Вплив визвольного руху і революційної боротьби мас на ідейно-тематичний спектр і пафос літератури. Зростання національної свідомості українського народу. Загальне «оживлення» літературного процесу. Традиційні теми, пошуки їх нових обріїв. Активізація творчості вже сформованих представників реалістичної школи 70-90-х рр. Розширення тематичних обріїв української літератури, шукання нових прийомів узагальнення життєвого матеріалу, нових способів організації сюжетів.

Посилення викривального пафосу української літератури. Піднесення української поезії. Еволюція української демократичної прози. Антимілітаристське спрямування творів про Першу світову війну. Символічний образ знищеної війною української землі.

Активні пошуки й експерименти на теренах синтезу мистецтв.

Експериментальна природа української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Гостра філософська проблематика, подолання соціального побутовізму, становлення етнонаціонального різновиду «нової драми».

Український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ ст. – яскраве мистецьке явище, відображення складної та бурхливої епохи. Дискусії щодо ґенези та природи раннього українського модернізму, співвідношення неоромантизму, символізму, імпресіонізму, неореалізму в українській літературі межі ХІХ – ХХ ст.

Практичне заняття №1

Культурно-історичні передумови розвитку

української літератури перших десятиріч XX століття (2 год.)

1. Початок XX ст.: потенціал української культури напередодні здобуття статусу національної (корпус художньої літератури, українська літературна мова, журналістика, театр, музика, громадська діяльність тощо).

2. Художня і теоретична криза народництва. Неонародницький дискурс. Модернізм як антинародницька реакція в літературі.

3. Роль української літератури у сформуванні антиколоніальної свідомості українців, ідейні шукання діячів української літератури у 1900-1910 рр. та період визвольних змагань, політичний досвід письменства.

4. Інтерпретація модернізму, засвоєння європейського доробку в естетиці та мистецькій формі.

5. Специфічний статус української літератури та її роль у розв'язанні тогочасних історичних проблем.

Практичне заняття № 2

Криза народництва і розвиток українського модернізму (2 год.)

1. Дискурс раннього українського модернізму. Внутрішній діалог культури.

2. Нові стильові течії. Відмінність стильових домінант у європейському та українському модернізмі. Поняття синкретизму.

3. Роль "Молодої Музи" та "Української хати" у творенні модерного критичного дискурсу. Конфлікт прекриптивної народницької та рескриптивної модерної критики.

4. Актуалізація феміністичної ідеї у суспільній свідомості і в літературі. Рецепція фемінізму у критичній літературі.

5. Жанрова палітра українського модернізму кінця XIX – початку XX ст.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

1. Проаналізуйте причини національного піднесення 1905-1907 років.

2. Розкрийте своєрідність українських періодичних журнальних видань «Рідний край», «Нова громада», «Шершень», «Літературно-науковий вісник», «Молода Україна», «Нова Буковина», «Світ», «Неділя», «Діло», «Буковина»

3. Дослідіть становлення українського музичного мистецтва, його зв’язок з літературою і театром, піднесення оперного співу, нові тенденції в образотворчому мистецтві.

Література

[5; 36; 62; 108; 295]

Лекція № 2

Михайло Коцюбинський (1864-1913) (2 год.)

Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український прозаїк межі ХІХ – ХХ століть. Життєвий і творчий шлях, засади формування світогляду митця, еволюція у ставленні до народництва.

Рання творчість: гуманізм, стилістичні маркери народницької прози. Особливості ідиостилістики дитячих оповідань («Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник»). Соціальна проблематика ранніх прозових творів («На віру», «П’ятизлотник», «Ціпов’яз», «Хо»). Автобіографічна психологічна характеристика в образі Тиховича («Для загального добра»). Елементи суміжних мистецтв (музика, живопис) у художніх творах («В путах шайтана», «На камені»).

Оповідання «Лялечка». Перевага психологічного малюнку над подієвістю як жанрова ознака твору. Спроба антинародницьких побудов. Екзистенційна площина аналізу.

Імпресіоністична досконалість творів «На камені», «Цвіт яблуні», «Невідомий», «Іntermezzо». Текст як суцільна внутрішня рефлексія. Нові ідейно-естетичні функції пейзажу, портрета, інтер’єру. Епізодична конструкція фабули, суб’єктивна форма нарації. Модерна жанрова палітра творчості (етюд, акварель, лірико-драматична поема в прозі). Близькість до імпресіонізму К.Гамсуна.

Оповідання «В дорозі». Полемічні акценти твору. Майстерність портретно-психологічної характеристики. Соціальна проблематика, специфічність образів. Еволюція позиції оповідача.

Специфіка психологічного імпресіонізму письменника («Intermezzo»). Перехід до принципово нової форми художнього мислення. Твір як творчий маніфест. Ідейно-естетичні функції імпресіоністичного пейзажу. Побудова твору на «структурі переживання» (Ю.Кузнєцов). Смислове навантаження образів природи. Філософська основа твору.

Індивідуально-психологічний та соціально-історичний аспекти імпресіоністичного мислення («Сміх», «Він іде», «Persona grata»). Реакція письменника на реальні події (чорносотенні погроми, репресії проти народовольців), протест проти них. Майстерність художньої деталі.

Повість «Fata morgana» (1903-1910). Традиційна тема села в модерній стильовій інтерпретації. Кільцева побудова твору як основа композиційної структури. Переломлення соціально-економічних подій, процесів через психологію героїв («Перемішувать картини» – М.Коцюбинський). Імпресіоністична концепція і динаміка художнього простору у творі. Роль художніх деталей. Асоціативні образні ряди. «Fata morgana» – один із шедеврів великої прози імпресіоністичного характеру і новий етап у творчості М.Коцюбинського.

