- •1. Фінансова інформація та її особливості
- •3. Структуризація фінансової інформації: структурні елементи та їх хар-тика
- •4. Формалізоване подання фінансової інформації.
- •5.Класифікація фінансової інформації.
- •6. Кодування фінансової ін.-ції
- •7. Класифікатори економічної інформації
- •8. Особливості інформаційної системи у фінансових установах
- •9. Принципи створення і фун-онуваня інформаційної системи і фінансових установах.
- •10,11,12.Загальна структура інформаційних систем. Компоненти системи
- •13. Організація роботи і створення іс
- •14. Технічне завдання і технічний проект
- •15.Електронна пошта нбу : її роль,особливості,сис-ми функціонування.
- •16.Електронна пошта : принципи роботи,поштові повідомлення,поштові адреси, технологія «пересилання»
- •3. 1. Електронна пошта нбу, як основа взаємодії між банківськими установами України
- •17.Міжнародна електронна система передавання банківських повідомлень (свіфт)
- •18. Міжнародна електронна система передавання банківських повідомлень свіфт: принципи організації системи та її стр-тура.
- •19. Банківські електронні системи передавання документів "Клієнт-Банк"
- •20. Призначення і роль банківської електронної системи «Клієнт - банк», її переваги.
- •21.Основні технологічні операції під час обробки платіжних документів в системі «Клієнт - банк».
6. Кодування фінансової ін.-ції
Кодування – це процес, коли об’єкту класифікації та класифікаційному угрупування присвоювати цифрове, буквене, цифрово-буквене позначення.
Код – це знак чи сукупність знаків, для позначення об’єктів. Кожен код характеризується алфавітом, структурою і основою.
Алфавіт коду – це сукупність знаків, що використовуються для створення кодів.
Основа коду – число знаків в алфавіті
Структура коду – визначає його склад і послідовність розміщення.
Сукупність методів і правил кодування становлять систему кодування. Виділяють 4 системи кодування:
1.Порядкова – система утворення коду з чисел натурального ряду.
2.Серійно-порядкова - утворення коду з чисел натурального ряду і закріплення серій (діапазону) з однаковими ознаками.
3.Послідовний метод утворення коду – передбачає використання коду, послідовно розміщених класифікаційних угрупувань здобутих в результаті застосування ієрархічної системи класифікації.
4.Паралельна - утворення коду з кодів незалежних угрупувань, здобутих у разі застосування пасет.
Кодування широко використовується при комп’ютерній обробці інформації, де кодується все: об’єкти, процеси, операції, технології моделі.
При комп’ютерній обробці даних маніпулюють кодами і лише при видачі інформації споживачу фінансова інформація вилається у розшифрованому виді.
При комп’ютерній обробці даних коди мають відповідати наступним критеріям:
1.Розв’язання усіх задач за мінімальної довжини коду
2.Єдність кодів для всіх задач у комплексі підсистеми на рівні управління.
3.Інформаційні зв’язки для взамоповязаних систем
4.Можливість автоматизації контролю за правильності введення
7. Класифікатори економічної інформації
Класифікатор фінансової інформації – це документ, що являє собою зібрання кодів класифікацій об’єктів та їх угрупувань. Важливо виділити його призначення та сферу діяльності. За призначення класифікатори поділяються на:
1)для первинного кодування об’єктів, процесів, під час підготовки даних для попереднього впорядковуються за назвами об’єкта.
2)Для комп’ютерної обробки даних, впорядковуються за кодами
3)Для передавання інформації за каналами зявзку.
За сферою дії бувають:
1.Особисті
2.Локальні, для розв’язання задач
3.Галузеві, для установки підприємств вугільної галузі
4.Загальнодержавні.
В Україні існує єдина система класифікації і кодування техніко-економічної інформації, що містить комплекс загальнодержавної класифікації, автоматизовану систему введення та нормативні документи.
Комплекс класифікаторів поділяють на :
1.Класифікатор ресурсів
2.Класифікатор Предметів праці і дія-стя
3.Класифікатор структури народного господарства та адмін. Господ. управліня
4.Класифікатор управлінської інформації одиниць вимірювання та документації.
Єдина система класифікаторів та кодування техніко-екон. Ін.-ції передбачає використання і ведення наступних класифікаторів:
1. Загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації.
2.Систему показників органів державного управління
3.Класифікатор промислової та сільськогосподарської продукції
4.Система позначення об’єктів адміністративного поділу
5.Класифікатор у галузі народного господарства
6.Класифікатор підприємств та організацій
Єдина система забезпечує:
1.Обмін даними між різними рівнями управління
2.Узгодження техніко-економічних показників
3.Можливість агрегування даних
4.Максимальна автоматизація всі х технічних операцій обробки інформації
Наявність систем класифікації і кодування визначає можливість:
1.Виконання компютерної інформації з упорядкування даних
2.Отримання проміжних результатів та підсумків
3.Тримання операцій пошуку та добору.