Пилоосаджуюча камера

Очищення газів від пилу під дією сил ваги роблять у пило осаджуючих камерах (мал. 1). Запилений газ надходить у камеру 1, усередині якої встановлені горизонтальні перегородки (полки) 2. Частки пилу осідають з газу при його русі між полками, відстань між якими звичайно складає - 0,1 – 0,4 м. При такій невеликій висоті каналів між полками зменшується шлях часток пилу, що осаджуються. Разом з тим наявність полиць дозволяє збільшити ефективну поверхню осадження часток. Зменшення шляху часток і збільшення поверхні осадження сприяють зменшенню часу осадження і, одже, підвищенню ступеня очищення газу і продуктивності камери. Однак швидкість потоку газу в камері обмежена тим, що частки пилу повинні встигнути осісти до того, як вони будуть винесені потоком газу з камери.

Мал. 1. Пило осаджуюча камера:

1 – камера; 2 – горизонтальні перегородки (полки);

3 – відбивна перегородка; 4 – двері.

Газ, пройшовши полки, обгинає вертикальну відбивну перегородку 3 (при цьому з нього осаджується під дією сил інерції додатково деяка кількість пилу) і віддаляється з камери. Одночасно відбивна перегородка сприяє більш рівномірному розподілу газу між горизонтальними полками камери, тому що в цьому випадку гідравлічний опір каналів між ними однаково. Пил, що осів на полках, періодично видаляється з них вручну спеціальними шкребками через двері 4 у боковій стінці або змивається водою. Для безупинного очищення газу від пилу камеру поділяють на два самостійних відділення або встановлюють дві паралельна працюючі камери. В одному відділенні (чи в одній камері) відбувається очищення газу, у цей же час інше відділення (камера) очищається від осілої в ньому пилу.

Під дією сили ваги вдається досить повно виділити з газу лише великі частки пилу. Тому пило осаджуючі камери використовують тільки для попереднього, грубого очищення газів, що містять частки пилу великих розмірів (>100 мкм). Ступінь очищення газу від пилу в цих апаратах звичайно не перевищує 30 – 40%. В даний час пило осаджуючі камери через їхню велику громіздкість і порівняно малу ефективність витісняються іншими апаратами, у яких застосовуються більш вдосконалені способи очищення газу.

Нутч-фільтр

Одна з конструкцій нутра, що працює під тиском не більш 3 ат. Показана на мал.1. Нутч складається з корпуса 1 із сорочкою 2 , знімної кришки 3 і дена, що переміщається 4; фільтрувальна перегородка 5, розташована на опорній перегородці 6, являє собою тканину або шар волокон ( в останньому випадку над перегонкою 5 розміщують захисну сітку 7). Над фільтрувальною перегонкою знаходиться кільцева перегородка 8 висотою 150 мм, що підтримує осад під час його вивантаження. Обидві перегородки укріплені на дні нутра, що для видалення осаду опускається на 200 мм і повертається на такий кут, щоб осад можна було зняти з фільтрувальної перегонки вручну. Для подачі суспензії і стиснутого повітря служать штуцера 9 і 10, для видалення фільтрату – штуцер11; фільтр постачений також запобіжним клапаном 12

Мал.1 Нутч, що працює під тиском до 3 атм

1 – корпус; 2 – сорочка; 3 – знімна кришка; 4 – дно, що переміщається; 5 – фільтрувальна перегородка; 6 – опорна перегородка; 7 – захисна сітка; 8 – кільцева перегонка; 9 – штуцер для подачі суспензії;10 – штуцер для падачі стиснутого повітря;

11 – штуцер для видалення фільтрату; 12 – запобіжний клапан

У найпростішому випадку цикл роботи на описаному нутчі складається з наступних операцій: наповнення нутра суспензією, розділення суспензії під тиском стиснутого газу, видалення осаду із фільтрувальної перегородки і регенерація останньої. Такі нутчі мають діаметр до 1 м і місткість до 0,5 м³.

Достоїнством усіх нутчів є можливість рівномірного і повного промивання осаду, оскільки промивна рідина може бути рівномірно розподілена по всій його поверхні в необхідній кількості. Загальний недолік нутчей – відносно велика займана ними площа приміщення, щ приходиться на 1 м² поверхні фільтрування.

В даний час зберегли значення лише порівняно невеликі нутчі, що використовуються для лабораторних і напівзаводських робіт, а також для розділення суспензій у виробництвах малої потужності.