Новела «Сон». Комбінований характер архітектоніки. Актуалізація ролі високих духовних цінностей у суспільному житті.

Повість «Тіні забутих предків» (1911). Синкретизм стильових тенденцій у повісті. Імпресіоністична трансформація фольклорного та міфологічного матеріалу. Філософське осмислення вічних істин.

Оповідання «Коні не винні». Деталі-репліки як вузлові акценти відтворення психологічних станів героя. Персоніфікація художньої деталі. Сатиричні прийоми оповіді. Останні твори М.Коцюбинського («Хвала життю!», «На острові»). Гімн перемоги життя над смертю. Символічність образів. Елементи неоромантизму в новелах.

«Школа» М.Коцюбинського в українській літературі, її традиції. Подальша доля імпресіонізму в українському письменстві: А.Головко, М.Івченко, В.Підмогильний, М.Хвильовий, Г.Косинка.

Місце М.Коцюбинського в історії української літератури. Значення творчості.

Практичне заняття № 3

Михайло Коцюбинський. Від "братства тарасівців" до зрілої імпресіоністичної традиції (6 год.)

1. Народницькі ідеологеми у ранній прозі М.Коцюбинського ("Андрій Соловійко", "21-го грудня на Введеніє", "Дядько та тітка"). Типологічна подібність психологізму ранніх творів М.Коцюбинського і творів Панаса Мирного ("П'ятизлотник").

2. Актуальний хронотоп як одна з перших ознак тяжіння письменника до індивідуального імпресіоністичного стилю ("Харитя").

3. Новели молдавсько-кримського циклу. Екзотична психологія чи психологічна екзотика? Розширення тематичних обріїв української літератури.

Практичне заняття № 4

1. "Поезії в прозі" – поворотний пункт до психологічного імпресіонізму і нової поетики ("На крилах пісні" (Картка із щоденника), "З глибини").

2. Імпресіоністична поетика творів "На камені", "Цвіт яблуні", "Невідомий", "Intermezzo". Текст як суцільна внутрішня рефлексія.

3. Індивідуально-психологічний та соціально-історичний аспекти імпресіоністичних творів ("Лялечка", "Сміх", "Він іде", "Persona grata").

Практичне заняття 5

1. Нові естетичні засади потрактування теми села в українській літературі ("Fata morgana").

2. Синкретизм стильових тенденцій у повісті "Тіні забутих предків". Імпресіоністична трансформація фольклорного та міфологічного матеріалу.

3. Твори кільцевої і мозаїчної структури і філософські мініатюри ("Сон", "На острові"). Коцюбинський як майстер імпресіоністичної композиції.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Визначте традиційні і новаторські риси твору (на вибір: «На віру», «Харитя», «Ціпов’яз», «Для загального добра»).

2. Простежте синтез національних культур у творах («Пе-коптьор», «В путах шайтана», «На камені»).

3. Вкажіть імпресіоністичні характеристики творів (на вибір: «Цвіт яблуні», «Лялечка», «Під мінаретами», «З глибини», «Сміх», «Він іде!», «Невідомий», «Іntermezzо», «Persona grata», «Подарунок на іменини»).

4. Визначте жанрові особливості повісті «Fata morgana».

Література

[56;182;125; 137; 144; 160; 213; 260; 270;287]

Лекція № 3

Леся Українка (1871-1913) (2 год.)

Життєвий шлях Лариси Петрівни Косач, видатної української поетеси, драматурга, перекладача, критика. Світоглядні засади творчості. Формування теоретичних положень модерного мистецтва. Неоромантичний дискурс творчості. Леся Українка як теоретик неоромантизму.

Перша збірка поезій «На крилах пісень» (1893). Збірка «Думи і мрії» (1899). Ліро-епічні твори. «Давня казка», «Роберт Брюс, король шотландський», «Одно слово». Філософське осмислення ролі поетичного слова, взаємин вождя і народу. Морально-етичні проблеми в поемах «Віла-посестра», «Ізольда Білорука». Поезія 1900-х років як відгук на світоглядну кризу доби. Модернізм як пошук виходу із кризи. Збірка «Відгуки» (1902). Біблійні та античні мотиви поезії.

Спроба європеїзації української літератури і свідчення особливостей лірико-драматичного обдарування. Мотив національної неволі як домінантний у драматургії. Переосмислення біблійних та міфологічних сюжетів («Одержима», 1901; «Вавилонський полон», 1903; «На руїнах», 1904).

Драматургія Лесі Українки як драма ідей («У пущі», 1909; «Лісова пісня», 1911; «Камінний господар», 1912). Міфологічні та світові сюжети драматургії («Кассандра», 1907). Античність як уособлення моделі західноєвропейської цивілізації («Руфін і Прісцілла», 1908). Ідея національної свободи в системі філософських поглядів Лесі Українки («В катакомбах», 1905; «Руфін і Прісцілла», «У пущі»). Неоромантична мистецька модель («Лісова пісня»).

Леся Українка як творець нових жанрових форм драматургії. Нові структурні компоненти (діалог-агон, пафосний монолог).

Леся Українка-прозаїк. Художньо-стильові особливості прози («Приязнь», «Над морем»).

Творчий доробок Лесі Українки в контексті літературного процесу XX ст. Вплив на розвиток українського письменства.

Практичне заняття № 6

Творчість Лесі Українки як свідчення розриву з народницькою традицією і модернізації української культури (2 год.)

1. Перша поетична збірка "На крилах пісень" – данина народницькій традиції спадковості ідей.

2. Поезія 1900-х рр. як відгук на світоглядну та філософську кризу доби. Модернізм як пошук виходу із кризи.

