7 Фізичні зміни в похилому віці та проблеми , пов’язані з цими змінами

Фізичні вікові зміни людського організму – звичайні та гострі. Звичайні фізичні зміни відбуваються в організмі кожної людини, до них можна пристосуватися:

зменшення росту людини (до 10 см); втрата маси тіла (у 65-74-річному віці - до 7 кг);

зміни шкірних покривів; потовщання і ламкість нігтів; остеопороз; втрата еластичності та сили м'язів; обмеження рухливості суглобів; погіршення слуху (зниження голосної чутливості після 40 р.); втрата нюху і смаку; зниження гостроти зору (особливо кольорової чутливості після 50 р.); зниження тактильної чутливості (підвищення больового порогу);

дефомація щелепи; втрата клітин головного мозку (від 20-річного віку - незворотня); зменшення життєвої ємності легень (задишка); зниження скоротливої функції міокарда (обмеження фізичних можливостей).

Гострі фізичні зміни трапляються не з кожною людиною; вони викликають незворотні зміни; їх спричинюють найчастіше захворювання (хронічні неліковані процеси, нові – онкологічні, гострі інфекційні хвороби, травми тощо).

проблеми літніх людей умовно можна поділити на групи: А) матеріально-фінансового характеру. Низький рівень пенсій. Втрата матеріальних заощаджень. Приватна власність, житло і доходи. Трудова зайнятість. Б) медико-соціальної реабілітації. Повна або часткова втрата здатності до самообслуговування, пересування, орієнтування, спілкування, контролю за своєю поведінко, а також до участі в трудовій діяльності. В) психологічного благополуччя. Рольова невизначеність внаслідок виходу на пенсію. Втрата звичних соціальних ролей – годувальника сім'ї, трудівника на виробництві, члена трудового колективу, друга, партнера, батька тощо. Звуження кола спілкування (обмеження контактів у професійному, товариському, родинному, сімейному середовищі), самотність. Усвідомлення невідворотності фізичних проблем, почуття безпорадності.

4 Зміст понять «старість» «старіння» . Види старості і старіння

Старість – закономірно наступаючий заключний період вікового індивідуального розвитку.

Старіння – це руйнівний процес, що призводить до зниження фізіологічних функцій організму. Старіння представляє собою постійно розвиваючі і незворотні зміни структур і функцій живої системи. Старіння – це перш за все функція часу, його не можна зупинити. Старість і смерть – неминучі.

Види старіння: Природнє (фізіологічне, нормальне) старіння характеризується визначеним типом і послідовністю вікових змін, що відповідають біологічним, адаптаційно-регулятивним можливостям даної людської популяції. Сповільнене (ретардіроване) старіння відмічається більш повільним, темпом вікових змін. Проявом цього типу старіння є феномен довголіття. Передчасне (патологічне, прискорене) старіння характеризується раннім розвитком вікових змін чи більш вираженим їх проявом в цей чи інший віковий період.

Види старості : Хронологічна старість визначається в основному кількістю прожитих років. Фізіологічна старість визначається станом здоров'я, кількістю хронічних захворювань. Психологічна старість визначається самою людиною, його відчуттям свого біологічного віку. Соціальна старість містить в собі ознаки названих видів старості. Хоча вона є набагато більше, ніж сукупність всіх видів старості: кількості прожитих років, хронічних захворювань і психологічного стану. Кожен вид старості впливає на наступний вигляд. Вони один одного обумовлюють.