Р о з д І л 15. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ЗА

Антибактеріальні препарати Антибіотики

Згідно із сучасними поглядами, антибіотики хтя місцевого лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота слід призначати при тяж­ких формах перебігу, за наявності загальної реакції організму, зважаючи на переносимість антибіотиків організмом хворого та чутливість до них мікро­організмів, які спричинюють чи супроводжують данин патологічний про­цес. Відповідно до правил раціонального призначення антибіотиків, слід враховувати фармакокінетику антибіотика в тканинах : середовищах орга­нізму, рН тканин, секретів і ексудатів, які значно впливають на активність і спектр протимікробної дії антибіотика. Тому доцільніше використовувати ті антибіотики, на активність яких не впливає реакція середовищ та сек­ретів: левоміцетин, поліміксину М сульфат та ін. Потрібно, однак, врахову­вати, що з-поміж представників групи пеніциліну більшість препаратів по­силює свою дію в кислому середовищі. Лужне середовище є сприятливішим для дії гентаміцину сульфату, неоміцину, мономіцину. еритроміцину, лінко- міцину тощо.

Якщо ураження слизової оболонки порожнини рота зумовлене або ускладнене мікрофлорою і набуває септичного характеру, шо здебільшо­го спостерігається при тяжкому перебігу виразково-некротичного, гострого афтозного, гострого герпетичного та гангренозного стоматиту, багатоформної ексудативної еритеми, а також інших уражень, що супроводжуються знач­ним порушенням загального стану хворого, показане парентеральне введен­ня антибіотиків. Вибір антибіотиків зумовлюється характером патологічно­го процесу, ступенем його тяжкості, імунологічним станом макроорганізму, біологічними властивостями мікроорганізмів, що спричинюють чи усклад­нюють перебіг захворювання, та переносимістю антибіотиків організмом хворого. Для запобігання розвиткові дисбактеріозу разом з антибіотиками призначають протектори протигрибкової дії.

Труднощі антибіотикотерапії та раціонального вибору антибіотиків зумовлені характером мікрофлори, яка переважає у вогнищах ураження сли­зової оболонки. Загалом мікрофлору поділяють на дві великі групи: аеробну та анаеробну. Для впливу на грампозитивну аеробну мікрофлору ефектив­ними є антибіотики групи бета-лактамів: пеніциліни, цефалоспорини. Про­те одне лише пригнічення аеробної мікрофлори може призвести до селек­тивного прогресуючого зростання кількості анаеробів. Найефективнішими щодо анаеробної мікрофлори є антибіотики групи лінкозамідів (лінкомі- цин, кліндаміцин), макролідів (еритроміцин, азитроміцин, рокситроміцин), тетрациклінів (доксициклін), феніколи (левоміцетин). Перспективним є застосування макролідних антибіотиків із метронідазолом, унаслідок чого ефективніше пригнічується анаеробна мікрофлора.

Антибіотики групи тетрацикліну мають широкий спектр дії і активні щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, спірохет, лептоспір, ри­кетсій, великих вірусів і деяких найпростіших. Застосовують під час ліку­вання фузоспірохетозної інфекції, трихомонозу та інших виразково-некро­тичних, виразкових уражень слизової оболонки порожнини рота у вигляді емульсій, паст та присипок. Етоній підвищує чутливість грампозитивних мікроорганізмів родини кишкових бактерій до антибіотиків цієї групи в 16—50 разів.

Для лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота най­частіше застосовують такі групи антибіотиків.

Бета-лактами:

Пеніциліни: ампіцилін, амоксицилін, оксацилін, огментин тощо.

Цефалоспорини'. цефалотин, цефазолін, цефалексин, цефаклор, цефок- ситин, цефотаксим, цефтріаксон, цефпіром, цефепім тощо.

Макроліди: азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин, еритроміцин, спіраміцин тощо.

Лінкозаміди: лінкоміцин, кліндаміцин тощо.

Фузидини: фузидова кислота (фузидин).