3. Біблійні та античні мотиви поезії. Спроба європеїзації української культури і свідчення особливості лірико-драматичного обдарування.

4. Поезія Лесі Українки як матеріал до інтерпретації драматичних творів.

5. Адекватні і неадекватні прочитання творчого доробку поетеси. Сучасний стан рецепції поетичної творчості Лесі Українки.

Практичне заняття № 7

Драматургія Лесі Українки. Неоромантичний дискурс (2 год.)

1. Мотив національної неволі як домінантний у драматургії. Переосмислення біблійних та міфологічних сюжетів {"Одержима", "Вавилонський полон", "На руїнах", "Бояриня"),

2. Авторська інтерпретація давньогрецького сюжету про загибель Трої (драма "Кассандра"). Провідний лейтмотив драми.

3. Античність, як уособлення моделі західноєвропейської цивілізації ("Руфін і Прісціла").

4. Драматургія Лесі Українки у контексті суспільно-політичної боротьби ідеологій кінця XIX – початку XX ст. ("Оргія", "Айша та Мохаммед", "Камінний господар", "Блакитна троянда").

5. Драматургія Лесі Українки як драма ідей ("Камінний господар", "Лісова пісня").

6. Ідеологічні суперечки героїв драм як проекція на модель антагоністичного зіткнення західноєвропейського і євроазіатського цивілізаційних типів розвитку.

7. Леся Українка як творець нових жанрових форм драматургії і теоретик новоромантизму.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Порівняти комплекси мотивів збірок "На крилах пісень", "Думи і мрії", "Відгуки".

2. З'ясувати родові та видові особливості драматичних поем, діалогів і драм ("Одержима", "На руїнах", "В катакомбах", "Вавилонський полон", "Касандра", "Осіння казка", "У пущі", "На полі крові", "Лісова пісня", "Камінний господар", "Оргія", "Бояриня").

3. Законспектувати статтю Лесі Українки "Новейшая общественная драма".

Література

[3; 75; 100; 130; 139;162]

Лекція № 4

Володимир Самійленко (1864-1925) (2 год.)

Життєвий і творчий шлях. Поет, перекладач, драматург. Формування світоглядних засад.

В.Самійленко-лірик. Концептуальність і універсальність поетичного світу. Патріотичні та громадянські мотиви поезії («Україні», «Гей, за наш рідний край», «Грішниця», «Вже годі плакати»). Онтологія всесвіту і гносеологічна проблематика («Дві планети», «Скільки минуло вже часу, відколи питаються люди...», «Сфер небесних музика повинна густи пречудовно», «Символ віри», «Думи буття»).

Вірші-присвяти видатним діячам української культури («На роковини смерті Шевченка», «Вінок Тарасові Шевченку в день 26 лютого», «На смерть Лесі Українки», «Пам’яті Л.Глібова»).

В.Самійленко про красу рідного слова («Українська мова», «Найдорожча перлина»).

Лірико-філософська поема «Герострат». Проблематика твору. Образ Герострата.

Витоки сатирично-гумористичної манери письменника. Основні мотиви сатири. Викривальний пафос. Особливості риторичних фігур («Ельдорадо», «Пісня про віщого Василя», «Собаки», «На печі», «Ідеальний публіцист», «Патріоти», «Патріота Іван»). Особливості поетики.

Драматургія В.Самійленка. Природа комізму у драматичних творах («Драма без горілки», «Дядькова хвороба»).

Неоромантична стильова домінанта у драматичній поемі «Чураївна». Морально-етична та філософська проблематика твору. Образ головної героїні Марусі Чурай.

Особливості поетики сатиричної драматургії. Соціальна сатира у творах «У Гайхан-бея», «Гея».

В.Самійленко-перекладач. Рецепція творчості письменника критикою. І.Франко, М.Зеров, М.Рильський про В.Самійленка.

Творчість В.Самійленка в контексті української літератури XX ст. Сучасний стан її вивчення.

Практичне заняття № 8

Володимир Самійленко – аналітик національного характеру (2 год.)

1. Поет рефлексії і роздумів. Рання Лірика. Рецепція лірики В.Самійленка І.Франком, М.Зеровим, М.Рильським.

2. Концептуальність і універсальність поетичного світу. ("Дві планети", "Скільки минуло вже часу, відколи питаються люди...", "Сорер небесних музика повинна густи пречудовно", "Символ віри", "Думи буття"). Онтологія всесвіту і гносеологічна проблематика.

3. Витоки сатирично-гумористичної манери В.Самійленка. Основні мотиви сатири. (Ельдорадо", "Пісня про Віщого Василя", "Собаки", "На печі", "Патріота Іван").

4. Драматургія В.Самійленка як "п'єси для читання". Природа комізму у драматичних творах ("Драма без горілки", "Дядькова хвороба").

5. Фольклорно-етнографічний романтизм історичної драматургії ("Маруся Чураївна", "У Гайхан-бея").

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. З'ясувати специфіку сатири В.Самійленка (на матеріалі творів "Ельдорадо", "Пісня про Віщого Василя", "Собаки", "Ідеальний публіцист", "На печі", "Патріота Іван", "Божий приклад", "Новий лад", "Мрія бюрократа", "Міністерська пісня", "Дума-цяця").

Література

[64; 102; 108;243]

Лекція № 5

Микола Вороний (1871-1938) (2 год.)

Микола Кіндратович Вороний – поет, перекладач, театрознавець. Трагічний життєвий шлях. Робота в часописах, театральна діяльність. Поетичні альманахи 1900-х років («3-над хмар і долин», «За красою»). Роль М.Вороного у формуванні нового естетичного простору («Маніфест українського модернізму» – С.Єфремов).

