24.Теорія архетипів Юнга
Юнг- засновник аналітичної психології.Основ розбіжності поглядах Фройда і Юнга стосуються ролі сексуал мотивації у психіч житті індивіда та інтерпретації природи несвідомого.У 1911 Ю висуває теорію про лібідо як потоку вітально- психіч енергії, яка здатна набувати різних трансформаційних форм і призводити до утворення у свідомості люд архаїчних образів та переживань. Ці образи і переживання Ю розглядає як архетип- носій колективної підсвідомості. На основ архетипів та колектив підсвідомості Ю розвинув концепцію інтеграції свідомості та підсвідомості у психіці індивіда через символічнек трактування і субєктивне переживання архетипних структур. Ю запровадив в обіг поняття індивідуалізації для позначення процессу психічного розвитку індивіда через асиміляцію свідомістю змісту особистої та колектив підсвідомості. Оскільки центром психіки для Ю є архетип Самості, то самореалізація особистості відбув через заглиблення в надра колектив свідомості.
Творч процесс для Ю- процесс одухотворення архетипів, іхнє розгортання та оформлення. Таке худож розгортання архетипів дає змогу охарактеризувати епоху, в якій народжується твір мистецтва і дух часу, на формув якого і впливає мистецтво, оскільки забезпечує його фігурами, символами та образами.
4 архетипи, які зустріч частіше інших:Персона,
Аніма та анімус, Архетип тіні, Самість
Ідеї Юм али особливий вплив на розв архетипної критики, зокрема « Джерела ИА історія люд свідомості», « Мистецтво і творче невідоме Ноймана, « Архетипні зразки в поезії» Бодкіна. Останні десятиліття літературознавці викор архетипну теорію для дослідження творчості Блейка, Джойса, Беккета.
27. Основні концети рос формалізму й можливості аналізу літ текстів за його методологією
Рус формалисты провосгласив приоритет формы над содержанием, развили теорию вербальной формы до абсолюта: форма организовывает материал худ эмоций, стихи автор воли в законченную речь.Они игнорировали значение содержания в его традиц понимании считая что в слове, корневом речевом знаке, уже заложена психофизич эмоция на уровне фонемного ряда, т.е. содержание в слове заложено изначально, что слово уже есть содержание речи, т.к. представляет собой систему знаков- фонем, формирующих слово как звуковую познавательную сущность.
Формалисты считали, что нужно выделить в лит текстах собственно лит слой- « литературность», « лит факт».Лит форма сама создает себе содержание . В процессе эволюции новая форма образуется не новым содержанием, а старой формой от кот она отталкивается. Для раннего формализма особо важной была фонетическая сторона поэт языка, где форма резче всего противостоит содержанию.
25. Варіативність аналітичної перцепції
Великий вплив на сучасне міфолог літ-во виявили психоаналітичні теорії Фройда та Юнга.
Фройд вважав, що міф і будь-який творч шлях людини виростає з невідомого, підсвідомого,енергетичною базою якого є статева психолог енергія.Типовий прояв цієї енергії- едипів комплекс. В худ.творах переважно проявляється ці енергія і модель, але проявляються у замаскованій формі: образи батька та матері можуть бути виражені в символ формі чи розщеплиними на ряд образів.Едіп комплекс Ф відшукує і у міфі, котрий розуміється як штучний спосіб задоволення люд до насолоди.
Юнг запозичив у Фройда ідею про підсвідоме, але вважав що одним із голов компонентів підсвідомого є міф., котрий акумулює глибину, вікову мудрість з покоління в покоління, обираючи реальні свідомі джерела і виражається в суч худ творах і філософ системах.Архетип Юнга- первісні схеми образів,які відновлюються несвідомо і формують активність відображення, а через це проявляються в міфах, віруваннях, снах. Процес міфотворчості- трансформація архетипу в образи.Таємниця мистецтва- особлива здатність художника відчути архетипні форми і точно реалізувати їх у творах. Теорія архетипів дала можливість пошуків ритуально-міфологічних моделей у новітній л-рі.Таким чином,сучасна міфокритика базується ще й на ідеях Юнга пр оінтуїтивне осігнення люд давнього досвіду людства.