Тетрацикліни: тетрацикліну гідрохлорид, окситетрацикліну гідрохлорид, доксициклін, рондоміцин, міноциклін тощо.

Аміноглікозиди: гентаміцин тощо.

Феніколи: хлорамфенікол.

Фторхінолони: левофлоксацин, норфлоксацин, ципрофлоксацин тощо.

Пеніциліни. Ампіциліну натрієва сіль (флакони по 0,25 г (250 000 ОД) та 0,5 г (500 000 ОД). Має широкий спектр антимікробної дії. Ефективний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Бактерицидна дія пов’язана з порушенням процесу біосинтезу клітинної стінки бактерії. Мак­симально активний у кислому середовищі. Призначають по 250—500 мг кожні 4—6 год внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Для внутрішньо- м’язового введення дозу препарату розчиняють в 1,5—2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вводять одразу після розчинення. Для внутрішньо­венного введення вміст флакона розчиняють у 10—20 мл ізотонічного роз­чину натрію хлориду. Вводять краплинно або струминно. Курс лікування — 5—7 діб.

Ампіциліну тригідрат (таблетки по 0,25 г). За фармакологічними власти­востями подібний до ампіциліну натрієвої солі. Не руйнується в кислому середовищі шлунка, добре всмоктується при введенні всередину. Признача­ють усередину по 0,5 г (2 таблетки) 4—6 разів на добу протягом 6—10 діб.

Ампіокс (капсули по 0,25 г і флакони по 0,1, 0,2, 0,5 г) — комбінований препарат, що містить ампіцилін і оксацилін. Призначають по 0,5—1 г З— 4 рази на добу. Для внутрішньом’язового введення вміст флакона (100, 200, 500 мг) розчиняють у 1,25 мл води для ін’єкцій і вводять одразу після роз­чинення. Добова доза становить 2—4 г. Вводять за 3—4 прийоми.

Бензилпеніциліну калієва сіль (флакони по 250 000, 500 000 і 1 000 000 ОД). Призначають по 500 000 ОД внутрішньом’язово через кожні 4 год протягом 5—6 діб при гострих запальних процесах щелепно-лицевої ділянки і порож­нини рота, які спричинені коковими мікроорганізмами, а також при спіро­хетозі та хворобі Філатова.

Для аплікацій та інгаляцій 10 000—50 000 ОД препарату розчиняють у 3—5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 25—100 мл теплої дисти­льованої води. При місцевому лікуванні запальних процесів (для аплікацій) бензилпеніциліну калієву сіль у поєднанні з димексидом застосовують у вигляді такої комбінації: ДМСО 100 мл 50 % розчину, бензилпеніциліну ка­лієвої солі 1 000 000 ОД, гідрокортизону 0,125 г, димедролу 0,1 г, 10 % роз­чину кальцію глюконату 10 мл, 0,5 % розчину новокаїну ЗО мл, гепарину 5000 ОД.

Щоб запобігти анафілактичному шоку, зумовленому застосуванням пре­паратів пеніциліну, треба з’ясувати, як пацієнт переносить лікарські засоби цієї групи, а перед початком лікування зробити внутрішньошкірну пробу.

Бензилпеніциліну натрієва сіль (флакони по 250 000, 500 000 і 1 000 000 ОД). Показання ті самі, що й для бензилпеніциліну калієвої солі. Вводять ех tempore внутрішньом’язово або підшкірно через кожні 4 год по 500 000 ОД препарату, розчиненого в 1—2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,25 % розчину новокаїну. Курс лікування — 5—6 діб.

Використовують при інфекційних гнійних ураженнях шкіри і слизо­вої оболонки порожнини рота, виразково-некротичних і сифілітичних ура­женнях слизової у вигляді розчинів (для аплікацій, інгаляцій,- електрофо­резу), аерозольних сумішей, паст та присипок. Для інгаляцій чи аплікацій 500 000 ОД препарату розбавляють 20 мл дистильованої води. Для присип­ки на виразки слизової оболонки порожнини рота та шкіру обличчя беруть 10 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі разом з норсульфазолом та стреп­тоцидом білим (по 4 г).

