1. Фінансова інформація та її особливості

Термін «інформація» являє собою подані певним чином повідомлення, які виникають під час здійснення певного виду людської діяльності. (понад 80% всього обсягу інформації – техніко-економічна інформація)

Економічна інформація – це сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, передані, перетворені, збережені та використанні при управлінні економічним об’єктом та економікою в цілому. Таким чином, економічна інформація – сукупність даних, що можуть бути автоматизовано оброблені.

Фінансова інформація – складова економічної інформації, що стосується фінансів, як економічної категорії та як складової економіки держави.

Виділяють наступні три особливості фінансової інформації:

1.Характеризує діяльність економічних об’єктів через систему показників, тобто має дискретну форму. Може бути вміщена на носіях, відображається в алфавітно-цифровому вигляді, в десятковій системі, тобто потребує арифметично-логічної обробки.

2.Тривалий час зберігання та нагромадження, великі обсяги обробки, повторюваність і циклічність виникнення і обробки даних.

3.Фінансові установи працюють з даними, які можна обробити, отримуючи нові дані, що становлять інтерес. Фінансова інформація є не лише об’єктом а й продуктом роботи.

3. Структуризація фінансової інформації: структурні елементи та їх хар-тика

Структуру утворюють конкретні інформаційні сукупності, які мають певний зміст і охоплюють певні структурні одиниці. При цьому структуризація інформації має ієрархічний принцип.

Найвищим загальним елементом є вся інформаційна база економічного об’єкта (галузь, регіон, підприємство), а найнижчим неподільним елементом є реквізит, який відображає певні конкретні характеристики об’єкта.

За формою реквізити – це сукупність символів, що характеризують якісні чи кількісні характеристики.

Кожен реквізит характеризується:.

1.Іменем

2.Значенням

3.Структурою

Ім’я реквізиту – це ідентифікатор, набір знаків і символів, який має обмеження, які накладають технічні засоби.

Значення присвоюється з метою задання відповідної конкретної особливості об’єкта.

Структура реквізиту – спосіб задання його значення, який визначається:

1.Довжиною – кількість знаків, якими задається значення

2.Типом – залежно від властивостей об’єкта виділяють три типи реквізиту?

А.) числові (кількісні атрибути) характеризують кількісні властивості об’єкта, є результатом обчислень

Б.) текстовий тип ( якісні атрибути) – характеризують якісні властивості, обставини за яких відбувся процес чи здобуто певне значення.

В.) логічний тип (бульові атрибути) – характеризує властивості об’єкта, які по суті поділяють на протилежні групи.

Між інформаційною базою і реквізитом існують наступні структурні елементи:

1.Повідомлення (складається з кількох реквізитів. Має кількісну і якісну чи лише якісну характеристику)

2.Показник (є формою повідомлення, завжди є повідомленням, але не кожне повідомлення є показником. Утворюється з одного реквізиту, основи і якісних атрибутів. Завжди характеризує економічний об’єкт з кількісного та якісного боку. Є логічною структурною одиницею фінансової інформації)

Однорідні інформаційні сукупності реквізитів, які мають спільний зміст утворюють інформаційні масиви (структурний елемент), де основними елементами є записи ( значення однієї позиції масиву, якими оперує користувач; кожен масив характеризується ідентифікатором, який присвоюється під час створення і використовується для роботи з ним і пошуку.