- •Інформація як глобальна проблема сучасності
- •Інформаційна економіка
- •Для вивчення фірм використовуються різні джерела інформації, за якими:
- •Вимоги до таких джерел інформації:
- •Джерела інформації про фірми класифікують наступним чином:
- •Основні напрямки інформаційної політики оон включають:
- •Діяльність Департаменту економічної і соціальної інформації та політичного аналізу (десіпа).
- •Департамент публічної інформації
- •Основні положення та принципи програми юнеско "Інформаційне суспільство для всіх"
- •Можливості та проблеми
- •Роль юнеско.
- •Диспропорції і нерівності
- •Диспропорція в розповсюдженні новин має декілька форм і рівнів:
- •Диспропорції усередині країни
- •Диспропорції між регіонами
- •Нерівність між розвиненими і розвиваються країнами
- •До зменшення нерівності
- •Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan)
- •Доповідь м. Бангемана "Європа і глобальне інформаційне суспільство, рекомендації Європейській Комісії"
- •В першій главі
- •В другій главі
- •Конкурентне середовище вимагає наступних дій :
- •Третя частина присвячена наступним питанням: Захист прав на інтелектуальну власність
- •Приватність
- •Електронний захист, законодавчий захист та безпека
- •Інформаційна власність
- •Роль політики в сфері конкуренції
- •Інформаційна безпека
- •Напрямки інформаційної безпеки Інформаційна безпека має кілька напрямків:
- •До інформації, що захищається, відносять:
- •Інформація, що захищається, має відмітні ознаки:
- •Об'єктами захисту інформації виступають:
- •Власники інформації, що захищається
- •Інформація, що за змістом захищається, може бути розділена на
- •Інформаційні загрози та їх різновиди
- •Зовнішні загрози
- •Внутрішні загрози
- •Інформаційна війна
Власники інформації, що захищається
Відповідно до цього Власниками (власниками) інформації, що захищається, можуть бути:
держава і його структури (органи). В цьому випадку до неї відносяться відомості, що є державною, службовою таємницею, інші види захищається інформації, що належить державі або відомству. У їх числі можуть бути і відомості, що є комерційною таємницею;
підприємства, товариства, акціонерні суспільства (у тому числі і сумісні) і інші — інформація є їх власністю і складає комерційну таємницю;
суспільні організації — як правило, партійна таємниця, не виключена також державна і комерційна таємниця;
громадяни держави: їх права (таємниця листування, телефонних і телеграфних розмов, лікарська таємниця і ін.) гарантуються державою, особисті таємниці — їх особиста справа.
Слід зазначити, що держава не несе відповідальність за збереження лічнихтайн.
Інформація, що за змістом захищається, може бути розділена на
політичну
економічну
військову
розвідувальну
контррозвідувальну
науково-технічну
технологічну
ділову
комерційну.
Захист інформації — є комплекс заходів, що проводяться власником інформації, по огорожі своїх прав на володіння і розпорядження інформацією, створенню умов, що обмежують її розповсюдження і виключають або істотно утрудняють несанкціонований, незаконний доступ до засекреченої інформації і її носіїв.
Захищається інформація, що є державною або комерційною таємницею, як і будь-який інший вид інформації, необхідна для управлінської, науково-виробничої і іншої діяльності.
Захист інформації — це діяльність власника інформації або уповноважених їм осіб по:
забезпеченню своїх прав на володіння, розпорядження і управління інформацією, що захищається;
запобіганню витоку і втраті інформації;
збереженню повноти, достовірності, цілісності інформації, що захищається, її масивів і програм обробки:
збереженню конфіденційності або секретності інформації, що захищається, відповідно до правил, встановлених законодавчими і іншими нормативними актами.
Інформаційна загроза - це сукупність факторів, які створюють небезпеку для конституційних прав і свобод особистості, державної таємниці, зберігання цінної для суспільства інформації, від несанкціонованого доступу і розповсюдження.
Інформаційна безпека в різних сферах має свою спеціфику:
політична – ІБ стосується інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представників і зовнішньо-економічних відомств;
економічна – захист інформації у банківських системах та мережах зв‘язку, конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу.
Об‘єктами захисту інформації є документи, програми ЕВМ, ноу-хау, бази данних, тексти та інші матеріальні носії інформації, захист яких передбачений державними нормативними актами, внутрішньовідомчими постановами, розпорядженнями та спеціальними документами.
Найбільш важливі види інформації, яких стосується ІБ є стратегічна інформація, соціально-еконмічна інформація, воєнна, наукова. Надання інформації на державному рівні повинно включати проблему ІБ. Кожна країна включає питання ро ІБ в компетенцію Національної безпеки.