12.4. Джерела антропогенного забруднення гідросфери

Гідросфера - це водна сфера нашої планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодовикових покривів. Наша планета містить близько 16 млрд. куб. м води, що становить 0,25 % її маси. Основна частина цієї води (понад 80 %) зосереджена в льодовиках і айсбергах. Прісна вода на планеті становить лише 2 % від її загальної кількості. Лише 1 % прісної води - це ріки, прісноводні озера й підземна частина вод; саме ці джерела й використовуються людством для своїх потреб. Вода - особливий мінерал природи, який може знаходитись в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному.

Для великої кількості живих організмів вода була середовищем зародження і тривалої еволюції.

Вода- символ здоров'я. До води завжди була особлива увага. Адже, завдяки їй можливе життя кожної людини. Ця прозора нежива речовина перетворилася на джерело високої моральної сили. Вода є основою існування життя на Землі. Без води не може існувати людська цивілізація, бо вода використовується людьми не тільки для пиття, а й для забезпечення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб. Вода виконує дуже важливі екологічні функції:

• головна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, , наприклад, на 70 % складається з води, а деякі організми, такі, як

медуза чи огірок містять у собі від 98 % до 99 % води);

• основний механізм здійснення взаємоз'язків усіх процесів у екосистемах (обмін речовин, тепла, ріст біомаси);

• головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екологіч­них циклів;

• води Світового океану є основним кліматоутворюючим фактором, основним акумулятором сонячної енергії і «кухнею» погоди для всієї планети;

• один із найважливіших видів мінеральної сировини, головний природний ресурс споживання людства (людство використовує її в тисячу разів більше, ніж нафти чи вугілля).

Для багатьох організмів вода є середовищем їхнього життя. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад людської крові - містить ті ж хімічні елементи й приблизно в тих же пропорціях. Це - один з доказів того, що предки людей, як і інших ссавців, колись жили в морі.

Головним постачальником води для України є Дніпро. Іншими річками, що забезпечують потребу у воді, є Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін. Стан води й повноводдя цих водних артерій залежать, головним чином, від стану їх приток - малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис. Вони мають величезне значення - досить згадати, що 90 % населених пунктів розташовані саме в долинах малих річок і користуються їхньою водою.

12.4.1. Забруднення води

Основними забруднювачами водних джерел залишаються під­приємства та організації металургії, енергетики, вугільної, целюлозно- паперової промисловості, лісохімічного та агропромислового комшіексів, а також комунальне господарство, частка якого складає майже половину забруднених стоків країни. Рівень забруднення води по окремих інгредієнтах перевищує 30 ГДК (за Генсіруком С.А.). Серед інших регіонів найвищий рівень забруднення води спостерігається в басейні ріки Дністер, що пояснюється сусідством хімічних і переробних підприємств.

Якість води - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та теплових показників. Вона визначається ступенем її забруднення. Показниками якості води є:

• запах;

• колір;

• показник концентрації водневих іонів (рН)\

• концентрація зрівноважених речовин, мг/л або г/м³;

• сухий залишок, мг/л або г/м³;

• вміст компонентів, специфічних для даного виду виробництва (наприклад, фенолів, толуолів, скипидару), мг/л або г/м³. Кількість і якість промислових стічних вод залежать від виду си­ровини та продукованої продукції, виробничої потужності підприємст­ва, норм водоспоживання, досконалості технологічного процесу, повно­ти утилізації відходів виробництва, виду застосовуваного обладнання та ін.

Стічні води промислових підприємств бувають трьох видів:

виробничі води - води, що використовуються у виробничому процесі та забруднені нерозчиненими, розчиненими речовинами, інколи нагріті;

побутові-води від побутових приміщень і їдалень, розташованих на території підприємства;

поверхневі-води дощові та від танення снігу.

Виробничі стічні води утворюються при безпосередньому використанні води у технологічних процесах, транспортуванні сирови­ни, матеріалів, промиванні обладнання, при водяному охолодженні. Вода, яка використовується для охолодження, переважно, лише нагрівається.

Побутові стоки лісозаготівельних і деревообробних підприємств утворюються при експлуатації на їх території душових, туалетів, пралень та їдалень. Підприємство не несе відповідальності за якість цих стічних вод; вода покладена на міські (районні) станції очистки.

Поверхневі стічні води утворюються в результаті змивання дощовою чи поливальною водою речовин та продуктів, що накопичуються на території, дахах і стінах виробничих будівель, на відкритих технологічних агрегатах (заготівельна техніка, окорювальні машини та ін.). Основними домішками цих вод є тверді частинки (пісок, камінь, стружка, тирса, пил, сажа, залишки рослин, дерев тощо); нафтопродукти (масла, бензин, нафта), що використовуються у двигунах транспортних засобів, а також органічні й мінеральні добрива, якими підживлюють заводські квітники.

Забруднення поверхневих вод знижує запаси питної води, негативно впливає на розвиток фауни і флор водойм, порушує кругообіг багатьох речовин у біосфері.

За Г.О. Белявським, P.C. Фурдуєм, забруднення води поділяють на фізичне, хімічне, біологічне, теплове.

Фізичне забруднення виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинних домішок - піску, глини, намулу за рахунок змиву дощови­ми водами з розораних ділянок (полів), надходження суспензій з діючих підприємств гірничорудної промисловості, пилу, що переноситься вітром у суху погоду. Тверді частки знижують прозорість води, пригнічують розвиток водних рослин, забивають зябра риб та інших водних тварин, погіршують смакові якості води, а то й роблять її взагалі непридатною для споживання.

Хімічне забруднення води відбувається за рахунок надходження у водойми зі стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) і органічного походження (нафта й нафтопродукти), миючих засобів тощо. Шкідлива дія токсичних речовин, що потрапляють у водойми, посилюється за рахунок так званого кумулятивного ефекту, що полягає в прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній послідовній ланці харчового ланцюжка.

Біологічне забруднення водойм полягає у надходженні в них зі стічними водами різних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спор грибків, яєць червів і т.д. , багато з яких є хвороботворними для людей, тварин і рослин. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки (особливо, якщо вони неочищені чи очищені недостатньо), а також стоки підприємств цукрових заводів, м'ясокомбінатів, заводів, що обробляють шкіру, деревообробних комбінатів.

Теплове забруднення води спричиняється спуском у водойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС та інших енергетичних установок. Тепла вода змінює термічний і біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їх мешканців. Як показали дослідження гідробіологів, вода, нагріта до 26...30°С, діє пригнічуюче на риб та інших мешканців водойм, а якщо температура води підіймається до 36 °С, вся риба гине. Найбільшу кількість теплої води викидають у водойми атомні електростанції.