Поезія М.Вороного як реалізація світоглядних та естетичних позицій. Збірки «Ліричні поезії» (1911), «В сяйві мрій» (1913), «Поезії» (1920 і 1928).

Перекладацька та театрознавча діяльність М.Вороного (Книга «Театр і драма», 1913). Внесок у вивчення історії культури (праці про П.Куліша, М.Римського-Корсакова, Ж.-Б.Мольєра, С.Васильківського). Переклади зарубіжної поетичної класики.

Творчість М.Вороного в літературно-критичному дискурсі. І.Франко, О.Білецький про творчість письменника.

Постмодерна рецепція творчості.

Творчий доробок М.Вороного в літературному процесі XX ст.

Практичне заняття № 9

Микола Вороний. Поезія як реалізація світоглядних та естетичних позицій (2 год.)

1. Поетичні альманахи 1900-х рр. Роль М.Вороного у формуванні нового естетичного простору.

2. Регламентація функцій поета і громадянина ("Іванові Франкові")

3. Вплив на поезію М.Вороного "парнасців" (Леконт де Ліль, Ередіа), Верлена, Гедонізм, елементи поетики символізму, урбаністичні мотиви.

4. Жанрова поліфонія поезії ("Fiat!", "Молитва", "Скрипонька", "Dis irae"). Версифікаторська майстерність. Ускладнений мелос.

5. Перекладацька та театрознавча діяльність М.Вороного. Внесок у вивчення історії культури (роботи про П.Куліша, М.Римського-Корсакова, Мольєра, С.Васильківського).

Завдання до самостійної роботи (4 год.)

1 Простежити вплив на поезію М.Вороного «парнасців» (Леконт де Ліль, Ередіа), Верлена. Гедонізм, елементи поетики символізму, урбаністичні мотиви.

Література

[33; 149; 199; 300]

Типове завдання модульної контрольної роботи № 1

1. Простежте становлення нового етапу розвитку поезії межі ХІХ – ХХ століть.

2. Схарактеризуйте суспільно-політичні погляди Л.Українки та їх вплив на її творчість.

3. Назвіть поетичні альманахи, які видавалися у 1900-х роках.

Контрольні запитання до змістового модулю № 1

1. Визначте основні риси української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

2. Простежте зростання національної свідомості українського народу кінця ХІХ – початку ХХ ст.

3. Доведіть процес інтенсифікації перекладів шедеврів світової літератури українською мовою.

4. Поясніть посилення викривального пафосу української літератури.

5. Простежте еволюцію української прози в ракурсі антимілітаристського спрямування творів про Першу світову війну.

6. Покажіть стилістичні наслідки психологізації художньої прози.

7. Поясніть активні пошуки й експерименти на теренах синтезу мистецтв.

8. Розкажіть про створення професійного театру в Україні та його європеїзацію.

9. Розкрийте український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ ст. як яскраве мистецьке явище, відображення складної та бурхливої епохи.

10. Визначте внесок Лесі Українки в теорію неоромантизму.

11. Проаналізуйте ранню творчість Лесі Українки як спробу подолання гасел і стереотипів.

12. Доведіть антитетичність іпостасей Лесі Українки у громадянській та інтимній ліриці.

13. Розкрийте морально-етичні проблеми в поемах Лесі Українки «Віла-посестра», «Ізольда Білорука».

14. Проаналізуйте поезію Лесі Українки як матеріал до інтерпретації драматичних творів.

15. Розкрийте жанрові особливості драматургії Лесі Українки як драми ідей

16. Простежте становлення мотиву невмирущості краси і духу в "Лісовій пісні" .

17. Покажіть концептуальність і універсальність поетичного світу В.Самійленка-лірика.

18. Розкрийте патріотичні та громадянські мотиви поезії В.Самійленка.

19. Проаналізуйте драматургію В.Самійленка в ракурсі природи комізму.

20. Визначте місце творчості В.Самійленка в контексті української літератури XX ст.

21. Визначте засади формування світогляду М.Коцюбинського, простежте еволюцію у ставленні до народництва.

22. Покажіть особливості ідиостилістики дитячих оповідань М.Коцюбинського («Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник»).

23. Розкрийте імпресіоністичну досконалість творів М.Коцюбинського «На камені», «Цвіт яблуні», «Невідомий», «Іntermezzо».

24. Проаналізуйте модерну жанрову палітру творчості М.Коцюбинського (етюд, акварель, лірико-драматична поема в прозі).

25. Простежте перехід до принципово нової форми художнього мислення в художній спадщині М.Коцюбинського.

26. Розкрийте модерну стильову інтерпретацію традиційної теми села в повісті М.Коцюбинського «Fata morgana».

27. Проаналізуйте становлення поезії М.Вороного як реалізацію його світоглядних та естетичних позицій.

28. Розкрийте перекладацьку та театрознавчу діяльність М.Вороного (Книга «Театр і драма», 1913).

29. Визначте місце творчого доробку М.Вороного в літературному процесі XX ст.

Змістовий модуль № 2

Тенденції розвитку української прози межі ХІХ – ХХ століть

Лекція № 6

Олександр Олесь (1878-1944) (2 год.)

Біографія і творчий шлях О. Олеся (Олександра Івановича Кандиби) – поета, драматурга, перекладача. Формування світогляду та естетичні засади творчості.

Перша збірка поезій «З журбою радість обнялась» (1907), її мотиви, жанрова палітра. Назва збірки як ключ до усвідомлення домінантних мотивів ранньої поезії. Відгуки І.Франка, М.Рильського про ранню творчість О.Олеся.

Збірки 1911-1917 рр. («Поезія. Книга ІІ», «Поезія. Книга ІІІ» та ін.). Неоромантичні мотиви конфлікту між духовним і буденним. Творчість О. Олеся в контексті антитези «народництво-модернізм». Стаття В.Петрова «Проблема Олеся».

