14

РОЗДІЛ 1

Політологія як наукова та навчальна дисципліна

ЛЕКЦІЯ 1

ПОЛІТИКА І ПОЛІТОЛОГІЯ: КОНЦЕПТУЛЬНІ ЗАСАДИ

ТА ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ

План

1. Політика як соціальне явище. Об’єкти, суб’єкти та структура політики

2. Влада як центральна категорія політології.

3. Поняття, об’єкт, предмет, і структура політології

4. Методи і функції політології

5. Місце політології в системі суспільних наук та її зв’язки з іншими науками

Традиції політичних знань мають багатовікову історію. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій передбачає постійну опору на знання філософії, політичної історії, політичної соціології, права, економічної теорії та ін.

1. Політика як соціальне явище. Об’єкти, суб’єкти та структура політики

Сучасне розуміння політики формується в процесі розвитку, існування і зіткнення кількох підходів або позицій. Суть одного з підходів до визначення політики зводиться до ідентифікації політики з соціальним явищем влади. Найчастіше політику визначали і визначають як відносини з приводу державної влади, її організації, напрямків діяльності. Окремі філософи розуміють політику як сукупність воюючих між собою думок і теорій, що стосуються основних принципів різних адміністративних систем, які змагаються одна з одною за важелі влади, заради найбільшого блага нації. Відомий соціолог Макс Вебер визначав політику як прагнення брати участь у владі або впливати на розподіл між її окремими групами всередині держави. Дехто з правознавців та політологів вважають найістотнішими у політиці будову, устрій державної влади.

Визначення політики через державну владу відрізняється предметністю з орієнтацією на інструментальну особливість політики і на різні характеристики через інститути, владні структури, використання державної влади для реалізації певної мети.

З розподілом влади в державі, децентралізацією владних повноважень, розвитком партійних систем, засобів масової інформації, багаточисленних і різноманітних соціальних спільностей, груп, об’єднаних спільними інтересами, потребами, змістом, політика, політичне життя вже не зводиться до державної влади.

Сфера політики охоплює не тільки владні структури, а й все, що відображає ставлення до них і володіння ними. Тому політична сфера охоплює не тільки державу, але й партійні системи, організаційні об’єднання, виборчу систему, типи і форми поведінки особи з приводу ставлення до влади, процеси прийняття і реалізації рішень, поширення та відтворення об’єднаних символів.

Таким чином, політика – особлива діяльність по управлінню державою, суспільством, організаційна і регулятивно-котролююча сфера суспільства, що здійснює управління економікою, правовою, соціальною, культурною, релігійною сферами та ін.

В основі різнобічних інтересів соціальних суб’єктів лежать різні потреби: економічні, соціальні, психологічні тощо. Останні породжують прагнення реалізувати зазначені потреби використанням політичної влади. Кожна соціальна група намагається впливати на форми політичної влади, конкретні напрями й методи її діяльності, щоб остання відбивала інтереси саме цієї групи. Форма впливу може бути або безпосередньою, або опосередкованою, тобто через політичні партії, суспільні організації та рухи.

Тому об’єктом політики є влада. До неї прагнуть політичні сили, які виражають інтереси тих чи інших соціальних груп суспільства. Проте якщо влада є самоціллю для певних політичних суб’єктів, то це може спричинити серйозний конфлікт, оскільки суспільство не здатне нормально функціонувати, якщо не враховуються інтереси інших політичних суб’єктів. В окремі періоди історії боротьба за владу може виходити на перший план, однак після цього обов’язково настає період, коли сфера політики стає набагато ширшою і охоплює процеси функціонування та розвитку влади, впливу на економічні, соціальні, духовні процеси.

Таким чином, об’єктом політики в різних сферах суспільства є відносини соціальних груп із питань, життєво важливих як для самих соціальних груп, так і суспільства вцілому. Також об’єктом політики виступають відносини між соціальними групами та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо.

Суб’єктом політики можуть бути особистість, організація або соціальна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах. Здатність творити політику характеризують терміном політична суб’єктність, яка залежить від об’єктивних можливостей діяти (обмежених структурою політичних сил і рівнем розвитку суб’єкта) і суб’єктивних можливостей (мотивації, знання, вміння, послідовність дій).

Треба зауважити, що велика суспільна група стає суб’єктом політики за умов: міцних внутрішніх зв’язків і єдності; усвідомлення нею власного становища і спільних інтересів, а відтак відчуття самобутності, співдружності, ідентифікації з групою, внутрішньої солідарності; координації керівними центрами поведінки окремих територіальних, галузевих угруповань, течій, вікових, статевих, професійних та інших категорій.

Глибше осмислити поняття політики можна через її структуру, яка представлена наступними складовими:

1. Політичний інтерес – внутрішнє, мотиваційне джерело політичної поведінки.

2. Політична свідомість – усвідомлене ставлення людей до своїх політичних інтересів.

3. Політична організація – спосіб і характер побудови центрів управління політичною сферою суспільства.

4. Політичні відносини – взаємозв’язки суб’єктів політики, суб’єктів та об’єктів політики.

5. Політична діяльність – активність суб’єктів політики, спрямована на реалізацію політичних інтересів.

Таким чином, ПОЛІТИКА – це діяльність, спрямована на всезагальну організацію суспільства, узгодження інтересів окремих громадян і соціальних груп шляхом застосування влади як відносин панування-підкорення. Окрім того, можна констатувати, що політика – це перша в історії глибока соціальна революція, що змінили загальний напрям суспільного розвитку, поклала початок економічному суспільству, де економічний інтерес, надбання і нагромадження багатства – головна мета і основний рушій особистої і суспільної активності людей.