- •1. Завдання організації праці в умовах переходу до ринкової економіки
- •2. Завдання,функції та принципи організації праці
- •3. Роль і місце організації праці у системі організації виробництва
- •5. Сутність і соціально-економічне значення процесів суспільного поділу і кооперування праці.
- •6. Форми поділу і кооперування праці на підприємстві
- •8. Форми кооперації праці на підприємстві, їх характеристика. Методика визначення рівня кооперації праці.
- •9 Суміщення функцій, професій: сутність, умови введення та соціально-економічне значення
- •10. Сутність багатоверстатного обслуговування. Умови введення
- •11. Методи багатоверстатного обслуговування
- •12 Особливості організації праці при багатоверстатному обслуговуванні
- •13. Сутність колективної форми організації праці та її переваги порівняно з індивідуальною
- •14. Виробнича бригада як основна форма колективної праці. Класифікація бригад
- •15. Види бригад та особливості їх організації
- •16. Поняття робочого місця
- •17. Види оснащення робочих місць
- •18. Планування робочих місць
- •19. Сутність організації обслуговування робочих місць; вимоги, які до неї ставляться
- •20. Основні принципи та ф-ції обслуговування робочих місць
- •Форми і системи обслуговування робочих місць
- •22 Типове проектування організації та обслуговування робочих місць, його значення та ефективність
- •23. Атестація робочих місць
- •24. Трудовий процес, його структура.
- •25. Етапи проектування та впровадження раціональних методів та прийомів праці
- •26. Класифікація витрат робочого часу.
- •27. Вплив чинників зовнішнього виробничого середовища на працездатність людини
- •28. Режим праці та відпочинку; їх значення для підвищення ефективності праці
- •29. Характеристика виробничих факторів умов праці та коефіцієнт їх визначення.
- •30. Удосконалення режимів праці і відпочинку за допомогою режимів гнучкого робочого часу (грч)
- •31. Визначення оцінки умов праці, напрямки їх поліпшення
- •32. Сутність, значення дисципліни праці та шляхи її укріплення в умовах переходу до ринкової економіки
- •33. Організація кадрової політики підприємства
- •34. Особливості організації розумової праці.
- •35. Поділ праці службовців та форми їх кооперації
- •36. Удосконалення процесів праці фахівців та службовців.
- •37. Оцінка ефективності праці службовців
- •38. Методика визначення економічної ефективності заходів по удосконаленню організації праці
- •39.Розробка типовий проектів організації праці на робочому місці,на виробничій діяльності
8. Форми кооперації праці на підприємстві, їх характеристика. Методика визначення рівня кооперації праці.
Формы кооперации труда определяются его разделением. Основными формами кооперации труда на предприятии по территориальному признаку являются:
Межзаводская;
Межцеховая (внутризаводская);
Внутрицеховая (или межучастковая,);
Внутриучастковая (или межбригадная);
Индивидуальная (между отдельными исполнителями).
Межцеховая и внутрицеховая кооперация может быть технологической или предметной, функциональной (в зависимости от технологического или функционального профиля деятельности).
По видовому признаку выделяют следующие формы кооперации: функциональную, технологическую, профессионально-квалификационную.
В рамках технологической кооперации выделяют предметную, подетальную, пооперационную кооперацию, по видам работ.
Совершенствование этих форм достигается совмещением профессий и должностей, расширением зон работы, использованием многостаночного и многоагрегатного обслуживания, развитием коллективных форм организации (бригад, групп) и стимулирования труда.
9 Суміщення функцій, професій: сутність, умови введення та соціально-економічне значення
Совмещение профессий - это такая форма организации труда работника, когда он в урочное время выполняет наряду с работой по основной профессии также работы по другим профессиям. По различным признакам совмещение профессии имеет следующие разновидности: основное и вспомогательное, полное и частичное, параллельное и последовательное, постоянное и временное подобное. При определении объема работ рекомендуется руководствоваться следующими положениями:
- Объем работ по совмещенной профессии должен быть меньше по основной работе;
- Совмещение должно обеспечивать нормальную занятость работника;
- Расширение совмещение профессий должно ограничиваться уровнем утомления работника, не превышает физиологические нормы;
- Между объемом и количеством совмещенных работ надо соблюдать требования: чем больший объем совмещенных работ, тем меньшей должна быть количество совмещений;
- Сумма объемов совмещенных работ с учетом времени на переход от одного рабочего места к другому и перерыв на отдых и личные нужды должна не превышать продолжительность смены, т.е.:
где Ри - объем i-той работы;
n - количество совмещенных работ;
Тпер - время перерыва на отдых и личные нужды и не переход от одного рабочего места к другому;
Тсм - продолжительность смены.
Возможность привлечения работника к совмещению профессий может быть охарактеризована коэффициентом КСУМ:
где Тв - время, свободное от выполнения работ по основной профессии
или
г де Чсум .- численность работников, совмещающих профессии;
Чзаг - общая численность работников;
Дсум - удельный вес работников, которые совмещают профессии по плану.
Совмещение профессий, распространение зон обслуживания приводят к формированию широкого производственного профиля работников, предопределяют возможности лучшего использования рабочего времени, преодоление монотонности труда, повышения его содержательности и производительности.