Драматургія О.Олеся й естетика символізму («По дорозі в казку»). Філософські парадигми драматичних етюдів. Комплекс морально-етичних проблем у драматургії.

Творчість періоду еміграції (1919-1944). Основні мотиви – патріотичні, ностальгічні; сатиричне спрямування творів. Поетична інтерпретація народних казок. Перекладацька діяльність.

Поетика творчості. Музичність як одна з основних рис індивідуального стилю. Романси О.Олеся (композитори С.Людкевич, К.Стеценко, М.Лисенко, Я.Степовий).

Доля творів О.Олеся в Україні. Місце поета в історії української літератури XX ст. Європейський контекст творчості.

Практичне заняття № 10

Олександр Олесь. Специфіка художнього світу (4 год.)

1. Збірка "З журбою радість обнялась" як ключ до усвідомлення домінантних мотивів ранньої поезії.

2. Наступні поетичні збірки.

Неоромантичні мотиви конфлікту між духовним і буденним. Творчість О.Олеся в контексті антитези "народництво – модернізм". (Стаття В.Петрова "Проблема Олеся").

3. Громадянські мотиви поезії як засіб реалізації національної ідеї ("Живи, Україно, живи для краси...", "Воля! Воля? Сниться може?...", "1 Мая").

4. Творчість періоду еміграції. Збірки "Перезва", "Кому повім печаль мою".

5. Драматичні твори О.Олеся в контексті естетики символізму ("По дорозі в казку").

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Проаналізувати (на вибір) поезію О.Олеся («Айстри», «Ой не квітни, весно», «Чари ночі», «Капітану Шмідту», «Три менти», «Ми не кинемо зброї своєї», «Яка краса: відродження країни!», «О слово рідне», «Щороку», «Рідна мова в рідній школі», «Народе – страднику»).

2. Простежити типологічні зв'язки твору «По дорозі в Казку».

Література

[65; 193; 195; 288;301]

Практичне заняття № 11

"Молода Муза" – "музики, що зблиснули на обрії української літератури на початку ХХ століття" (4 год.)

1. Львівська кав’ярня як поетичний Олімп.

2. Франко й молодомузівці. Естетична дуель чи конфлікт літературних поколінь?

3. Естетична платформа "Молодої Музи". Стильові пріоритети у творчості.

4. Творча спадщина Петра Карманського. Поезія "причинного смутку".

5. Поза молодомузівськими рамками – творчість Василя Пачовського.

6. Остап Луцький як теоретик "Молодої Музи". Поетичний доробок Сидора Твердохліба. Літературознавчий канон Михайла Рудницького.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Простежити типологічні паралелі "Молодої Музи" та подібних мистецьких груп в інших країнах.

2. На прикладі творчості представників "Молодої Музи" визначити своєрідність українського модернізму.

Література

[118; 201; 237; 242]

Лекція № 7

Богдан Лепкий (1872-1941) (2 год.)

Біографічні відомості про Богдана Сильвестровича Лепкого – поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, видавця, педагога, художника.

Формування світогляду. Участь у львівському літературному угрупованні «Молода муза». Спілкування з Ф.Колессою, І.Франком, В.Стефаником, О.Кобилянською, М.Коцюбинським, В.Пачовським, П.Карманським та ін.

Збірки поезій «Стрічки» (1901), «Листки падуть», «Осінь» (обидві – 1902), «На чужині» (1904), «З глибин душі» (1905), «Для ідеї» (1911), «З-над моря» (1913) «Доля» (1917) та ін. Жанрова палітра поезій. Меланхолійні медитації («Споглядальність громадянської постави» – М.Ільницький).

Соціальні мотиви, елегійні настрої в циклі «Осіння симфонія», віршах «Самотній плуг», «Помежи нами море синє» та ін. Пейзажна (цикл «Над рікою») та інтимна (цикл «Весна») лірика.

Ностальгічні мотиви поезії, проблема еміграції у творах («Журавлі»).

Картини війни в поемі «Буря», циклах «Листки Катрусі» і «В лазареті». Трагізм народної долі в поемі «Ноктюрн». Апокаліптичні візії воєнної дійсності («Весна 1915-го»).

Фольклорна і біблійна символіка у творах. Громадянський пафос віршів «В Тарасові роковини», «На Тарасовій могилі», «Василеві Стефаникові» та ін. Лірико-медитаційні поезії в прозі («На ринку», «Лежав при відчиненім вікні», ін.).

Рання проза Б.Лепкого. Книги оповідань «З села» (1898), «Оповідання», «Щаслива година» (обидві – 1901), «В глухім куті» (1903), «По дорозі життя» (1905), «Кидаю слова» (1911), ін. Елементи імпресіоністичної поетики у прозі її лірична настроєвість. Домінування селянської тематики, її лірична настроєвість.

Відгуки І.Франка на творчість письменника.

Проза 20 – 30-х рр. Жанрова різноманітність. Ліризм як характерна ознака індивідуального стилю. Оповідання і новели з життя селян і священників («Медвідь», «Дочекався», «Пачкар», ін.). Драматизм оповіді. Повісті з сучасного автору життя «Веселка над пустирем», «Зірка» (обидві – 1929). Історичні повісті «Сотниківна» (1927), «Вадим» (1930), «Крутіж» (1941). Панорама українського життя ХVІІ – ХVІІІ ст. у пенталогії «Мазепа»: повісті «Мотря», «Не вбивай» (обидві – 1926), «Батурин» (1927), «Полтава» (1928 – 1929), «З-під Полтави до Бендер» (1955). Романтичний образ гетьмана І.Мазепи – державного діяча-патріота і людини. Ідея державності України у творі. Одіозні оцінки «Мазепи» в радянському літературознавстві, перегляд їх сучасними дослідниками.

