Диспропорції і нерівності

Давно схвалені принципи, що прийняли форму диспропорцій і нерівності, є головною причиною сучасних конфліктів.

В період підстави ООН і ЮНЕСКО був проголошений принцип свободи і вільного розповсюдження інформації. Проте зараз ясно, що "вільний потік" – не більше ніж односторонній потік, в якому задають тон розвинені країни. І це розуміють всі. Проте немає практичної згоди з приводу дозволу даної проблеми і бажаних політичних методах.

Диспропорція в розповсюдженні новин має декілька форм і рівнів:

а) між розвиненими і розвиваються країнами (через нерівномірну інфраструктуру);

б) між розвиненими країнами з різною політичною і соціальною інфраструктурою (під час складання Доповіді МакБрайда ще існував СРСР, якому в даному формулюванні протиставляються розвинені країни Заходу);

в) між розвиненими країнами з однією политий. і соціальною системою, але різними за розмірами;

г) між самими країнами третього світу;

д) між політичними, економічними і ін. новинами;

е) між "хорошими" і "поганими" новинами;

ж) між інформацією про внутрішнє життя країни і про міжнародні відносини.

Ці диспропорції впливають на всі сфери суспільного життя, тобто існує нерівновага відносно стратегічної інформації, необхідної для ухвалення рішень.

В майбутньому диспропорція між тими, хто має доступ до інформації і тими, хто такого доступу не має, зростатиме, оскільки хоча джерела інформації і збільшили свій вихід, але і діячі комунікацій теж укріпили свої позиції в контролі інформації.

Диспропорції усередині країни

Такі диспропорції існують у всіх без виключення країнах. Причиною з є, наприклад, те, що телевізори в основному зосереджені в містах (у ряді країн, що розвиваються, телепередавачі не в змозі охопити всю країну), 9/10 друкарських видань виходить в містах, обмежуючи неміське населення в інформації. Крім того, існує проблема неписьменності, а також те, що в багатьох країнах населення говорить на різних мовах, на яких іноді неможливо випускати друкарську продукцію, а тим більше радіо і телепрограми. Крім того, існує факт домінування міських еліт (так в Афганістані 87% радіопрограм присвячене подіям в столиці)

Диспропорції між регіонами

Даний вид диспропорцій добре видно на тому факті, що на світ (Азія, Африка, Латинська Америка), що розвивається, в яких проживає ѕ населення планети, припадає тільки половина газет, видаваних у всьому світі. У Північній Америці один екземпляр газети припадає на 3 чоловік, в Африці – на 90 чоловік, в Азії – на 15. 8 африканських територій і 3 арабські держави зовсім не мають щоденних газет. Ще в 13 існує єдина така газета.

Нерівність між розвиненими і розвиваються країнами

За даними статистики, гігантський розрив існує між країнами, де ВВП на душу населення більше 2500 дол. (розвинені країни, група З) і тими, де він менше 400 дол. в рік (група А). По-перше, на 1000 жителів припадає 741 радіоприймач, 338 телевізорів і 352 телефони, тоді як в групі А ці показники відповідно рівні 56, 5.4 і 1.3. Відбувається це через різницю у вартості засобів прийому. Так, наприклад, в країнах групи А кольоровий телевізор коштує 100-300 людино-годин, а в Бразилії – 1520 людино-годин.

Цей розрив має тенденцію збільшуватися (через те, що багатство породжує багатство, а також через різницю в прирості населення).