4.3.1 Вимоги до приміщення.

Приміщення розташоване на північній стороні будівлі, площа приміщення складає 24,0 кв.м, робоче місце розташоване на відстані 0.5 м. від стіни з вікном. Підчас роботи в приміщенні працює лише одна особа.

Підходи до засобів пожежогасіння нема, приміщення обладнане аптечкою першої допомоги, так як робота виконувалася в домашніх умовах.

4.3.2 Вимоги до організації робочого місця.

Робочий стіл для ПК має простір для ніг висотою 600 мм, шириною – 400 мм, глибиною – на рівні колін – 450 мм. Робочий стіл знаходиться на відстані 0.5 м від стіни з вікном. Висота робочої поверхні столу 680 мм, ширина – 1.1 м, глибина – 700 мм.

Робоче крісло має такі основні елементи: сидіння, спинку з підлокітниками. Висоту сидіння 43 см від рівня підлоги. Робочий стіл має підставку для ніг шириною 400 мм та глибиною 300 мм. Ширина та глибина сидіння – 400 мм, висота поверхні сидіння регулюється в межах 400-500 мм, кут нахилу поверхні – від 150 вперед до 50 назад. Поверхня сидіння плоска, передній край - закруглений. Данні параметри відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про охорону праці» ч.1 ст. 13

Клавіатура розташовуються на відстані від очей 500 мм, а екран (розміром 48 см (21") розташовується на відстані 800 мм від очей. Що відповідає Закону України «Про охорону праці» ч.1 ст. 13 (9).

4.3.3 Вимоги до вентиляції, опалення, кондиціювання, мікроклімату

Температура в приміщенні підтримувалася на рівні 23-24 градусів. Для підтримки мікроклімату та кондиціювання повітря в приміщенні передбачено кондиціонер SUMES SUH-09: спліт-система, тип хладагенту – R 22, може обслуговувати приміщення розміром до 25 кв.м., максимальна потужність охолодження 2,6 кВт, максимальна потужність обігріву 2,8 кВт, рівень шуму (внутрішнього блоку) 29/36 Дб, режим осушення до 3.5 л/г, електроживлення 220 В, що відповідає вимогам ДсанПіп 3.3.2-007-98.

4.3.4 Вимоги до освітлення.

Робоче місце розміщено відносно вікон таким чином, що природне світло знаходиться перед очима та забезпечує коефіцієнт природної освітленості (не нижче 1,5 %). Щоб уникнути світових блисків від екрану, клавіатури, освітлювальних пристроїв, сонця в напрямку очей робоче місце забезпечене жалюзі на вікнах. Вікна мають регулювальні пристрої для відкривання. Віконне скло та світильники очищаються 5 раз на рік, заміна ламп, що перегоріли, проводиться своєчасно.

Джерела штучного світла, люмінесцентні лампи типу ЛБ, розташовані зліва від екрану паралельно напрямку зору.

Таким чином освітлення приміщення відповідає вимогам до робочого місця за чинним законодавством України.

4.3.5 Вимоги електробезпеки

Лінія електромережі для живлення персонального комп‘ютеру та периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провід прокладено від стійки групового розподільчого щита до розеток живлення.

Персональний комп‘ютер та периферійні пристрої підключені до електромережі з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки монтовані на негорючих пластинах. Відкритої прокладки кабелів під підлогою не було. Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією відрізняються від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В.

4.3.6 Вимоги до рівнів шуму та вібрації

Шум від роботи комп’ютера та принтера незначний і роботі не заважає, отже рівень шуму та вібрації на робочому місці знаходиться на мінімальному рівні, що відповідає вимогам ДсанПіп 3.3.2-007-98. (10)

Таким чином можна зробити висновок що умови роботи при пошуку теоретичного матеріалу категорії часу та написанні дипломної роботи були сприятливими для роботи та відповідають всім вимогам до охорони праці для данного типу роботи.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 5. Вербалізація мегаконцепту «час» в англомовних технічних підмовах. Засоби його відтворення українською мовою

Даний розділ присвячений дослідженню особливостей вербалізації мегаконцепту «час» в англійській мові та засоби його відтворення українською мовою. Порівняльний аналіз засобів мовного вираження та перекладу мегаконцепту «час» здійснюється на матеріалі підмов «комп’ютерних технологій» та у фразеології. У якості лексикографічних джерел було обрано «Англо-український фразеологічний словник» К. Т. Баранцева та «Англо-український словник з обчислювальної техніки, Інтернету та програмування» Е. М. Пройдакова і Л. А. Теплицького. В роботі опрацьовано 527 мовних одиниць, які є мовним засобом вираження поняття «час».