34.Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.

Важкість праці — характеристика, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат та функціональні системи організму людини (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність під час реалізації трудових процесів.

Важкість трудового процесу оцінюють за низкою показників, виражених в ергометричних величинах, що характеризують трудовий процес, незалежно від індивідуальних особливостей людини, яка бере участь у цьому процесі.

Основними факторами важкості праці є:

• фізичне динамічне навантаження;

• маса вантажу, що піднімається і переміщується вручну;

• стереотипні робочі рухи;

• статистичне навантаження;

• робоча поза;

• нахили корпусу;

• розміщення у просторі.

Кожний з перелічених факторів може бути кількісно виміряний і оцінений за відповідними методиками.

Оцінювання важкості праці з рівномірним фіз. навантаження зд-ся за показниками однієї зміни; з нерівномірним фіз. навантаженням – за середніми показниками протягом 2-3х змін.

   Завдання полягає в тому, щоб знайти такі критерії важкості праці, які дозволяли б будь-яку роботу віднести до того чи іншого класу. Основою для реалізації цього підходу є реакція організму на дію факторів трудового процесу і умов праці, яка виражається в зрушеннях фізіологічних функцій під час роботи і змінах в стані здоров’я працівника. У зв’язку з цим розрізняють два біологічних критерії: ● безпосередні реакції організму в процесі роботи — виробнича втома; ● віддалені реакції на роботу (її наслідки), які можуть виражатися в покращанні або погіршенні здоров’я, розвитку професійних захворювань, передчасному старінні, втраті працездатності.

1.Фізичне динамічне навантаження(виражається в одиницях зовнішньої механічної роботи за зміну)Для встановлення фізичного динамічного навантаження (зовнішньої механічної роботи) визначається маса вантажу (деталей, виробів, інструментів і т ), що переміщується вручну в кожній операції, і шлях його переміщення в метрах. Підраховується загальна кількість операцій з перенесення вантажу за зміну і підсумовується величина зовнішньої механічної роботи (кг*м) за зміну в цілому.

2.Маса вантажу, що піднімається і переміщується вручну (кг) Для визначення маси вантажу (що піднімається або переноситься працівником і протягом зміни постійно або в чергуванні з іншою роботою) його зважують на товарних вагах. Реєструється тільки максимальна величина. Масу вантажу можна установити за документами.

3.Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну, сумарно на дві руки

Поняття «робочий рух» у даному разі означає рух елементарний, тобто одноразове переміщення рук (або руки) з одного положення в інше.

Час виконання роботи визначається методом хронометражних спостережень або з використанням фотографії робочого дня.

4.Статистичне навантаження(величина статистичного навантаження за зміну, яке пов’язане з утриманням вантажу, докладанням зусиль, кг*с)

Статистичне навантаження, пов’язане з утриманням вантажу або докладанням зусиль, розраховується множенням двох параметрів: величини утримуваного зусилля(вага вантажу) і часу його утримання.

5.Робоча поза Характер робочої пози (вільна, незручна, фіксована, вимушена) визначається візуально. До вільних поз відносять зручні пози сидячи, які дають можливість змінювати робоче положення тіла або його частин. Абсолютний час (у хв.. год.) перебування в тій чи іншій позі визначається на підставі хронометражних даних за зміну, після чого розраховується час перебування у відносних величинах, тобто у відсотках до 8-годинної зміни.

6.Нахил корпусу(кількість та зміну)

Кількість нахилів за зміну визначається прямим їх підрахунком в одиницю часу(кілька разів за зміну), потім установлюється кількість нахилів за весь час виконання роботи або визначається їх кількість за одну операцію і множиться на кількість операцій за зміну.

7.Переміщення у просторі(переходи, обумовлені технологічним процесом, протягом зміни по горизонталі або вертикалі —по драбинах, пандусах таі н.)

Найпростіший спосіб визначення — за допомогою крокоміра, який можна помістити в кишеню працівника або закріпити на його поясі.

8.Загальна оцінка важкості праці Встановлюється на основі всіх наведених раніше показників. При цьому спочатку визначається рівень за кожним виміряним показником, а підсумкова оцінка важкості праці встановлюється за показником, віднесеним до найвищого рівня. За наявності 2-ох і більше показників класу 3.1 та 3.2 загальна оцінка встановлюється на 1 ступінь вище.