Алкалоїди.

Алкалоїдів в чаї також міститься багато (1-5%): теофілін, теобромін, ксантин, аденін, гіпоксантин, параксантін, метилксантин, ізатин, діуретін, гуанін, лецитин і ін. Говорять, що «і др.» набереться ще штук 10, але їх ще тільки вивчають.

Серед алкалоїдів найвідомішим завжди був і залишається кофеїн або, як його ще називають у складі чаю, теїн. Кофеїн - один з головних винуватців тяги людей до чаю як тонізуючому напою. У чистому вигляді він є безбарвним, таким, що не має запаху, але гірка на смак речовина, що міститься, втім, не тільки в чаї, але і в каві, какао, горіхах кола, мате і деяких інших тропічних рослинах.

Всупереч поширеній думці, кофеїну значно більше міститься саме в чаї (від 1 до 4 %), чим в каві, але чайний кофеїн, або теїн, діє м'якше, ніж чистий кавовий кофеїн, з цілого ряду причин: по-перше, тому, що для заварки беруть звичайно меншу кількість чаю, чим кава, і, отже, створюють меншу концентрацію кофеїну, а по-друге, кофеїн виступає в чаї не ізольовано, а в комплексі з таніном, утворюючи з'єднання танат кофеїну, який діє більш опосередковано, більш пом'якшено на серцево-судинну і центральну нервову систему. Кофеїн чаю володіє ще однією чудовою властивістю: він не затримується, не накопичується в організмі людини, що виключає небезпеку отруєння кофеїном при найчастішому вживанні чаю.

Англійський чаєвод Ч.Р. Харлер підрахував, що навіть англійці, у яких норма споживання чаю найвища в світі ( 5 кг в рік і вище), «з'їдають» щорічно в середньому по 132 г кофеїну кожен, що не так вже багато з розрахунку на добу. Але і ця цифра є лише теоретичною, бо практично в чайний настій ніколи не виходить весь кофеїн, що міститься в сухому чаї, а максимум 35-80 % його, тобто приблизно 95- 100 г в рік, або менш ніж 0,3 г в добу. А при нашому споживанні чаю, що становить всього 1/10 того, що доводиться на англійця, небезпеки зловжити кофеїном абсолютно не існує:

марок кави у світі. Ще 100.років тому кава стала найбільш популярним напоєм у Німеччині. Саме у той час у Бремені Йоганн Якобз відкрив маленьку крамничку для торгівлі кавою у роздріб, а згодом при крамничці почав і обсмажувати зерна. Поява у 190? році першої фабрики «Якобз» для обсмажування кавових зерен зумовила індивідуальний підхід до обсмажування кожного сорту кави окремо. Завдяки цьому кава фірми «Якобз» набула неповторного смаку та аромату.

Шоколад

Шоколад — ласощі з какао-бобів.

Незвичайний смак шоколаду подобається багатьом. Але як люди по знайомились із шоколадом і як його виробляють? Давайте дізнаємось про це більше.

Як вважають ботаніки, у дикій природі кавові дерева росли в долинах південноамериканських річок Амазонки й Оріноко уже тисячі років тому Можливо, першими, хто їх культивував, були індіанці майя, узявши ці плоди із собою під час переселення на півострів Юкатан, ацтекська знать насолоджувалася гірким шоколадним напоєм, виготовленим із суміші молодих зерен какао і вина. Напій подавали в золотих чашах. Однак іспанський конкістадор Ернан Кортес (1485-1547) значно більше цікавився золотими чашами, ніж самим шоколадним напоєм. Він помітив, що ацтеки використовували какао-боби як гроші і, не гаючи часу, насадив плантації кавових дерев — «коричневого золота», що приносило прибуток.

До ХVІІ ст. кавовий ринок контролювала головним чином Іспанія.

Іспанці завезли боби какао до Гаїті й на західно-африканський острів Біоко, з якого доставили на африканський материк усього один стручок із бобами. Тепер у чотирьох західно-африканських країнах процвітає торгівля какао.Шоколад потрапляє до Європи.

У XVI ст. Кортес доставив шоколадний напій до іспанського королівського двору. Європейцям, особливо іспанським аристократам, дуже

Чай

Збір чаю можна здійснювати уручну або за допомогою машин. Ручний спосіб вважається якнайкращим (індійський чай ручної збірки часто маркірується як classic - класичні), оскільки якість зібраного листя набагато вища, ніж при машинній збірці. Крім того, ручна збірка є високо виборчою, наприклад, для елітного чаю збирають тільки верхівкові пагони; спеціалісти також не беруть зламане, брудне або хворе листя.

Чаєзбиральні машини використовуються вже мало не з 30-х 20 ст. Сучасні чаєзбиральні машини багато в чому нагадують величезні пилососи, які «обсмоктують» листя з чайного куща. Застосування чаєзбиральних машин досить обмежене, т.к по-перше, вони незручні на гірських плантаціях, а по-друге, чайна сировина виходить низької якості, оскільки чаєзбиральні машини прихоплюють багато старих і огрубнулих листів. Сировина, зібрана

чаєзбиральними машинами йде на приготування дрібнолистових чаїв низької якості (основна маса СТС), або у фармацевтичну промисловість для отримання кофеїну.

Після того, як чай зібраний, його привозять на чайну фабрику, щоб довести до пуття (у сенсі, до стану сухої заварки). Чим коротше дорога до фабрики, тим вище якість свіжого листа. Саме тому часто чаєобробні підприємства будують в безпосередній близькості від плантацій..