- •1. Топографо–геодезична вивченність району робіт
- •1.1. Загальні відомості про район робіт
- •1.2 Природні умови
- •1.3 Характеристика рельєфу
- •2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.
- •2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа
- •2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування
- •2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
- •2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні
- •2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
- •3. Геометричне нівелювання
- •3.1 Суть і методи нівелювання
- •3.2 Способи геометричного нівелювання
- •3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
- •4. Інженерно-геодезичні роботи при нівелюванні траси
- •4.1 Підготовка траси для нівелювання
- •4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок
- •4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси
- •4.4 Побудова поздовжніх профілів
- •4.5 Побудова поперечних профілів
- •Проектування на профілях
- •4.6.1Технічні вимоги до проектної лінії
- •4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
- •4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
- •4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
- •4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт
- •5. Організація і проведення тахеометричного знімання. Польові роботи
- •5.1 Суть тахеометричного знімання
- •5.2 Особливості конструкції тахеометрів
- •5.3 Метод тригонометричного нівелювання
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •5.5.1 Створення знімальної основи
- •Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці
- •Організація робіт. Абрис тахеометричного знімання
- •5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці
- •5.7 Складання плану за результатами тахеометричного знімання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
Визначення перевищення на станції технічного нівелювання виконують у такій послідовності:
1.Нівелір встановлюють посередині між двома точками ( з точністю до 5м). Приводять нівелір у робоче положення по круглому рівню за допомогою підйомних гвинтів.
2.Встановлюють рейки в точках у вертикальному положенні.
3.Візують на задню рейку в точці Rp 1. Обертанням еліваційного гвинта суміщають кінці бульбашки циліндричного рівня і беруть відлік по чорній стороні рейки 2077(1).
3.Візують на передню рейку в точці ПК 0 і так само беруть відлік по чорній стороні рейки 2485(2).
4.Повертають передню рейку червоною стороною і беруть відлік 6860(3).
5.Візують на задню рейку в точці Rp 1і беруть відлік по червоній стороні 7268(4).
6.Візують на проміжні точки (+28) і беруть відлік С тільки по чорній стороні рейки 1998(23).
Відліки з рейок записують в журнал встановленої форми
і виконують польовий контроль відліків з рейок. Різниця між відліками по червоній і чорній сторонах рейки повинна давати «п’ятку» рейки, що дорівнює 4684 або 4784мм. "П'яткою" рейки називають різницю червоного та чорного відліків рейки, встановленій на одній точці.
Далі обчислюють перевищення. Перевищення визначається як різниця заднього відліку а і передньогоb.
h = а – b. (3.13)
Для обчислення використовують відліки, як по чорній (α, b ), так і по червоній (αк, bк) сторонах рейки. Таким чином, для кожного перевищення знаходять два його значення:
- за чорними відліками (5)
hч =aч – bч; (hч = 2077 – 2485 = -408) мм;
- за червоними відліками (6)
hчер =aчер – bчер; (hчер = 6860 - 7268 = -408) мм.
Обчислені значення перевищень не повинні відрізнятися більше ніж на 5 мм. Якщо hч - hчер£ |5| мм; (-408 +408) = 0< |5|мм, то вимірювання виконані правильно. В противному разі вимірювання повторюють, а попередні закреслюються.
Обчислюють:
- середнє перевищення (7)
;
- позначку висоти точки ПК 0 (9)
- позначку висоти горизонту приладу (29)
НГП = НПК 1 + ач(ПК1) = 60,443 + 1,527 = 61,970 м;
- позначку висоти проміжної точки (23)
НПК 1+28 = НГП – С = НГП – (23),
НПК 1+28= 61,970 – 1,998 = 59,972 м.
При використанні електронних нівелірів за заданою програмою автоматично виконується збір, зберігання та обробка результатів вимірів.
За методикою та точністю розрізняють нівелювання І, ІІ, ІІІ, ІV класу та технічне нівелювання. Їх точність характеризується середньою квадратичною похибкою mh визначення перевищення на 1 км подвійного ходу та допустимою нев’язкою по ходу fhq :
І кл – виконується з можливою найвищою точністю;
ІІ кл - mh5 мм на 1 км; , мм;
ІІІ кл - mh10 мм на 1 км; ,мм;
ІV кл – mh£±20 мм на 1 км; ,мм,
Технічне нівелювання – mh£± 50, мм.
де Lкм – довжина ходу або полігону в кілометрах.