11.2. Захист від дії іонізуючого випромінювання

Найчастішим явищем при проникненні іонізуючих (радіоактивних) речовин в організм людини є хронічна променева хвороба. Вона характеризується довготривалістю і затяжністю. Виникає головний біль, запаморочення, погіршення пам'яті, сухість шкіри, випадання волосся. При внутрішньому опроміненні, внаслідок потрапляння радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри, можуть утворюватись променеві дерматити та опіки. Ураження мають декілька стадій: рання реакція, інкубаційний період,

період гострого запалення та період одужання. Рання реакція настає через декілька годин після дії радіоактивних речовин, з'являється почервоніння шкіри. Потім почервоніння зникає і настає інкубаційний період, ніяких зовнішніх ознак не виникає. Період гострого запалення знову починається з почервоніння шкіри. Потім виникають пухирі, наповнені прозорою рідиною. Пухирі самі тріскають, а при дуже великі« дозах опромінення на їх місці виникають виразки, які заживають тривалий час.

Променеві опіки можуть бути легкими, середньої важкості і важкими. При легких ураженнях інкубаційний період продовжується до двох тижнів, виразок не виникає. Почервоніння і набряк шкіри проявляються через 1,5..місяці.

Ураження середньої важкості проявляються через 7... 10 днів. Для лікування потрібно 2...3 місяці. При важких ураженнях інкубаційний період продовжується 4...7днів. Процес заживання виразок триває від б до 12 місяців, а інколи і більше. У воєнний час радіаційні ураження можуть мати комбінований характер: радіаційне опромінення, травми, опіки, інфекційні захворювання та інше. Завдання щодо захисту людей від променевих уражень полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало допустимих доз. Люди, які знаходяться на зараженій території, повинні перебувати в сховищах або в протирадіаційних укриттях до безпечного спаду рівня радіації на місцевості. В цих умовах необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Треба пам'ятати, що протигаз, респіратор, спеціальний одяг не захищають від зовнішнього гама-випромінювання, а лише забезпечують захист органів дихання та шкіри від радіоактивного пилу. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати в можливо короткі терміни. Для цього дуже важливим є своєчасне виявлення уражених, котре здійснюється за допомогою дозиметричних приладів або розрахунками за відомими рівнями радіації та часом перебування на зараженій місцевості. Потерпілих необхідно винести (вивезти) з осередку ураження на місцевість, де немає радіаційного випромінювання. Людей, котрі отримали високі дози радіації, необхідно негайно доставити в лікувальні заклади транспортом. Лікування променевої хвороби - найскладніше питання сучасної медицини. До невідкладних лікувальних заходів відносяться:

• механічне усунення радіоактивних речовин з організму людини. Це здійснюється шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання водою рота і очей (якщо іЄ можливість - промивати очі розчином натрію гідрокарбонату); з

• застосування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) при проникненні радіоактивних речовин в дихальні шляхи.

Через декілька днів, коли радіоактивні речовини, котрі залишилися в організмі, відкладуться в органах і тканинах, використовують засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин. За їх допомогою радіоактивні речовини можна перевести в розчин, а це полегшить виведення їх з організму. В якості комплексоутворювачів використовують солі органічних кислот (лимонної, оцтової, молочної), а також вітамін В1. Лікування радіаційних опіків шкіри проводиться в процесі розвитку опіку. Воно спрямоване на зменшення запальних процесів і на відновлення ураженої тканини. В початковий період необхідно зробити проти інфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). При важкій ранній реакції шкіри (почервоніння з крововиливом) для зменшення болю пропонуються охолоджувальні примочки (свинцева вода, риванол та інші). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя, миття з милом, уникати дії ультрафіолетового випромінювання. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0,25...0,5 %-го розчину новокаїну з інтервалом 3...4 дні.