Бензилпеніциліну новокаїнова сіль (флакони по 600 000 ОД). Має пролон­говану дію. Вводять внутрішньом’язово по 300 000 ОД 2 рази на добу. Вміст флакона розчиняють у 2—4 мл стерильної дистильованої води.

Карбеніциліну динатрієва сиь (флакони по 1 г) — напівсинтетичний ан­тибіотик широкого спектра дії, ефективний щодо грампозитивних і грам- негативних бактерій. Не впливає на стафілококи, що утворюють пеніцилі- назу. Швидко всмоктується, ефективна концентрація в крові зберігається протягом 6—8 год. Стійкість мікрофлори розвивається повільно. Признача ють для внутрішньом’язового введення при тяжких виразково-некротичних ураженнях, зумовлених протеєм та іншими грамнегативними мікроорганіз­мами, інфікованих опіках щелепно-лицевої ділянки: 1 г препарату розчиня­ють у 2 мл води для ін’єкцій і вводять через 4—6 год. У тяжких випадках препарат вводять внутрішньовенно краплинно (1 г препарату розчиняють у 20 мл 5 % розчину глюкози). Вводять по 4—5 г препарату 5—6 разів на до­бу. Курс лікування — 4—5 діб.

Мікроцид (флакони по 100 мл). Пригнічує життєдіяльність грампози- тивних і грамнегативних мікроорганізмів, стимулює епітелізацію. Застосо­вують при запальних, ерозивно-виразкових ураженнях слизової оболонки порожнини рота у вигляді аплікацій, зрошень, ротових ванночок, аерозо­лю. Для зрошень та полоскань беруть 1 столову ложку препарату на 1 склян­ку води. Для аплікацій використовують нативний препарат або з 2 % розчи­ном новокаїну (1:1).

Цефалоспорини. Цефалоридин — напівсинтетичний антибіотик широко­го спектра дії. Активний відносно грампозитивних і грамнегативних коків, клостридій, коринебактерій, деяких грамнегативних бактерій, спірохет, леп- тоспір. Неактивний щодо мікобактерій туберкульозу, рикетсій, вірусів, най­простіших. Призначають з розрахунку 0,03—0,06 г на 1 кг маси тіла внут­рішньовенно чи внутрішньом’язово 2—3 рази на добу.

Цефазолін (флакони по 0,5 г). Цефалоспориновий антибіотик І поколін­ня широкого спектра дії. Активний щодо більшості грампозитивних і грам­негативних бактерій, у тому числі і тих, що продукують пеніциліназу. Діє на мікроорганізми, які резистентні до препаратів групи пеніциліну, стреп­томіцину, тетрацикліну, левоміцетину, еритроміцину. У крові зберігається в необхідній концентрації протягом 8—12 год. Призначають при виразко­во-некротичних ураженнях слизової оболонки порожнини рота внутріш­ньом’язово по 0,5 г через 12 год протягом 7—10 діб.

Цефалексин (таблетки по 0,25 і 0,5 г). Напівсинтетичний цефалоспори­новий антибіотик І покоління широкого спектра дії призначений для пе- рорального приймання. Активний щодо більшості грампозитивних і грам­негативних бактерій, у тому числі і тих, що продукують пеніциліназу. Діє на мікроорганізми, які резистентні до препаратів групи пеніциліну, стреп­томіцину, тетрацикліну, левоміцетину, еритроміцину. Максимальна кон­центрація досягається через 1,5—2 год після приймання препарату і триває 4—6 год. Призначають при виразково-некротичних ураженнях слизової обо­лонки порожнини рота по 0,25 г 4 рази або по 0,5 г 2 рази на добу протя­гом 7—14 діб.