Книги спогадів «Казка мойого життя. Крегулець» (1936). «Три портрети. Франко-Стефаник-Оркан» (1937), «Казка мойого життя. Бережани» (1941).

Літературознавчі праці.

Перекладацька діяльність.

Значення творчості митця.

Практичне заняття № 12

Творчість Богдана Лепкого в контексті художніх пошуків "Молодої Музи"(2 год.)

1. Система поетичних констант Богдана Лепкого.

2. Фольклорні джерела збірок "Листки падуть" та "З-над моря".

3. Тема першої світової війни у творчості Богдана Лепкого.

4. Провідні художні ідеї та жанрова поліфонія малої прози письменника.

5. Пенталогія "Мазепа". Образ гетьмана, художня реалізація національної ідеї, система образів, межі авторського домислу, проблема історичної та художньої правди.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Дослідіть ідейно-художню своєрідність історичної прози Б.Лепкого.

Література

[15; 153; 154; 216;248]

Лекція № 8

Ольга Кобилянська (1863-1942) (2 год.)

Життєвий і творчий шлях. Самоосвіта. Участь у феміністичному русі разом із Н.Кобринською, С.Окуневською. Вплив західноєвропейської літератури, філософії, зокрема Ф.Ніцше на формування літературно-естетичних поглядів О.Кобилянської. Тривалий період літературних спроб. Роль І.Франка, О.Маковея, М.Павлика у творчій долі письменниці.

Рання творчість. Повісті «Людина» (1894), «Царівна» (1896) у контексті феміністичного дискурсу. Естетизація психологічного малюнку. Рецепція новаторських пошуків О.Кобилянської народницькою критикою (В.Щурат, І.Франко, С.Єфремов).

Подорож на велику Україну. Знайомство з Лесею Українкою, М.Старицьким, М.Лисенком.

Твори О.Кобилянської 90-х рр. XIX ст. Нові ідеї, образи. Модерна інтерпретація традиційних тем української літератури («За готар», «Битва», «Банк рустикальний»).

Образи жінок-емансипанток та аристократок духу в малій прозі («Valse melancolique», «Природа», «Аристократка»). Нова концепція людини. Тонкий психологічний малюнок інтелектуального світу героїні і «культура серця».

Фантазія «Поети» як своєрідна естетична декларація «письменників нової ґенерації» (І.Франко).

Неоромантична стильова домінанта.

Повість «Земля» (1902). Зразок синкретичної стильової інтерпретації «вічної» теми. Трансформація біблійної символіки. Реалістична соціальна основа твору. Відгук на повість (С.Єфремов, І.Франко, Леся Українка, В.Стефаник, М.Коцюбинський).

Збірка новел і нарисів «До світа» (1905), повісті «Ніоба», «Через кладку» (обидві – 1905), «За ситуаціями» (1913) – протест проти беззмістовного існування жінок-інтелігенток у патріархальному середовищі.

Новий етап актуалізації у прозі феміністичних мотивів.

Неоромантичний дискурс повісті «У неділю рано зілля копала...» (1909). Фольклорна основа твору. Особливості жанру, композиції, система образів.

Антивоєнні твори О.Кобилянської. Гуманістична концепція зображення людських доль в антисвіті війни: «Лист засудженого на смерть вояка до своєї жінки», «Назустріч долі», «Юда».

Реалізація національної ідеї в романі «Апостол черні» (1926).

Творчість О.Кобилянської в контексті розвитку літературного процесу в Західній Україні в 10-30-х рр. XX ст.

Сучасний стан дослідження творчості письменниці. Постмодерний дискурс рецепції творчості.

Практичне заняття № 13

Ольга Кобилянська. Феміністичний дискурс (4 год.)

1.Участь О.Кобилянської у феміністичному русі. Вплив філософії Ф.Ніцше на формування літературно-естетичних поглядів письменниці.

2. Повісті "Людина" і "Царівна" в контексті феміністичного дискурсу. Рецепція творчості О.Кобилянської народницькою критикою (В.Щурат, І.Франко, С.Єфремов).

3. Образи жінок-емансипанток і аристократок духу ("Valse melancolique", "За ситуаціями").

4. Повість "Земля" – зразок синтетичної стильової інтерпретації "вічної" теми. Трансформація біблійної символіки.

5. Неоромантизм як домінантний стиль у повісті "У неділю рано зілля копала".

6. Антивоєнні твори О.Кобилянської. Гуманістична концепція зображення людських доль у хаосі війни.

7. Реалізація національної ідеї в романі "Апостол черні".

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Визначте суперечливості феміністичного дискурсу творів О.Кобилянської.

2. Визначте синкретизм стилів у повісті О.Кобилянської (на вибір: «Земля», «У неділю рано зілля копала»).

Література

[58; 69; 119;220; 271;]

Лекція № 9

Василь Стефаник (1871-1936) (2 год.)

Життя і творчість Василя Семеновича Стефаника – видатного новеліста, представника експресіоністичної школи в українській літературі.

Період творчих шукань, формування ідейно-естетичних поглядів. Співпраця з Л.Мартовичем («Нечитальник», «Лумера»).

Публіцистична творчість. Апробація в публіцистиці тематики і проблематики, надалі розвиненої у прозі.

«Поезії в прозі» – перша спроба модерного відображення дійсності («Городчик до бога ридав», «Раненько чесала волосся», «Амбіції» («Самому собі»). Елементи декадансу.

Збірка новел «Синя книжечка» (1899). Проблематика, поетика.

