- •12) Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою
- •17) Виникнення та зростання фільваркового господарства
- •Аграрна реформа середини XVI ст. “Устава на волоки”.
- •19)Міста XIV - XVII ст. Магдебурзьке право.
- •20)Литовські статути XVI ст.
- •3. Привілеї на виняткові права Лева Сапєги видати Статут Великого князівства Литовського 1588
- •23) Антифеодальні рухи XV - початку XVI ст. Повстання Мухи та селянська війна під проводом д.Дожі.
- •26) Ужгородська унія 1646
- •Виникнення друкарства. Іван Федоров.
- •1. Діяльність Івана Федорова на Україні
- •2. Друкарство кінця XVI — першої половини XVII ст.
- •29. Освіта і наукові знання XIV - XVI ст.
- •37. Зборівський та Білоцерківський мирні договори.
- •48. Три поділи Польщі та доля українських земель.
- •47. Російсько-турецькі війни та доля Північного Причорномор’я і Криму.
- •46. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •60) Суспільно-політичний рух в україні у другій половині хіх ст.
- •62. Політизація українського національного руху в 90-х рр. XIX ст. “Братство тарасівців”.
- •63. Загальноросійський та польський визвольний рух в Україні в другій половині XIX ст.
- •64. Західноукраїнські землі у другій половині XIX ст.
- •65) Закарпаття в другій половині XIX — на початку XX ст.
- •71. Політика українізації, культурне піднесення.
- •75) Західноукраїнські землі в 1921-1939 роках
- •76) Проголошення незалежності Карпатської України. Окупація Закарпаття іноземними військами
- •90) Розвиток культури в незалежній Україні
- •89) Зовнішня політика незалежної України
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки наетапі інформаційно-технологічної революції ( кінецьХх - початок XXI ст.)
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.)
Виникнення друкарства. Іван Федоров.
1. Діяльність Івана Федорова на Україні
У зв'язку з розвитком культури зростав попит на книги. Як і раніше, в монастирях, зокрема в Києво-Печерській лаврі, переписувалися книги і збиралися рукописи. Цінні зібрання рукописних книг були при Перемишльській єпископській кафедрі, в монастирях Лівобережжя, Волині, Галичини, Закарпаття, Буковини. У другій половині XVI — на початку XVII ст. щораз частіше переписуванням книг займалися також світські люди, зокрема вчителі, студенти. Однак розмножування книг переписуванням уже не могло задовольнити потреб суспільства. Це й зумовило поширення друкарства — однієї з найважливіших передумов прискорення дальшого культурно-наукового і технічного розвитку.
Виникнення друкарства на Україні — яскравий приклад російсько-українських культурних зв'язків. У середині XVI ст. в Москві було засновано друкарню, яку тепер називають анонімною, оскільки ні на одному з кількох її видань не вказано місце й час видання. Першою російською точно датованою друкованою книгою став «Апостол», виготовлений Іваном Федоровим і його помічником білорусом Петром Мстиславцем у Москві (1564).
Невдовзі після видання «Апостола» Іван Федоров і Петро Мстиславець були змушені виїхати з Москви. У 1569—1570 pp. вони видали дві книжки («Учительноє євангеліє» і «Псалтир з часословцем») у білоруському містечку Заблудові на кошти православного магната Григорія Ходкевича. Звідти Федоров переїхав до Львова.
Як згадував сам І. Федоров, у Львові він отримав допомогу від людей вбогих, «неславних в мирі». Серед тих, хто підтримав першодрукаря, були ремісник-сідляр Сенько Каленикович, маляр Лаврентій Пилипович Пухала, а також ігумен Онуфріївського монастиря Леонтій. Долаючи численні труднощі, І. Федоров організував у Львові друкарню, в якій протягом року (25 лютого 1573 — 15 лютого 1574) видрукував книгу «Апостол» — первісток друкарства на Україні. Книжка вийшла церковнослов'янською мовою, яка залишалася засобом міжслов'янських культурних взаємин. Львівський «Апостол» за текстом повторює московське видання. У післямові до книги Федоров підкреслює свою відданість друкарству як служінню народові «мистецтвом рук своїх». На останній сторінці вміщено видавничу марку — особистий знак І. Федорова і герб міста Львова в оточенні пишного ренесансного орнаменту.
У 1574 р. І. Федоров видав ще одну книжку — перший у східнослов'янських народів друкований буквар. Зміст цього букваря подекуди виходить за межі початкового навчання грамоти; що ж до орнаментального оформлення, то в ньому відчувається певний вплив українського декоративного мистецтва.
Із Львова І. Федоров переїхав до Острога, де 1578 р. в друкарні К. К. Острозького видрукував буквар із короткою хрестоматією церковнослов'янських і грецьких текстів, застосувавши поряд із шрифтами старого зразка новий кириличний напівкурсивний шрифт, що має спільні риси з тогочасним українським скорописом. Зробив цей шрифт, ймовірно, учень І. Федорова Гринь Іванович. Повністю новим шрифтом було надруковано 1580 р. книгу Нового завіту з предметно-тематичним покажчиком, який склав приятель першодрукаря український вчений Тимофій Михайлович. Це видання вважається первістком вітчизняної бібліографії та інформатики.
І. Федоров видав не церковнослов'янською, а тогочасною українсько-білоруською літературною мовою «Хронологію» білоруського поета-кальвініста Андрія Римші, яка за формою нагадує віршований твір, а за змістом — хронологічний перелік найважливіших, на погляд автора, подій біблійної історії.
Вінцем друкарської майстерності І. Федорова стала Острозька біблія (1581) — перше у східнослов'янських і південнослов'янських народів видання повного церковнослов'янського тексту біблійних книг. Для нього було відредаговано і звірено з грецькою біблією церковнослов'янський текст, підготований у Новгороді в кінці XV ст. під керівництвом єпископа Геннадія. Острозька біблія мала стати зброєю у боротьбі проти наступу католицизму. Це видання довго вважалося зразковим не лише на Україні, а й далеко за її межами.
Іван Федоров був не лише друкарем, але й визначним культурно-освітнім діячем. Він вніс значний вклад у розвиток друкарства і зміцнення культурних зв'язків України з Росією та Білорусією.