Цефотаксим (флакони по 0,5 г). Напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії призначений для перораль- ного приймання. Активний щодо більшості грампозитивних і, особливо, грамнегативних бактерій, стійких до інших цефалоспоринів. У крові збері­гається в необхідній концентрації протягом 12 год. Призначають при тяж­ких виразково-некротичних ураженнях слизової оболонки порожнини рота внутрішньом’язово по 1,0 г через 12 год протягом 7—14 діб.

Цефепім (флакони по 1,0 г). Напівсинтетичний цефалоспориновий ан­тибіотик III покоління широкого спектра дії. Активний щодо більшості грампозитивних і, особливо, грамнегативних бактерій, стійких до інших цефалоспоринів. В крові зберігається в необхідній концентрації протягом 12 год. Призначають при тяжких виразково-некротичних ураженнях слизо­вої оболонки порожнини рота внутрішньом’язово по 1,0 г через 12 год про­тягом 7—14 діб.

Цефорт (цефтріаксон, флакони по 1,0 г). Напівсинтетичний цефало­спориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії. Активний шодо більшості грампозитивних і, особливо, грамнегативних бактерій, стійких до інших цефалоспоринів. У крові зберігається в необхідній концентрації про­тягом 12 год. Призначають при тяжких виразково-некротичних ураженнях слизової оболонки порожнини рота внутрішньом’язово по 1,0 г через 12 год протягом 7—14 діб.

отичних організ- юзчиня- ипадках няють у в на до-

1Мпози-

іастосо- юлонки аерозо- склян- >розчи-

шроко- X коків, ет. леп- ів, най- а внут-

1. колін-

2. грам- ізу. Діє

стреп-

гається

іразко-

іутріш-

спори- іля пе- і грам- зу. Діє стреп- а кон- триває зї обо- протя-

[НОВИЙ

ораль- эливо, збері- I тяж- и рота

Цефутил (цефтріаксону аксетил, таблетки по 0,125 г). Напівсинтетич­ний цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії при­значений для перорального приймання. Активний щодо більшості грам­позитивних і грамнегативних бактерій, у тому числі і тих, що продукують пеніциліназу. Діє на мікроорганізми, які резистентні до препаратів групи пеніциліну, стрептоміцину, тетрацикліну, левоміцетину, еритроміцину. Мак­симальна концентрація досягається через 1,5—2 год після приймання пре­парату і триває 4—6 год. Призначають при виразково-некротичних уражен­нях слизової оболонки порожнини рота по 0,125 г 4 рази на добу протягом 7—14 діб.

Ципрофлоксацин (іфіципро) (Unique Pharmaceutacal Laboratories) — таб­летки по 0,25 г і 0,5 г. Напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії. Високоактивний відносно всіх аеробних грамнегативних бактерій, цілого ряду аеробних грампозитивних бактерій, деяких внутрішньоклітинних бактерій. У крові зберігається в необхідній концентрації протягом 12 год. Призначають при тяжких виразково-некро­тичних ураженнях слизової оболонки порожнини рота по 0,25—0,5 г через 12 год протягом 7—14 діб.

Макроліди. Азитроміцин (сумамед) (капсули по 0,125 і 0,25 г). Має широ­кий спектр антибікробної дії на грампозитивну і грамнегативну мікрофло­ру, бактероїди та мікоплазми. Призначають курсом: у перший день по 0,5 г, потім — 0,25 г протягом 5 днів.

Еритроміцин (таблетки по 0,1 і 0,25 г — 200 000 і 250 000 ОД; 1 % мазь у тубах по 15 г). Активний щодо грампозитивних і грамнегативних коків, збудників коклюшу, трахоми, сифілісу, а також бруцел, рикетсій, актиномі­цетів, мікоплазм, деяких найпростіших, великих вірусів. Неактивний щодо грамнегативних мікроорганізмів родини кишкових бактерій, мікобактерій туберкульозу, грибів і дрібних вірусів. Синергічно діє з антибіотиками тет- рациклінової групи, левоміцетином, препаратами нітрофуранового ряду. Застосовують при виразково-некротичних та сифілітичних ураженнях, ін­фікованих ранах, опіках, бешиховому запаленні шкіри обличчя та слизової

