Методичні рекомендації щодо розбору конкретної ситуації

Ситуація, що пропонується, стосується певної теми або блоку тем "Етика бізнесу", тому роботу над ситуацією умовно можна розділити на два етапи:

І - підготовчий;

II - аналіз і вирішення ситуації.

І. Підготовчий етап

- до початку занять обов'язково треба прочитати конспект лекцій, підручники, посібники, запропоновані до кожної конкретної ситуації.

II. Аналіз і вирішення ситуації

• прочитати ситуацію вперше досить швидко для того, щоб зрозуміти проблему, учасників подій, роль "головного героя", зовнішнє оточення;

• самому «вжитися» в роль менеджера, підприємця, керівника, підлеглого, якому потрібно вирішити проблему;

• прочитати ситуацію вдруге уважніше з олівцем в руках, зробити потрібні позначки, вибрати факти і цитати для підготовки письмової доповіді і свою версію вирішення проблеми;

• перевірити ще раз різні факти, доводи своєї версії вирішення проблеми, остаточно переконатися в її правильності або спробувати іншу (альтернативну) версію вирішення ситуації, На цьому етапі цілком можливо обмінятися думкою з іншими студентами, що аналізують цю ситуацію; підготувати усну (план, тези) та письмову доповідь.

Письмову доповідь підготувати, дотримуючись такої схеми:

1. Узагальнення

• В якій галузі бізнесу виникла ситуація?

• У чому полягає головна етична проблема?

• У чому полягає суть ситуації?

• Хто брав участь у ситуації?

2. Дійові особи

• Які люди брали участь у події?

• Короткий опис (вік, посада, професія, переваги, недоліки).

• Висловлювання героїв.

3. Характеристика організації

• Організаційно-правова форма.

• Становище на ринку.

• Зовнішнє оточення: відносини з іншими організаціями (конкуренція і партнерство).

4. Хронологія подій

• Тільки факти і події без оцінки.

5. Статистика (якщо має місце в ситуації)

• Зробити аналіз наведених даних.

6. Концептуальні питання

• Яка стратегія організації?

• Система керування організацією.

• Мотивація людей.

• Управління персоналом.

• Якість продукції і послуг.

• Особливості в оплаті праці.

• Сутність конфлікту.

7. Альтернативні рішення

• Можливі напрями дій.

• Повний перелік альтернатив.

• Аргументація і оцінка кожної альтернативи у вигляді таблиці "за" і "проти".

• Методи і засоби вирішення ситуації. Добір тільки раціональних альтернатив.

8. План дій

• Які стратегії можна застосувати?

• Кадрові рішення.

• Фінансові рішення.

• Структурна перебудова.

• Зміни в мотивації і оплаті праці.

Кожен студент аналізує тільки один варіант, який складається з двох ситуацій. Його номер обирається за останньою цифрою залікової книжки студента.

Письмова відповідь обсягом 2-3 сторінки (для кожної ситуації) з цитатами із ситуації, таблицями, схемами.

Варіант 1

Ситуація 1

У торгової фірми з'явився новий постачальник, що пропонував відомий і популярний товар за низькою ціною. Угода, зрозуміло, відбулася.

Спробуйте визначити подальші дії торгової фірми. По-перше, у неї була можливість знизити роздрібну ціну і спробувати таким чином збільшити обсяг продажу. По-друге, можна було залишити колишню ціну і спокійно підрахувати прибуток, що збільшився.

Фірма ж вибрала третій шлях: всю різницю було надано постачальнику для підвищення якості товару в процесі виробництва. Від цього неочікуваного рішення виграли всі. Споживачі отримали знайомий товар за колишньою ціною, але більш високої якості. Постачальник провів модернізацію обладнання і технології, фактично, задарма. Щодо торгової фірми – вона різко підвищила обсяг продажу, в результаті чого сумарний прибуток набагато перевищив попередні квазівитрати.

Цей хрестоматійний випадок - із ділової "біографії" фірми "Маркс і Спенсер" ("МАRКS&SРЕNСЕR."), яка існує на ринку майже 120 років, але повагою споживачів вона користується не лише завдяки більш ніж віковій історії (хоча і це – важлива частина репутації).

Розмір ринку, обсяг продажу в рідній Британії, а також від США і Канади до Японії і Сінгапура – також не є головним. Основа популярності "Маркс і Спенсер" – у звичайній споживацькій арифметиці, у співвідношенні "ціна – якість".

