4. Основні види податків

Прибуткові податки. Практика прибуткового оподатковування розрізняє валовий доход, витрати і оподатковуваний прибуток.

Валовий доход - це загальна сума доходів, отриманих з різних джерел.

Таким чином:

Оподатковуваний прибуток = Валовий дохід – Валові витрати

При прибутковому оподатковуванні надзвичайно важливо розрахувати оптимальні ставки податків. Якщо ставки надмірно високі, підривається стимул до розвитку бізнесу, виникає небезпека зниження трудової активності.

Американські експерти на чолі з професором Лаффером теоретично довели, що при ставці прибуткового податку більше 37,5% значно знижується ділова активність різних форм бізнесу і населення в цілому.

У прибутковому оподатковуванні розрізняють прибутковий податок з населення і прибутковий податок з підприємств, організацій, корпорацій.

Прибутковий податок з населення відноситься до прямих прогресивних податків.

Прибутковим податком оподатковується балансовий прибуток. Ставки оподатковування встановлюються законодавчим шляхом.

Акцизи - вид непрямих податків, аналогічний податку з продажів, але поширюється на окремі товари (сигарети, спиртні напої, косметика.

Податок на додану вартість. Вперше введений у Франції в 1954 р. Податок на додану вартість стягується з різниці між відпускною ціною і витратами виробництва.

Багато країн використовують ПДВ як основне джерело доходів. Однак слід зазначити, що ПДВ суттєво впливає на стримування споживання.

В Україні місцеві податки і збори – це обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб, які встановлюються місцевими Радами народних депутатів і справляються вони згідно із Законом України “Про систему оподаткування” та Декретом Кабінету Міністрів України “про місцеві податки і збори”. До місцевих податків і зборів належать: готельний збір, збір за паркування автомобілів, ринковий збір і т.і. Органи місцевого самоврядування самостійно, у межах своєї компетенції, встановлюють: порядок сплати, розмір ставок, пільги і відстрочки місцевих зборів.

Тема 5. Бюджет і бюджетний устрій

1. Бюджетний устрій і бюджетна система України

Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом та її адміністративно-територіальним поділом.

Під бюджетним устроєм розуміється організація і принципи побудови бюджетної системи, функціонуючої на основі бюджетного права, структури бюджетної системи, взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи.

Таким чином, бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Провідне місце в бюджетній системі України належить державному бюджету. Місцеві бюджети включають обласні, місцеві, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Бюджет області об’єднує обласний бюджет, а також бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району визначає районний бюджет, бюджет міст районного підпорядкування, селищні і сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних чи міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази і визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській чи районній у місті Раді народних депутатів адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, то бюджети цих міст, селищ, сіл об’єднуються відповідно у бюджеті міста або у бюджеті району в місті.

Сукупність та взаємозв’язок бюджетів, які входять у склад бюджетної системи України, являє собою зведений (консолідований) бюджет. Зведений державний бюджет України використовується для аналізу і виявлення методів державного регулювання економічного і соціального розвитку України.