Збірки «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905). Жанрова специфіка новел. Тематична палітра. Експресіоністична стильова домінанта. Спроба імпресіоністичних проекцій у творах «Моє слово», «Дорога». Естетизація психологічного стану ліричного героя.

Новели 1916-1933 років.

Збірка «Земля» (1926). Експресія антивоєнної прози. Національно-патріотичне піднесення галицької молоді (новели «Марія», «Сини»).

Автобіографічні твори письменника, спогади («Вечірня година», «Давня мелодія», «Каменярі», «Серце», «Марко Черемшина»).

Твори В.Стефаника в кіномистецтві.

Творчість В.Стефаника в контексті світової новелістики.

Практичне заняття № 14.

Василь Стефаник. Здобутки українського експресіонізму (4 год.)

1. Період творчих шукань. Співпраця з Л.Мартовичем. ("Нечитальник", ''Лумера"). Публіцистика як репрезентація тем, надалі розвинутих у прозі.

2. "Поезії в прозі" – перша спроба модерного пізнання й відображення дійсності ("Городчик до бога ридав", "Раненько чесала волосся", "Амбіції" ("Самому собі"). Елементи декадансу.

3. Спроба імпресіоністичних проекцій у творах "Моє слово", "Дорога". Естетизація психологічного стану ліричного героя.

Практичне заняття № 15

1. Новели 1897-1900 рр. Жанрові особливості новел. Експресивна манера письма як максимальна стильова напруженість тексту (збірки "Синя книжечка", "Камінний хрест").

2. Новели 1916-1933 рр. Експресія антивоєнної прози. Актуалізація національної ідеї в прозі цього періоду.

3. Автобіографічні твори письменника. Спогади. ("Вечірня година", "Давня мелодія", "Каменярі", "Серце", "Марко Черемшина").

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. З'ясуйте прояви експресіонізму в прозі В.Стефаника.

Література

[152; 212; 222; 252]

Лекція № 10

Лесь Мартович (1871-1916) (2 год.)

Життєвий і творчий шлях Олекси (Леся) Семеновича Мартовича. Член «покутської трійці» прозаїків (В.Стефаник, Л.Мартович, Марко Черемшина). Розвиток Л.Мартовичем традицій реалістичної сатири.

Збірки «Нечитальник» (1900), «Хитрий Панько» (1903), «Стрибожий дарунок» та інші оповідання (1905). Продовження реалістичної традиції української прози II половини XIX століття. Актуальна соціальна проблематика, тематичне розмаїття сатиричних малюнків. Психологічні колізії в оповіданнях.

Жанр сатиричного памфлету у творчості письменника («Винайдений рукопис про руський край»), його сатиричні твори в контексті літературної традиції Західної України (І.Франко, А.Крушельницький, В.Стефаник).

Повість «Забобон» (1911) – один з найвизначніших сатиричних творів української літератури кінця XIX – початку XX століття. Викривальний пафос твору. «Мертві душі» галицької провінції. Масштабна картина життя Галичини напередодні І Світової війни.

Основні риси індивідуального стилю Л.Мартовича. Поєднання у творах трагічних і сатиричних колізій. Комізм як основна ознака стилю. Різні параметри сатири (від іронії до гротеску і карикатури). Поєднання гіперболи з літотою як прийом антитетичного зображення. Елементи мовного натуралізму.

Місце творчості Л.Мартовича в контексті українського літературного процесу кінця XIX – початку XX ст.

Практичне заняття № 16 (2 год.)

1. Представник покутської групи новелістів. Розвиток Л.Мартовичем традицій реалістичної сатири.

2. Тематичне розмаїття сатиричних творів. Психологічні колізії у оповіданнях. ("Стрибожий дарунок", "Ось поси моє!", "За топливо", "Війт", "Іван Рило", "Хитрий Панько").

3. Жанр сатиричного памфлету у творчості Леся Мартовича. "Винайдений рукопис про Руський край". Сатира Л.Мартовича в контексті літературної традиції Західної України (І.Франка, А.Крушельницький, В.Стефаник).

4. "Мертві душі" галицької провінції. (Повість "Забобон").

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Визначте соціальну проблематику прозових творів (на вибір: «Мужицька смерть», «За межу», «Лумера», «Грішниця», «Ось поси моє!», «Стрибожий дарунок», «Війт», «Хитрий Панько», «Іван Рило», «Винайдений рукопис про Руський край», «Забобон»).

Література

[40; 258; 280]

Лекція № 11

Марко Черемшина (1874-1927) (2 год.)

Іван Юрійович Семанюк (Марко Черемшина) – талановитий і самобутній західноукраїнський новеліст. Життя і творчість. «Правдива поезія» Гуцульщини. Оточення Марка Черемшини і його вплив на формування світоглядних засад письменника (дружба з І.Франком, В.Стефаником, О.Маковеєм).

Перші літературні спроби – поезії, драматургія. Оповідання «Керманич». Романтичний характер твору.

Цикл поезій у прозі «Листки». Спроба символістського потрактування актуальних соціальних тем. Алегоричність, фольклорна образність, ускладнена асоціативність творів.

Перша збірка «Карби» (1901). Принцип композиції. Новела як фрагмент цілісної мозаїки збірки. Життя Гуцульщини, поневоленої цісарською Австрією. Автобіографічна новела «Карби». Ліризм твору, елементи символічного малюнку.

Драматизм людських доль у новелах («Святий Миколай у гарті», «Основини», «Раз мати родила», «Злодія зловили»).

Марко Черемшина як майстер іронії та сарказму.

Поетика народних голосінь (оповідання «Чічка», «Зведениця»). Принцип психологізму у змалюванні характерів.

