1.Облік процесу постачання

Процес постачання є невід'ємною умовою процесу виробництва. Він складається із сукупності операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та ін.). Фактична собівартість придбаних предметів праці складається з їх купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат.

До транспортно-заготівельних витрат належать витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування засобів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Бухгалтерський облік процесу постачання повинен забезпечити інформацію про обсяги постачання (за кількісними та якісними показниками) і собівартість придбаних предметів праці., а також здійснення контролю за своєчасністю розрахунків з постачальниками та іншими господарюючими суб'єктами по операціях, пов'язаних з придбанням матеріальних цінностей та їх транспортуванням.

Для цього у бухгалтерському обліку використовується система синтетичних і аналітичних рахунків.

Операції по придбанню предметів праці обліковуються безпосередньо на рахунках обліку запасів ("Виробничі запаси", "Тварини на вирощування і відгодівлі", "Малоцінні та швидкозношувані предмети"). По дебету цих рахунків відображають всі витрати, пов'язані з їх придбанням, тобто купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати, що дає змогу визначити їх фактичну собівартість. Інформацію про кількість і вартість окремих видів виробничих запасів одержують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків матеріальних цінностей.

У міру оплати розрахунково-платіжних документів постачальників і підрядників складають бухгалтерську проводку.

2. Характеристика та завдання обліку процесу виробництва

Під процесом виробництва розуміють

сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт і послуг)

Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції; заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві,та інші. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції.

В бухгалтерському обліку процес виробництва повинен відображатись як процес виробничого споживання і разом з ти я процес створення продуктів праці.

Об'єктами бухгалтерського обліку в процесі виробництва Сє витрати підприємства на виробництво продукції, що дає змогу визначити

її фактичну собівартість і ^ обсяг готової продукції (в натуральних і грошових вимірниках)

Основними завданнями бухгалтерського обліку процесу виробництва є :

визначення фактичного обсягу виробництва, тобто кількості продукції, виробленої протягом звітного періоду (в натуральному і грошовому вимірниках);

обчислення фактичної собівартості продукції як всього випуску, так і кожного виду зокрема.

Витрати виробництва та їх класифікація

Бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі витрати на виготовлення продукції,з одного боку,і випуск готової продукції-з іншого.

Відповідно П(С)БО 16 «Витрати» до виробничої собівартості продукції робіт,послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні та постійні розподільні загальновиробничі витрати.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на

прямі і непрямі.

Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об'єкту витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції,або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим в виробництві продукції,виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема, відрахування на соціальні заходи, плату за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені безпоседньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості,ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку. До таких витрат відносяться загальновиробничі витрати. Це витрати на управління виробництвом і організацію робіт на виробничих дільницях. Вони поділяються на постійні і змінні. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягів діяльності. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування виробництва (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності (П(С)БО 16 "Витрати").

За економічними елементами_витрати_поділяються: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація ; інші операційні витрати.

Підводячи підсумки класифікації виробничих констатувати, що виробнича собівартість складається з непрямих витрат (загальновиробничих витрат), а облік їх - за економічними елементами і статтями в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва.

Облік процесу виробництва

Прямі виробничі витрати обліковуються безпосередньо на рахунку «Виробництво», непрямі витрати - на рахунку «Загальновиробничі витрати».

Інформацію про витрати на виробництво окремих видів продукції, робіт, послуг, одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Виробництво" по їх найменуванню. Протягом звітного періоду на дебеті рахунку «Виробництво» та його аналітичних рахунках відображають тільки ті витрати, які прямо включаються до собівартості продукції, (матеріальні витрати, заробітна плата, тих працівників, що зайняті її виробництвом тощо).

Витрати на обслуговування виробництва і управління обліковуються на окремому рахунку «Загальновиробничі витрати» Наприкінці звітного періоду витрати з цього рахунку розподіляються і змінні витрати та постійні розподільні списуються в дебет рахунку «Виробництво» і розподіляються між видами продукції пропорційно базі розподілу (основній заробітній платі, прямим витратам тощо).

Продукцію, одержану від виробництва протягом року оцінюють справедливою вартістю, зменшеною на суму очікуваних витрат на місці продажу.

Фактична собівартість продукції визначається діленням фактичних витрат на виробництво без вартості побічної продукції на кількість одержаної продукції. Якщо окремий вид виробництва дає декілька видів продукції, то здійснюється розподіл витрат між видами продукції за методикою, передбаченою галузевим положенням по калькуляції. Після визначення фактичної собівартості здійснюється її коригування. Коригування - це визначення різниці між плановою і фактичною собівартістю. Визначену різницю в собівартості записують по кредиту рахунку «Виробництво» звичайним чорнилом або червоним сторно в залежності від того здорожчується чи здешевлюється виробництво продукції.