33.Поняття та основні риси інфраструктури ринку.

Надзвичайно важливим структурним утворенням ринкової економіки є ринкова інфраструктура. Підприємства ринкової інфраструктури займають провідне місце в економіці розвинутих країн. Так, частка капіталовкладень в інфраструктуру у них становить 65 – 75 відсотків загального обсягу інвестицій. Така структура капіталовкладень сприяє зростанню ділової активності населення, створює додаткові робочі місця, скорочує кругообіг капіталу. Створення ринкової інфраструктури в економіці України значною мірою сприятиме формуванню ринкових відносин.                    Інфраструктура – це система підприємств і організацій, які допомагають функціонуванню ринку, тобто забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо. Вона містить такі елементи, як банки, аукціони, торгово – промислові палати, торгові доми, ярмарки, біржі, брокерські, страхові та аудиторські фірми, холдингові компанії та ін.

Окрім того, розрізняють торгівельну інфраструктуру ринку, транспортну інфраструктуру тощо. Виділяють також загальну інфраструктуру, яка обслуговує ринки незалежно від їх особливостей (грошова, банківська інфраструктура) та інфраструктуру окремих ринків (товарний ринок – товарна біржа, фондовий ринок – фондова біржа, валютний ринок – валютна біржа, ринок робочої сили – біржа праці).                Чільне місце в ринковій інфраструктурі посідають транспорт, зв’язок, сучасні телерадіокомунікації, які переміщують товари, зв’язують покупців і продавців, в процесі та після здійснення ринкових угод тощо.               Останнім часом формується інформаційна інфраструктура ринку, функцією якої є забезпечення суб’єктів господарювання необхідною для здійснення ринкових угод інформацією.

34. Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.

Позичковий капітал – капітал, який приносить процент. Першою формою був лихварський капітал, але з появою промислового капіталу він втратив своє значення і поступився місцем позичковому капіталу.

Джерела виникнення позичкового капіталу:

1. Грошові капітали, вивільнені в процесі кругообороту промислового капіталу є основним джерелом позичкового капіталу.

2. Грошові доходи і заощадження населення.

3. Вільні грошові кошти держави, компаній тощо.

У розвинутій ринковій економіці практично завжди існує ситуація, коли одні підприємці відчувають нестаток трудових ресурсів, а інші мають їх у наявності.

Капіталу не характерне перебування у стані спокою. Виникає суперечливість між наявністю тимчасово вільних грошових коштів і необхідністю їх використання для потреб розширеного відтворення. Ця суперечливість вирішується тим, що тимчасово вивільнені грошові кошти акумулюються в банках і видаються у позику. Після закінчення терміну позики капітал повертається до власника з приростом, що утворює суму грошей, яку виплачує позичальник за використання капіталу. Цей приріст, який сплачується підприємцем за користування позикою називається процентом.

 Банки є головними елементами кредитної системи, тобто системи кредитно – фінансових установ, які акумулюють вільні грошові засоби на кредитному ринку і надають їх в позику. Кредитна система – як система фінансових посередників, що діють на кредитному ринку, є однією із суттєвих елементів ринкової інфраструктури.             Сучасна кредитна система включає такі основні компоненти: 1) центральний (емісійний) банк; 2) комерційні, інвестиційні і спеціальні банки; 3) страхові компанії і пенсійні фонди; 4) спеціалізовані небанківські кредитно – фінансові установи (фінансові компанії, інвестиційні фонди, кредитні системи, благодійні фонди тощо). 

Основними функціями банків є:

-перетворення тимчасово вільних фінансових коштів в капітал;

-посередництво в кредиті;

-посередництво в платежах;

-створення кредитних засобів обігу.