3. Фінансова політика в ринковій економіці

Фінансова політика є складовою частиною економічної політики держави. У ній конкретизуються головні напрямки розвитку народного господарства, визначається загальний обсяг фінансових ресурсів, їхні джерела і напрямки використання, розробляється механізм регулювання і стимулювання фінансовими методами соціально-економічних процесів.

Оцінка результатів фінансової політики держави грунтується на її відповідності інтересам суспільства і більшості його соціальних груп, а також на досягнутих результатах, що витікають із поставлених цілей і задач.

Розвиток держави пов'язано зі змінами фінансової політики. Використання того або іншого типу фінансової політики пов'язане з особливостями поточного етапу розвитку економіки і соціальної сфери, інтересами правлячих партій і соціальних груп і пануючих теоретичних концепцій, що впливають на економічний і політичний курс держави. Все це забезпечує зберігання і розвиток існуючої в даній державі системи суспільних відносин.

Аналіз застосованої різноманітними державами фінансової політики дозволяє виділити три її основні типи:

Класична;

Регулююча;

Планово-директивна.

Основні напрямки фінансової політики:

1. Бюджетна політика - економічна політика, спрямована на регулювання процесів формування доходів бюджету, ефективне використання бюджетних коштів та взаємовідносини між бюджетами різних рівнів

2. Податкова політика - спрямована на регламентування сфери оподаткування

3. Фінансова політика в сфері інвестиційної діяльності - спрямована на розробку заходів по визначенню джерел, принципів і методів фінансування інвестиційних проектів, визначення пріоритетних сфер і об’єктів інвестування на які в першу чергу слід виділяти бюджетні асигнування;

4. фінансова політика в сфері зовнішньоекономічної діяльності - комплекс заходів по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення контролю за функціонуванням даної сфери.

Тема 3. Фінанси підприємств

1. Сутність і форми прояву фінансів підприємств. Їх функції

Фінанси підприємств являють собою систему грошових відношень, що виражають формування і використання грошових фондів у процесі кругообігу ресурсів підприємства, формування його грошових прибутків і накопичень.

В даний час доцільно виділити самостійну групу внутрішніх фінансових відносин, що складаються: у підприємства зі своїми працівниками (з приводу розподілу прибутку: виплати за паї у власному капіталі і дивідендів); з власними структурними підрозділами; з відносин усередині виробничих об'єднань; у підприємства зі своїми дочірніми структурами; з податковою службою.

Особлива частина відносин – фінансові відносини з банківською системою. Це не просто система розрахунків і кредитування, адже з'явилися нові форми відносин: факторинг, траст, застави і таке інше.

Відносини з різноманітними страховими компаніями по усіх видах страхування.

Відносини з органами державного управління (митниця, Міністерство зовнішніх відношень, різноманітні бюджети, позабюджетні фонди).

Фінансові процеси, що відбуваються на підприємстві, - це всі надходження коштів і всі здійснювані виплати.

Надходження - це результат господарської діяльності підприємства, тобто результат продажу товарів, надання послуг, результат різноманітних банківських операцій, одержання дивідендів.

Виплати, перерахування - теж результат господарської діяльності, пов'язаної з закупівлею вихідних видів сировини і матеріалів, оплатою сторонніх послуг і праці власних працівників. Якщо необхідно встановити розмір платіжних засобів, які знаходяться у розпоряджені підприємства на визначену дату, то вони складають різницю між приходом і витратами платіжних засобів:

ПЗ = НПЗ + ППЗ - ВПЗ

| | |

початкові, які надійшли, виплачені

Фінансовий стан підприємства визначається наявністю платіжних засобів. Його фінансове положення залежить від того наскільки довше проміжок часу ПЗ>0. Не завжди і не у всіх підприємств ПЗ>0, тобто надходження засобів менше, ніж виплати, що робить таке підприємство неплатоспроможним. Отже виникає черговість платежів, штрафи і т.д. Зазначена ситуація потребує вирішення таких питань:

По-перше - Який розмір необхідних для цього ресурсів?

По друге - За рахунок яких джерел їх можна одержати?

Їхнє рішення покладене на фінансових менеджерів, які забезпечують керування фінансами підприємства.

Функції фінансів підприємств - розподільна і контрольна.

В умовах товарного виробництва розподіл - сполучна ланка між виробництвом і споживанням. Отже за допомогою фінансів відбувається розподіл суспільного продукту.

На поверхні ми бачимо:

- надходження виручки від реалізації і використання її на відшкодування витрачених засобів виробництва й утворення валового прибутку. - подальший розподіл отриманого прибутку в ході формування бюджетних засобів, позабюджетних фондів, формування фонду оплати праці, різноманітних фондів і резервів, тобто того, що забезпечує життєдіяльність і розвиток підприємства. Інакше, розподільна функція фінансів підприємств -це спрямована діяльність по розподілу і перерозподілу грошових прибутків підприємства.

Контрольна функція (функція відбитка) - історично сформоване поняття, яка відображає фінансово-господарські процеси, що протікають на підприємстві.