9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.

Історія екон та економ думки вивчає становлення та розвиток господарської сфери суспільства.

Історія економіки у своїх дослідженнях спирається на низку фундаментальних положень, методологічних підходів, що у своїй єдності утворюють наукову парадигму роз-ку сус-ва.. Від розуміння природи суспільства, причин і тенденцій його істор розвитку залежить і науковий аналіз його складової — господарської сфери.

Тривалий час суспільні науки грунтувалися на засадах формаційної парадигми, згідно з якою істор розвиток кожного суспільства полягав у закономірних і послідовних змінах первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної сусп-економ формацій. Утім через невідповідність її висновків реальному перебігу істор подій, ідеологічному напрямку призвели до відмови більшості дослідників від її постулатів. Тому виникла необхідність розглядати суспільні процеси на засадах цивілізаційної парадигми.

Цивілізаціина парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею істор розвитку людства виступає конкретне суспільство, що належить до певної цивілізації і характер власними етапами розвитку. Самобутність кожної цивілізації та особливості сусп-ва, що входить до неї, взаємодія між цивілізаціями та сусп-вами є фундаментальною характеристикою їхнього істор розвитку. Форми такої взаємодії постійно змінювалися від війн до співіснування, формування інтеграційних утворень.

Цивілізац. аналіз суспільства в центр усіх сусп процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та сусп-вом загалом. Основні риси з точки зору цивілізац. парадигми: 1)Самобутність-відносно відокремлене самостійне існування. 2)Внутріш структурність 3)Самоорганізованість;4)Наявність внутріш джерел саморозвитку 5)Особливі духовно-культур. цінності, що відображ. цілісність сус-ва.

Історично утвердилися два типи цивілізацій, які характеризують східну і західну гілки розвитку людства. До першої належать такі світові цивілізації, як китайська, індійська, близькосхідна (мусульманська), до другої— східноєвроп., західноєвроп., латиноамериканська. Істор розвиток кожного суспільства обумовлений особливостями цивілізації, до якої воно належить. Цивілізаційні фактори представлені специфікою дух-культурних цінностей, формами і способами здійснення влади, організації життя суспільства та іншими ознаками, що відіграють вирішальну роль у будь-якій сфері су­спільства.

10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.

Загальнонаукові принципи, що використовуються в аналізі суспільних процесів: принцип класичної загальнонаукової парадигми Р. Декарта- І. Ньютона (формаційна)

Принцип системно-синергетичного аналізу( цивілізаційна)

Місце та роль людини у суспільних процесах: Реалізується гносеологічний підхід, а людина є суб’єктом пізнання об’єктивних процесів (формаційна)

Реалізується онтологічний підхід, де людина є суб’єктом пізнання иа предметно-перетворювальної діяльності (цивілізаційна)

Основна суперечність розвитку суспільства та форма розв’язання її:

Суперечність між продуктивними силами і виробничими відносинами. Революційна зміна виробничих відносин і політико-юридичної надбудови (формаційна)

Суперечність між відносно самостійними індивідами і суспільством. Зміна форм суспільної залежності людей, наростання свободи як сенс історії (цивілізаційна)

Місце та роль держави у розвитку суспільства: держава є надбудовою над економічним базисом, має класову природу та виступає знаряддям панівного класу (формаційна)

Держава є організаційним центром суспільства, що в легітимний спосіб забезпечує досягнення спільних цілей усіх членів суспільства (цивілізаційна)

Структура суспільства на певному історичному етапі розвитку: Суспільство складається з базису і надбудови. Базис- це сукупність домінантних виробничих відносин, які вирішальним чином впливають на структуру політико-юридичної та ідеологічної надбудови (формаційна)

Суспільство є органічною цілісністю, яку утворюють політична, духовно-культурна, соціальна та економічна підсистеми.(цивілізаційна)

Механізм розвитку суспільста: Розвязання антагоністичної суперечності між новими продуктивними силами і застарілими виробничими відносинами, між базисом і надбудовою через соціальну революцію (формаційна)

Процес диференціації усіх сфер суспільного життя задля більш ефективного досягнення суспільних цілей із наступною інтеграцією їх у нову цілісність (цивілізаційна)

Історичний розвиток суспільства: Проходження кожним суспільством історичних етапів: первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної, соціалістичної, суспільно-економічних формацій (формаційна)

Індивідуальний шлях розвитку кожного суспільства, що належить до певної цивілізації, яка проходить етапи свого становлення, розквіту та занепаду (цивілізаційна)