2.5 Класифікація згідно з н. В. Таценко

Згідно з Н. В. Таценко, концептуальне поле часу формується у вигляді ядерного концепту екзистенційний час та периферійного концепту метричний час. Концепт екзистенційний час має такі концептуальні ознаки, як циклічність, швидкість та лінійність [Таценко Н. В., 2009: 11].

Концептуальна ознака циклічність відображає послідовність однотипних подій, повторюваність і стабільність.

Концептуальна ознака лінійність виражає односпрямованість руху, необхідними атрибутами якого є ідеї початку й кінця. До неї належать такі концепти як лінійне минуле та лінійне майбутнє.

Концептуальна ознака швидкість є скалярною концептуальною структурою, що з’єднує минуле і майбутнє.

Периферійний концепт метричний час сприймається мовною особистістю як одиниця виміру [Таценко Н. В., 2009: 12].

Класифікація мовного втілення мегаконцепту «час» за таким підходом подана у Таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Мовне втілення мегаконцепту «час»

Мегаконцепт «час»
Ядерний концепт	Екзистенційний час	Швидкість
		Циклічність
		лінійність	Минуле
			Майбутнє
Периферійний концепт	Метричний час

2.6 Критерії класифікації часових мовних одиниць та основні показники і типи часового вказування за с. І. Тереховою

С. І. Терехова визначає функціонально-семантичні критерії класифікації часових мовних одиниць:1) за співвіднесеністю з часом комунікації; 2) за повторюваністю /не повторюваністю дії; 3) за ознакою наявності/відсутності дії в часі; 4) за перманентністю репрезентованої ознаки; 5) за якістю вказування; 6) за співвіднесеністю з актуальним часом; 7) за ознакою завершеності/не завершеності; 8) за швидкістю вияву ознаки; 9) за ознакою прискореності/моментальності дії; 10) за ознакою циклічності; 11) за соціальною співвіднесеністю мовної одиниці; 12) за ступенем вияву деталізації ознаки; 13) за співвідношенням часової характеристики; 14) за структурою репрезентацією у складі тематичної групи та функціонально-семантичного поля в цілому; 15) за внутрішньоструктурною репрезентацією; 16) за продуктивністю твірної основи; 17) за морфемною структурою зіставлюваних одиниць; 18) за частиномовною належністю; 19) за функціонально-семантичною зворотністю семантики мовної одиниці: прислівникові одиниці (в обох мовах); прислівниково-сполучникові одиниці (в обох мовах); прислівниково-іменникові репрезентації (в обох мовах); прислівниково-вигукові одиниці (в українській мові); прислівниково-станові мовні одиниці(в українській мові); прислівниково-прикметникові мовні одиниці (в англійській мові); прислівниково-прийменниково-іменникові одиниці (в обох мовах); прислівниково-прийменниково-дієслівні мовні одиниці (рідко − в англійській мові); прислівниково-прикметниково-дієслівні мовні одиниці (в англійській мові); 20) за ступенем вияву вказівної ознаки; 21) за синтаксичною функцією; 22) за формальною репрезентацією мовної одиниці [Терехова С. І., 2009: 18].

Крім того С. І. Терехова виділяє основні показники часового вказування. До них належать: 1) орієнтаційність, тобто репрезентація часових координат, а саме календарні, картографічні, відносні (орієнтовані на точку відліку) та безвідносні вказування; 2) квантитативність, тобто вказування на обмеженість/ необмеженість ідентифікації [Терехова С. І., 2009:16].

Звертаючись до саме типів мовної репрезентації часових координат, С. І. Терехова зазначає та детально аналізує такі основні типи часового вказування:

1. Традиційні типи вказування, співвідносності з реальним часом і точкою відліку «тепер-тоді» в порівнюваних мовах;

2. Функціонально-семантичні репрезентації, співвідносні з теперішнім часом, з реальним минулим, з реальним майбутнім;

3. Віртуальні часові репрезентації;

4. Безвідносні часові вказування в їх функціонально-семантичних репрезентаціях у цих мовах, зокрема:

1. часові вказування на ознаки повтору/ однократності дії;

2. часові вказування на ознаки тривалості/ моментальності дії;

3. часові вказування, співвідносні з порядком у часі: указування на часовий прямий порядок, на узагальнений математичний порядок/ послідовність, на космічну послідовність, на природну, тобто земну, послідовність, на календарні мовні одиниці, на добовий цикл, на річний цикл, на біологічний – життєвий – цикл, на зворотний часовий порядок, на одночасність дії, граничні часові вказування;

4. вказування на невпорядкованість дії [Терехова С. І., 2009:15].