3. Облік ліквідних активів в міжнародній практиці.

Грошові кошти та їх еквіваленти (5). Облік і контроль касових операцій (5). Банківські рахунки (5). Документальне оформлення операцій по рахунках та перевірка звіту банка (5). Дебіторська заборгованість (5).

4. Облік товарно - матеріальних запасів в міжнародній практиці.

Економічний зміст товарно – матеріальних цінностей (5).

Запаси - це активи, які існують для продажу при звичайній господарській діяльності. Запаси знаходяться в процесі виробництва для продажу. Вони існують в формі:

- основних,

- допоміжних матеріалів.

Для споживання у виробничому процесі при продажу послуг. До складу товарно-матеріальних запасів відносять активи (матеріали, напівфабрикати, ГП, товари) для продажу чи виробництва товарів і послуг.

На протязі одного року запаси перетворюються в грошові кошти і запаси, що належать до активів.

У зах. компаніях рахунок «запаси» ділиться на декілька рахунків ІІ порідку, кожен з яких повинен обліковувати певний вид товарно-матеріальних цінностей.

Розмір запасів залежить від призначення підприємства. Максимальні запаси мають переваги:

• Менші запаси пов’язані з замовленням

• Менша вірогідність зупинки виробництва

• Менша вірогідність незадоволення потреб клієнтів

• У разі проблем з поставками макс. запаси дозволяють продовжувати виробництво.

• Макс запаси дозволяють отримати торгові знижки при закупівлі.

Недоліки:

• Більше витрат на зберігання

• Більше грошових коштів, що вкладені в запаси

• Погіршення якості запасів.

Система постійного та періодичного обліку запасів (5).

Під час використання постійного обліку запасів, облік руху матеріалів, товарних та інших запасів ведеться безпосередньо на рахунку «Складські запаси» за їх видами – впродовж звітного періоду.

На кожну звітну дату залишки складських запасів визначаються на рахунках складських запасів. При цьому методі на картках ведеться аналітичний облік руху матеріалів (запасів) впродовж звітного періоду. Одна картка відкривається на кожний вид матеріалів.

Цей метод забезпечує ширшу інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей за кількістю і вартістю для управління. Залишок по рахунку «Складські запаси» відображається у Балансі, а витрати місяця з рахунка «Собівартість реалізованих товарів» у Звіті про прибутки і збитки.

Під час використання системи періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів впродовж звітного періоду на рахунку «Складські запаси» не ведеться. На ньому відображається тільки початковий залишок (на початок звітного періоду), який був визначений наприкінці минулого звітного періоду інвентаризацією.

Надходження складських запасів відображається на рахунку «Витрати на закупівлю», який є рахунком елементів витрат.

Завдання полягає в тому, щоб визначити на кінець звітного періоду залишок невикористаних матеріалів (чи товарів) на складі і вартість використаних (списаних) запасів.

Для цього наприкінці звітного періоду (місяця, кварталу чи року) проводять інвентаризацію запасів на складі і оцінюють залишок прийнятим методом.

Витрачені запаси (товари) = Залишок на початок року + Закупівлі (витрати на закупівлю) – Залишок запасів на кінець періоду.

За умови автоматизації обліку більше поширена система постійного обліку запасів (США). У західноєвропейських країнах у фінансовому обліку найчастіше застосовується система періодичного обліку запасів. Система постійного обліку ведеться в управлінському обліку. Дещо інакше відображаються залишки запасів на складі наприкінці звітного періоду у західноєвропейських країнах.

Методи оцінки запасів при вибутті:

метод FIFO(5),

Метод ФАЙФО (FIFO) припускає, що матеріали, які придбані першими, першими відпускатимуться на виробництво, чи на реалізацію, тобто списуються за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюється за цінами останніх надходжень.

метод середньозваженої собівартості (5),

За методом середньозваженої собівартості витрачені та реалізовані матеріали (запаси), а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюється за середніми цінами з урахуванням Сп та їх надходжень за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів.

метод ідентифікованої собівартості (5).

Метод ідентифікованої собівартості викликає необхідність обліку надходження матеріалів та їх зберігання по конкретних партіях. Відпущені матеріали, а також їх залишок на кінець періоду оцінюється за цінами конкретних партій. Застосування цього методу можливе за умов незначної номенклатури матеріалів чи товарів, що використовуються на підприємстві