Збірка «Село вигибає» (1928). Концепція зображення І Світової війни у творах письменника. Правдива розповідь про страшне воєнне лихоліття (новели «Село потерпає», «Перші стріли», «Полянник», «Бодай їм путь пропала!», «Зрадник», «Село вигибає»). Стильові особливості творів. Використання засобів народних голосінь, дум та невільницьких плачів для посилення трагедійного звучання новел.

Твори родинно-побутової тематики – «Парасочка», «Козак», «Інвалідка», «За мачуху молоденьку...», «Зарікайся мед-горівку пити!», «Марічку головка болить», «Парубоцька справа». Етнографізм оповідань. Морально-етична проблематика. Ліризм, доброзичливий гумор, використання гуцульських співанок.

Нова історична ситуація на теренах Західної України та її рецепція у прозі письменника.

Збірка новел «Верховина» (1929). Показ життя Гуцульщини під час польсько-шляхетської окупації. Художня довершеність оповідання «Верховина». Трагізм людських доль в оповіданнях «Анюта», «Ласка», «Писанки».

Індивідуальний стиль Марка Черемшини. Мовна стихія прози як елемент індивідуального стилю.

Значення творчості Марка Черемшини. Самобутність таланту.

Практичне заняття № 17

Новелістика Марка Черемшини – "правдива поезія" Гуцульщини (2 год.)

1. Перші літературні спроби – поезії, драматургія. Поезії в прозі – спроба символістського потрактування актуальних соціальних тем,

2. Збірка "Карби", принципи композиції. Новела як фрагмент цілісної мозаїки збірки.

3. Поетика народних голосінь ("Чічка", "Зведениця"). Принцип психологізму у змалюванні характерів.

4. Концепція зображення першої світової війни у творчості М.Черемшини. Збірка "Село вигибає".

5. Нова історична ситуація на теренах Західної України і її рецепція у прозі письменника. Збірка "Верховина".

6. Мовна стихія прози М.Черемшини як елементи індивідуального стилю.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Визначте фольклорну основу твору (на вибір: «Карби», «Святий Миколай у гарті», «Чічка», «Злодія зловили», «Зведениця», «Більмо», «Зрадник», «Село вигибає», «Село потерпає», «Ласка», «Верховина»).

Література

[44; 49; 178]

Лекція № 12

Осип Маковей (1867-1925) (2 год.)

Осип Степанович Маковей – одна з центральних постатей літературно-мистецького життя Західної України кінця XIX – початку XX століття. Поет, прозаїк, публіцист, літературний критик, історик літератури, перекладач, видавець. Життєвий і творчий шлях письменника. Творча співпраця з І.Франком.

Поетична творчість. Розвиток традицій Т.Шевченка, Ю.Федьковича, І.Франка. Збірки «Поезії» (1894), «Подорож до Києва» (1897). Цикли ліричних творів («Думки і образки», «Етрег Мет», «Гірські думи»); твори гумористично-сатиричної спрямованості (гуморески, фейлетони, пародії).

Поема «Ревун» (1911) – зразок гострої політичної сатири. Засудження системи виборів у тогочасній Австро-Угорщині. Засоби карикатури, гротеску, перебільшення, трагікомічність ситуацій у творі. Актуальність проблематики.

Прозова творчість О.Маковея. Ознаки індивідуального стилю О.Маковея-сатирика.

Особливості комізму. Викривальний пафос творів. Жанрові різновиди сатиричних оповідань («Клопоти Савчихи», «Нові часи», «Казка про невдоволеного Русина», «Як я продавав свої новели», «Як Шевченко шукав роботи»). Традиції народної сміхової культури у творчості О.Маковея.

Осуд міщанства, егоїстичної моралі, забобонності, кар’єризму, духовного убозтва, аморальності, чиновницького бюрократизму («К.В.Д.»).

Тема еміграції у творчості письменника («Туга»).

Історична проза О.Маковея. Концепція історичного минулого в повісті «Ярошенко» (1905; стаття «Про історичні оповідання» О.Маковея // «Діло», 1907. – № 125, 126). Сюжетні лінії твору. Образ гетьмана Сагайдачного. Нариси «Кроваве поле», «Мертве місто», «Інвалід», «Братання». Антивоєнний характер творів. Показ Першої світової війни як суспільного лиха. Символіка образів. Ліризм, трагедійне звучання творів.

Проза повоєнних років. Збірка «Прижмуреним оком» (1923). Сатиричне змалювання нових окупантів Західної України (оповідання «Відмова», «Ласка», «Мухолап»).

Роль О.Маковея як літературного критика, видавця. Праці з історії літератури («Життєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича»).

Значення творчості О.Маковея. Традиції сатири письменника в українській літературі.

Практичне заняття № 18

Осип Маковей – одна з центральних постатей літературно-мистецького життя доби (2 год.)

1. Поетична творчість О.Маковея. Розвиток традицій Т.Шевченка, Ю.Федьковича, І.Франка.

2. Ознаки індивідуального стилю Маковея – сатирика. Особливості комізму. Жанрові різновиди сатиричних творів. ("Казка про невдоволеного Русина", "Як Шевченко шукав роботи").

3. Історична проза. Концепція історичного минулого у повісті "Ярошенко".

4. Роль О.Маковея як літературного критика, видавця. Праці з історії літератури. ("Життєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича").

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Визначте особливості індивідуального стилю прозаїка.

Література

[173; 214; 221; 230; 292]

Типове завдання модульної контрольної роботи № 2

1. Визначте тенденції оновлення української прози кінця ХІХ – початку ХХ ст.

2. Схарактеризуйте антивоєнні мотиви у творчості О.Маковея (“Брати”, “Похід”, “Могила в полі”, “Пісні з поля” та ін.).

3. Назвіть образи жінок-емансипанток у творах О.Кобилянської.