У Британії є досить велика кількість шикарних магазинів (бутиків), де можна придбати вишуканий одяг і харчові продукти звичайно, за відповідними цінами. З іншого боку, завжди можна знайти схожий товар, та за меншу ціну, але і якість буде низькою. "Маркс и Спенсер" випадає із загального ряду: за помірною ціною "будь-який наш працівник може придбати будь-який товар у нашому магазині": якість тут – бездоганна. "Якщо одяг і продукти в нашому магазині є не досить добрі для того, щоб їх купували директори нашої компанії, то вони є не досить добрі і для всіх інших споживачів", – сказав сер Зіффі, керівник "Маркс і Спенсер", в інтерв'ю газеті "Sunday Times" від 13 грудня 1981 р. Про компанію багато писали і до, і після цього. Отже, вона є одним із реальних світових лідерів,

"Маркс і Спенсер" – дійсно велика промислова компанія, хоча власне виробництво в звичайному розумінні у неї практично відсутнє. Бувши торговою фірмою, "Маркс і Спенсер" усі товари для своїх магазинів отримує від партнерів-постачальників, але всі вони мають єдину торгову марку "Сент Майкл" не лише за законом (за реєстрацією), але і насправді. Річ у тім, що у багатьох випадках модифікація товару є вигаданою зусиллями саме співробітників "Маркс і Спенсер". Що стосується технології виготовлення – тут просто немає винятків: спеціальний відділ фірми до дрібниць розробляє процес виробництва кожного виробу. Більш того, спеціальні представники "Маркс і Спенсер" постійно контролюють не тільки вироби "на виході", але і кожний етап технологічного ланцюга, внаслідок чого здійснюється 100%-ний контроль якості товарів. При цьому фірми-постачальники аж ніяк не скаржаться на "втручання у свої внутрішні справи", бо подібна система роботи практично виключає рекламації магазинів щодо якості продукції.

"Маркс і Спенсер" демонстративно відмовляються використовувати якісь особливі форми впливу на покупця. Все, що робиться фірмою, на перший погляд, не відрізняється від дій численних конкурентів і послідовників. "Якість обслуговування не може бути вищою за якість товару", – проголошує один із слоганів "Маркс і Спенсер". При тому, що обидва показники у "Маркс і Спенсер" – на найвищому рівні, споживач фактично не має вибору. Асортимент, наприклад, чоловічих сорочок – обмежений, але якщо Ви точно знаєте свої розміри, примірювати Вам не потрібно (у цих магазинах просто немає примірочних). І це правило розповсюджується на всі магазини в будь-якій країні. Для багато подорожуючих англійців (і не лише для них) – це дуже суттєва дрібниця. З таких дрібниць складається привабливий образ фірми, і зовсім невипадково в її магазинах, які спочатку були призначені для фабричних робітників, зараз часто можна зустріти покупців із найреспектабельніших родин світу.

Магазини фірми "Маркс і Спенсер" – це не тільки місце передачі товару покупцю, це – ще і місце прийому від споживача замовлення на ще не виготовлені товари. Тут справа полягає не просто в прямому опитуванні, анкетуванні і т. ін. — усі пропозиції накопичуються, вивчаються, і на цій підставі розробляються нові вироби, змінюються критерії якості, трансформуються технології виробництва. Партнери-постачальники отримують нові замовлення, і вироби, які втратили споживацький попит, безжалісно вилучаються, незважаючи на налагоджене виробництво. Але у постачальників є вибір: вони мають право продовжувати випуск цих товарів, передавши їх для реалізації "в інші магазини (але товарна марка "Сент Майкл" при цьому знімається)". Більшість постачальників віддає перевагу перебудові виробництва для нового товару "з маркою "Маркс і Спенсер". Такий "ідеологічний вплив торгової фірми на постачальників-виробників підкреслює їх фінансову взаємозалежність".

Незважаючи на те, що "Маркс і Спенсер" вкладає значні кошти в переналагодження виробництва постачальників, фірма принципово відмовляється від придбання крупних (тим більше – контрольних) пакетів акцій інших компаній. Таким чином, дії партнерів підпорядковуються тільки логіці спільної праці. Хто від цього виграє, – говорилося на початку.

Одна з книг про досвід роботи "Маркс і Спенсер" має досить характерну назву "Як конкурентів перетворити на послідовників". Зазвичай книги такого роду дещо приховують: як правило не вистачає якоїсь дрібниці, щоб повторити чийсь успіх. У такому разі можна казати про приємний виняток. Деяким послідовникам досвіду "Маркс і Спенсер" вдалося пройти цей шлях, причому модель однаково добре спрацювала як в американських, так і в японських умовах.