10. Облік доходів та витрат в зарубіжних країнах.

Визнання та оцінка доходів і видатків згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (8).

Визначення доходу включає дохід від основної та ін..операцій.

Дохід від реалізації товарів повинен визнаватися у разі задоволення таких умов:

• Підприємство передало покупцеві істотні ризики, пов’язані з власністю на товар.

• Підприємство більше не бере участі в управлінні, пов’язане із правом власності і не контролює продані товари.

• Сума доходу може бути достовірно виміряна.

• Витрати, що були, можуть бути достовірно виміряні.

Головним питанням в обліку доходів є визначення моменті визнання доходу.

Головні аспекти, згідно з МСБО:

1. Вимір доходу.

2. Визначення критеріїв визнання доходу.

3. Умови задоволення цих критеріїв.

За МСБО дохід повинен включати тільки валові економічні вигоди, що отримані і підлягають утриманню підприємством.

Валове надходження існує тоді, коли капітал зростає за рахунок отриманого прибутку, а не за рахунок внесків учасників.

Сума доходу включає:

• Суми податків, що утримуються за дорученням держави,

• Суми, отримані на користь третіх осіб,

• Суми обліковуються за ринковою вартістю товару з врахуванням знижок, наданих покупцю.

Визнання доходу супроводжується проводкою:

Д (рахунки до утримання)

К(дохід від продажу)

Торгівельні знижки і знижки з обсягу не відображаються на рахунках обліку і ніколи не показуються у звітності.

Якщо підприємство застосовує метод «ціни брутто» в обліку знижок за дострокову оплату суми, знижки не вираховуються з доходу від продажу, а відображаються на окремому рах-у «»дохід від продажу»

Різниця знижки обліковується на рахунку «втрачена знижка за дострокову оплату». Такий рахунок розглядають як іншу статтю доходу.

Дохід від продажу зменшується на суму повернутих товарів від покупців.

Повернення товарів відображається проводкою:

Д (повернення реалізованих товарів)

К (Каса)

Облік видатків на виробництво та калькулювання собівартості продукції : позамовний та попроцесний метод обліку виробничих витрат (9). В американських фірмах застосовують 2 методи обліку виробничих витрат:

• За замовленням,

• За процесами.

Обидві системи обліку витрат за своїми функціями значно ширші ніж методи витрат в Україні, тому що вони з обліком витрат включають: контрольну та аналітичну функцію за статтями витрат виробництва.

При обліку витрат за замовленням, об’єктами калькуляції є вироби, а при обліку витрат за процесами – виробничі процеси, операції.

Незалежно від методу обліку для кожного об’єкту відкривається аналітичний облік. Метод обліку витрат за процесами ґрунтується на зведенні в одне ціле виробничих витрат різних цехів і процесів через які проходить продукт за певний період часу.

Метод обліку «За замовленням» - використовується в індивідуальному виробництві, застосовується на підприємствах з коротким циклом виробництва. Суть – керівник, отримавши замовлення планує виробництво так, щоби отримати прибуток.

Метод обліку «за процесами» застосовується у масовому виробництві. Є 3 форми - послідовна, паралельна, роздільна. При послідовному методі виробничі витрати 1го процесу послідовно перераховуються на рахунок наступного цеху обробки. Здійснюється на тих підприємствах, де обробка продукції відбувається одночасно за кількома процесами.

При попроцесному методі – витрати нагромаджуються за певний період часу (за обліково-калькуляційними підрозділами).

Для розрахунку собівартості одиниці продукції за процесами застосовують 3 способи розрахунків, що залежать від характеру виробничого процесу.

У 1му способі – на початок і кінець звітного періоду взагалі немає залишків НЗВ.

У 2му способі – залишків НЗВ немає тільки на початок періоду.

У 3му способі – залишки НЗВ є на початок і кінець звітного періоду.

Визначення прибутку підприємства та податку на прибуток (8).

В США визначення доходів здійснюється відповідно до принципу доходу. Цей принцип визначає порядок реєстрації в б/о доходів від продажу товарів, а також прибутків.

В США доходи можуть визначатися до моменту чи після. В свою чергу вибір моменту залежить від того, коли дана господарська операція буде відповідати критеріям визначеності. Цей критерій – це можливість віднесення до одного з 6 елементів бух. звітності.

Дохід відображається, коли він визнаний або існує можливість його одержання.

Визнання доходу означає, що товари продані за готівку або в обмін на не грошові ресурси. Воно має місце, коли покупець надає постачальнику зобов’язання оплати, що мають юр. силу.

Можливість визнання існує, коли не грошові активи, отримані в обмін на товар, легко перетворюються на грошову форму.

Дохід відображається у б/о, коли він зроблений, компанія виконала обсяг робіт і має право на отримання доходу відповідно до умов контракту.

При недоотриманні цих критеріїв, визнання доходу відкладається, дохід оцінюється за тою вартістю, яку компанія отримала в обмін на товари.

У професійних планах рахунків США облік витрат за елементами організовується у спеціальних класах рахунків.

Принцип реалізації регулює визначення прибутку. Підприємство може отримувати гроші та реєструвати їх до зароблення відповідного доходу.

Сума, стягнута наперед, називається незаробленим доходом. В такому випадку використовується регулююча проводка:

1й запис – правильна сума доходу, зароблена за поточний період.

2га проводка – решта суми, як зобов’язання в майбутньому періоді. Такий незареєстрований дохід називають нарахованим доходом.

За принципом реалізації дохід, зароблений у звітному періоді, повинен бути зареєстрований в цьому періоді разом з тим активом, що був створений до отримання. При цьому використ. регулюючу проводку з метою виконання дебіторської на зароблену, але не отриману суму.

Зобов’язання за придбані активи, що будуть використані в майбутніх періодах для отримання доходів створюють через актив майбутньої вигоди. Такий актив називають відкладеними витратами.

У США витрати по сплаті податку на прибуток – це витрати, що належать до прибутку, отриманого від поточної діяльності. Сума цих витрат може дорівнювати чи ні сумі податку.

Мета бух.розрахунків – визначення чистого прибутку.

Завдання податкового кодексу – визначення прибутку, що належить до оподаткування.

Облік різниці між сумою податку, розрахованою відповідно до бух. стандартів і дійсної до сплати, обчисленої на основі методів застосовуваних податковими органами, ведеться за допомогою методики, що зветься «розподіл податку на прибуток». Сума, на яку фактичні витрати з виплати податків відрізняються від обчисленого податку на прибуток, що належить до сплати, відображається на рахунку «відстрочений податок на прибуток».

В США підприємства мають право показувати відстрочені податки на прибуток, як коротко- і довгострокову заборгованість.