1.3 Характеристика рельєфу

Територія землекористування ФГ «Дубина» розташована в Південній частині Причорноморської низовини на правому березі Дніпра. Поверхня території має загальний ухил з Півночі на Південь, і місцеві ухили до балок і улоговин стоку. Північна і центральна частина території господарства рівнинна з невеликою кількістю подів, які є басейнами для збору талих і дощових вод. Поди неглибокі з дуже пологими схилами. Південно-східна і Північно-західна частини території нарізані системою балок. На території господарства розвинена не лише плоскосна, але й лінійна ерозія, що проявляється у вигляді окремих ритвин, неглибоких промоїн, струйчастих розмивів.

2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.

2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа

Для картографування території будь-якої держави, особливо такої великої, як Україна, дуже важливо створити математичну основу, тобто мережу геодезичних пунктів, закріплених на місцевості. Координати цих пунктів повинні мати єдиний для цієї держави початок координат. Такі мережі, які охоплюють територію усієї країни, називають державними геодезичними мережами. Пункти державної геодезичної мережі мають просторові, тобто планові (Х,У) та висотні (Н) координати. Під час горизонтального знімання використовують тільки планові координати (Х, У).

Державно геодезична мережа складається з:

- астрономо-геодезичної мережі першого класу;

- геодезичної мережі другого класу;

- геодезичної мережі згущення третього класу.

Державно геодезична мережа є головною геодезичною основою знімань. Мінімальна довжина державної геодезичної мережі згущення третього класу становить 8 км, і у такому разі один пункт припадає на площу території в 60-70 км2. Тому цієї мережі недостатньо для детального знімання території у великих масштабах і для цього додатково створюють мережу згущення.

Чинна Інструкція (8) вимагає: на територіях, де виконуватимусь знімання в масштабі 1:5000, потрібен один пункт планової основи на 20-30 км2 і один репер нівелювання на 10-15 км2; на територіях, де ведеться знімання в масштабі 1:2000 і більших, необхідно мати хоча б один пункт планової основи на територію 5-15 км2 і один репер нівелювання на 5-7км2.

Знімальні геодезичні мережі є основою для виконання знімання усіх масштабів топографічної карт та інших робіт.

Найпоширенішим методом побудови знімальної мережі є теодолітний хід. Він є кутомірним ходом і принципово не відрізняється від полігонометричного, лише точність вимірювання кутів та ліній у теодолітному ході значно нижча.

Класичним теодолітним ходом є хід, у якому кути вимірюють технічними теодолітами з точністю, не нижчою за 1′, а довжина ліній-мірною стрічкою з відносною похибкою, не меншою 1/2000.

Сучасні теодолітні ходи можна прокладати і точнішими приладами. Як правило, в сучасних теодолітних ходах лінії вимірюють електронними тахеометрами. Останніми точніше можна вимірювати і горизонтальні кути.