оболонки порожнини рота. Призначають по 0,25—0,5 г 4—6 разів на добу протягом 5—6 діб за 1 год до споживання їжі. Мазь застосовують для зма­щування слизової оболонки порожнини рота, червоної облямівки губ та шкіри обличчя при інфікованих ранах, трофічних виразках, бешисі, вираз- ково-некротичних та сифілітичних ураженнях 3—4 рази на добу після попе­реднього оброблення порожнини рота антисептичними засобами.

Олеандоміцину фосфат (таблетки по 0,125 г, флакони по 0,1, 0,25, 0,5 г). Належить до групи макролідних антибіотиків. За спектром і механізмом про­тимікробної дії близький до еритроміцину. Активний щодо стафіло-, стреп- то- і пневмококів, при різних вогнищевих та гнійно-септичних інфекціях, особливо тих, які спричинені пеніциліностійкими штамами стафілокока. Справляє переважно бактеріостатичну дію, максимально проявляючи ак­тивність у лужному середовищі. Курс лікування — 5—7 діб. Призначають усередину при виразково-некротичних ураженнях слизової оболонки поро­жнини рота по 0,25—0,5 г 4—6 разів на добу після їди.

Рокситроміцин (таблетки по 0,15 г). Має широкий спектр антимікроб­ної дії на грампозитивну і грамнегативну мікрофлору. Призначають по 0,15 г 2 рази на день протягом 10 днів.

Ерициклін (капсули по 0,25 г). Впливає на грампозитивні і грамкега- тивні мікроорганізми. Ефективний щодо мікрофлори, чутливої до препа­ратів групи пеніциліну, стрептоміцину. Призначають при гнійно-запаль­них процесах обличчя (піодермія, інфіковані рани) по 1 капсулі через 30 хв після їди 4—6 разів на добу.

Лінкозаміди. Лінкоміцину гідрохлорид (30 % розчин в ампулах по 1 та 2 мл; желатинові капсули по 0,25 г). Активний щодо грамнегативних мікро­організмів (стафіло-, стрепто- і пневмококів) і деяких анаеробів (збудників газової гангрени, правця). Впливає на мікроорганізми, стійкі до препаратів групи пеніциліну, стрептоміцину, тетрацикліну. Ефективна концентрація до­сягається через 2—4 год після введення і підтримується 6—8 год. Добре про­никає в різні органи та тканини. Призначають при виразково-некротичних ураженнях, бешисі, інфікованих ранах обличчя і слизової оболонки порож­нини рота внутрішньом’язово по 0,3—0,6 г 2—3 рази на добу через 2—3 год або по 2 капсули 3—4 рази на добу після їди. Усередину призначають по 0,2—0,25 г 4 рази на добу протягом 5—6 діб.

Далацин Ц (кліндаміцин) — капсули по 0,15 г (16 капсул в упаковці) і ампули по 2 мл 15 % розчину для лікування змішаних інфекційних ура­жень, спричинених анаеробними і грампозитивними аеробними мікроорга­нізмами.

Фузидини. Фузидин-натрій (таблетки по 0,125 і 0,25 г). Має відносно вузький спектр антимікробної дії. Активний щодо стафілокока, коринебак­терій дифтерії, менінгокока, клостридій, лістерій. Діє на мікроорганізми, які стійкі до препаратів групи пеніциліну, стрептоміцину, еритроміцину, ле­воміцетину. Менш активний щодо стрепто- й пневмокока. Неактивний до більшості грамнегативних мікроорганізмів, грибів, найпростіших. Призна­чають при тяжких одонтогенних септичних станах, виразково-некротично- му ураженні, інфікованих ранах, опіках слизової оболонки порожнини рота

і шкіри обличчя, гонорейному стоматиті по 0,5 г 3 рази на добу з різними стравами чи молоком. Курс лікування — 7—14 діб.