- •1. Поширення пірогенних грунтів області.
- •2. Антропогенно утворенні грунти та їх характеристика
- •3. Класифікація грунтової структури
- •4. Поняття про грунт
- •6. Грунтове повітря
- •7. Поглинальна здатність грунтів
- •8. Грунтознавство як наука його основні положення.
- •9.Основні морфологічні елементи грунту
- •10. Тепловий режим грунту
- •11. Історія вивчення грунту
- •12. Болотний процес ґрунтоутворення
- •13. Основи грунтово-географічного районування
- •14. Закономірності розміщення ґрунтів
- •15. Завдання охорони грунтів
- •16. Баланс води у грунті
- •17.Грунтово-кліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони.
- •18.Структура грунту
- •19.Методологія і методи дослідження грунту
- •20. Значення ґрунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища.
- •21. Поняття про чинники ґрунтоутворення
- •22. Основні фізичні властивості грунту
- •23. Грунтово-географічне районування України
- •24. Роль клімату у ґрунтоутворенні
- •25. С/г використання чорноземів
- •26. Біологічні чинники ґрунтоутворення
- •27. Грунтово-географічне районування Волиньської обл..
- •28. Повітряний режим грунту
- •29. Грунтовий профіль, його будова.
- •30. Материньські породи
- •31. Теплопровідність грунту
- •32.Вплив рельєфу на ґрунтоутворення
- •33. Водні властивості грунту
- •51. Болотні грунти, типи і іх еволюція
- •52. Охорота грунтів від забруднення агрохімікатами
- •53. Утворення боліт
- •54. Використання торфово-болотних грунтів
- •55. Дернові грунти їх поширення
- •56. Захист грунтів від забруднення радіонуклідами
- •57.Сірі лісові грунти
- •58. Вплив техногенезису на деградацію грунту
- •59. Поширення меліоративних грунтів Волині
- •60. Чорноземи і їх характеристика
- •61. Торфово-болотні грунти
- •62.Завдання охорони грунтів
31. Теплопровідність грунту
Теплопровідність – здатність грунту проводити тепло.
Теплопровідність залежить від гранулометричного, хімічного складу, гумусованості, щільності, пористості, ступеня зволоження грунту. Мінеральна частина грунту ліпше проводить його, ніж органічна, вода – ліпше, ніж повітря.
Тепловий режим – сукупність і визначена послідовність явиш теплообміну в системі приземний шар повітря-рослини-грунт-підстилаюча порода, а також сукупність процесів теплопереносу, теплоакумуляції та теплорозсіювання у грунті.
Температура грунту – дуже динамічна величина. Рівновага між температурою атмосфери і 0-5 см шару грунту встановлюється протягом декількох хвилин. Тепловий і водний режими тісно взаємопов'язані. Переходи води з однієї фази в іншу залежать від теплового режиму. Добова динаміка температури різко виражена у перших півметра. Вдень тепловий потік напрямлений зверху вниз; вночі – знизу наверх. Максимум температури спостерігається на поверхні вдень, біля 13 год., мінімум – перед сходом сонця. З глибиною амплітуда коливань температури знижується і добова динаміка на глибині 50 см практично повністю затухає. На добовий режим грунтів суттєво впливають клімат і погодні умови місцевості, вологість грунтів, їх гранулометричний склад, стан поверхні, кількість органічної речовини, забарвлення, рельєф, наявність снігового покриву тощо. Наприклад, рослинний покрив, важкий грансклад зменшують добові амплітуди коливань температури.
Річний режим температури грунтів має велику амплітуду коливань і виражений на більшу глибину, ніж добовий. Зона активної дії сезонної динаміки обмежена 3-4 метровою товщею.
Тепер прийнята систематика теплових режимів грунтів В.Н.Дімо (табл. 11).
1. Мерзлотні режими типові для грунтів із багаторічною мерзлотою. Середньорічна температура грунтів від'ємна. Температура найтеплішого місяця на глибині 0,2 м не перевищує 20°С (грунти Євразійської полярної та Східносибірської мерзлотно-тайгової областей).
2. Тривало-сезонно-промерзаючі: до п'яти місяців переважає позитивна середньорічна температура профілю. Температура найтеплішого місяця на глибині 0,2 м – від 0 до 25°С. Глибина промерзання більше їм, але вона не змикається з вічною мерзлотою.
3. Сезонно-промерзаючі грунти мають позитивну середньорічну температуру. Термін промерзання не більше 2-х місяців. Підстилаючі породи немерзлі. Температура найтеплішого місяця на глибині 0,2 м – 20-30°С (чорноземи, сірі лісові, каштанові грунти).
4. Непромерзаючі грунти мають протягом року позитивні середньорічні температури профілю, включаючи температури найхолоднішого місяця (бурі лісові, субтропічні, тропічні грунти).
32.Вплив рельєфу на ґрунтоутворення
Рельєф місцевості дуже впливає на генезис грунтів, структуру грунтового покриву, його просторову неоднорідність. В.В.Докучаєв за рельєфом поділяв грунти на нормальні, перехідні і анормальні. Перші знаходяться на вододілах, другі – грунти депресій і понижень, які відчувають вплив грунтових вод; треті – не зовсім розвинуті. С.О.Захаров розробив положення про прямий і опосередкований вплив рельєфу на процеси грунтоутворення. Пряме значення рельєфу полягає у розвитку ерозійних процесів, непряме виявляється через перерозподіл тепла, світла і води. С.С.Неуструєв увів поняття про грунти автоморфні, сформовані в умовах вододілу і гідроморфні, які залягають у пониженнях і зазнають впливу грунтових вод.
У практиці польових досліджень грунтів застосовується наступна систематика впливу типів рельєфу на грунтоутворення та географію грунтів. Макрорельєф, тобто рельєф крупних територій, що займає площі тисячі, десятки тисяч квадратних кілометрів, формує особливості грунтового покриву цих територій завдяки перерозподілу атмосферної вологи, температури. На рівнинах спостерігається поступова зміна гідротермічних показників залежно від змін клімату, тому тут найбільш чітко формують широтні грунтові пояси (проявляється горизонтальна зональність грунтів); в горах змінюється розподіл гідротермічних показників, що в свою чергу змінює загальний обрис широтних зон, але натомість виникає вертикальна зональність грунтів. Мезорельєф, тобто рельєф обмежених за площею територій, з перепадом висот ±100 м, впливає, переважно, на топографію грунтів у границях цих ареалів: поверхні різного похилу та експозиції формують неоднаковий гідротермічний режим, різну рослинність і різні грунти. Мікро- і нанорельєф (рельєф із перепадами висот відповідно ±1 і 0,3 м) впливають на формування плямистості, комплексності грунтового покриву.
Оцінити роль рельєфу у грунтоутворенні можна при врахуванні сумісної дії всіх факторів грунтоутворення в границях конкретної місцевості. Наприклад, у гумідних і субгумідних регіонах при переважанні зволоження над випаровуваністю, в понижених ділянках рельєфу формуються болотні, лучно-болотні, дерново-глейові, болотно-підзолисті грунти.