3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. Підготовчий етап.

Беручи до уваги, що це перше практичне заняття, викладач має звернути увагу на організаційні питання: 1) назвати своє прізвище, ім’я та по батькові; 2) познайомитись зі студентами групи та відмітити відсутніх у журналі; 3) звернути увагу на основні правила внутрішнього розпорядку на кафедрі; 4) дати інформацію про основні рекомендовані підручники та посібники, тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС, необхідність підготовки до практичних занять, поточного та підсумкового контролю рівня підготовки.

Коротко ознайомити студентів з історією кафедри, звернути увагу на те, що вивчення історії мікробіології, вірусології та імунології є темою СРС.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що бактеріологічна лабораторія – це найважливіша структура в системі мікробіологічної діагностичної служби практичних лікувальних та діагностичних закладів охорони здоров’я. Протягом вивчення медичної мікробіології, вірусології та імунології студенти навчаються в учбових бактеріологічних лабораторіях, які оснащені на кафедрі аналогічно практичним лабораторіям. Тому на першому занятті важливо вивчити структуру бактеріологічної лабораторії, її оснащення, організацію робочого місця лікаря-бактеріолога. Крім того студентам надається можливість оволодіти одними із найбільш поширених мікробіологічних методів – виготовлення бактеріальних препаратів із чистих культур мікроорганізмів, фарбуванням бактерій простими методами із застосуванням анілінових барвників та мікроскопії з використанням імерсійних об’єктивів. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії, структуру бактеріологічної лабораторії, організацію робочого місця лікаря-бактеріолога, методику виготовлення бактеріального препарату, анілінові барвники, схему промінів в сухій та імерсійній системах.

2. Викладач демонструє порошки та розчини різних анілінових барвників, показує студентам, як необхідно готувати бактеріальний препарат, а також пояснює правила мікроскопії препарату з використанням імерсійних об’єктивів.

3. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі кожний студент самостійно готує бактеріальні препарати-мазки із стафілококів та кишкової палички, використовуючи прості методи фарбування (метиленовим синім та фуксином відповідно), досліджує їх в мікроскопі, замальовує мікроорганізми у протоколі, робить висновки.