- •1. Топографо–геодезична вивченність району робіт
- •1.1. Загальні відомості про район робіт
- •1.2 Природні умови
- •1.3 Характеристика рельєфу
- •2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.
- •2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа
- •2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування
- •2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
- •2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні
- •2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
- •3. Геометричне нівелювання
- •3.1 Суть і методи нівелювання
- •3.2 Способи геометричного нівелювання
- •3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
- •4. Інженерно-геодезичні роботи при нівелюванні траси
- •4.1 Підготовка траси для нівелювання
- •4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок
- •4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси
- •4.4 Побудова поздовжніх профілів
- •4.5 Побудова поперечних профілів
- •Проектування на профілях
- •4.6.1Технічні вимоги до проектної лінії
- •4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
- •4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
- •4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
- •4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт
- •5. Організація і проведення тахеометричного знімання. Польові роботи
- •5.1 Суть тахеометричного знімання
- •5.2 Особливості конструкції тахеометрів
- •5.3 Метод тригонометричного нівелювання
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •5.5.1 Створення знімальної основи
- •Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці
- •Організація робіт. Абрис тахеометричного знімання
- •5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці
- •5.7 Складання плану за результатами тахеометричного знімання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
5.5.1 Створення знімальної основи
На території, яка підлягає зніманню, вибирають точки з врахуванням максимальних віддалей ( до рейкових та між точками основи) так, щоб з цих точок охоплювалась вся територія.
Через вибрані точки прокладають ходи ( чи полігони). Ходи можуть бути теодолітно-нівелірними, теодолітно- висотними або теодолітно- тахеометричними.
Тахеометричний хід, як і теодолітний, є лінійно-кутомірним ходом. Але, на відміну від теодолітного ходу, в тахеометричному ході вимірюють не тільки горизонтальні, але й вертикальні кути ( кути нахилу) кожної лінії. Віддалі в тахеометричних ходах вимірюють, як правило, нитковими віддалемірами, номограмними або електронними тахеометрами.
Якщо кількість пунктів на місцевості недостатня, щоб виконати знімання в певному масштабі, і не відповідає вимогам чинної Інструкції (8), то для згущення пунктів знімамальної основи між нуктами ДГМ мереж згущення, прокладають тахеометричні ходи.
Тахеометричний хід – це побудована на місцевості розімкнена або зімкнена лінія, в якій виміряно всі сторони, горизонтальні кути між ними, а також вертикальні кути з кожного пукнту на сусідні пікети.
Отже, прокладачи теодолітні ходи на місцевості, створюють систему пунктів із відомими плановими координатами (Хі,Уі), а прокладаючи тахеометричні ходи на місцевості, створюють систему пунктів із відомими просторовими координатами (Хі,Уі,Ні). Оскільки планове та висотне положення пунктів знімальної основи має бути відоме в загальнодержавній системі координат та висот, то тахеометричні ходи прив’язують до пунктів Державної геодезичної мережі або мереж згущення.
Тахеометричні ходи бувають розімкненими, зімкненими ( тобто утворюють полігон) та висячими. Хід, не прив’язаний до пунктів опорної геодезичної мережі чи теодолітних ходів, називають вільним. Вільні ходи прокладають, як виняток, лише на невеликих ділянках площею до 10 га. Такі ходи орієнтують за магнітним азимутом за допомогою бусолі.
Тахеометричні ходи можна прокладати перед або одночасно з виконанням тахеометричного знімання ділянки місцевості. Залежно від масштабу знімання та застосування геодезичних приладів у табл.5.2 наведено допустимі довжини ходів, довжини ліній та їх кількість у ході згідно з вимогами чинної Інструкції (8) щодо великомасштабного топографічного знімання.
Таблиця 5.2
Допустимі параметри тахеометричних ходів
Масштаб знімання |
Із використанням ниткових віддалемірів, оптичних тахеометрів і теодолітів |
Із використанням електронних тахеометрів і оптичних теодолітів зі світловіддалемірними насадками |
|||||
максимальна |
максимальна |
||||||
довжина ходу, м |
довжина лінії,м |
кількість ліній у ході |
довжина ходу, м |
довжина лінії,м |
кількість ліній у ході |
||
1:5000 |
1200 |
300 |
6 |
10000 |
1000 |
50 |
|
1:2000 |
600 |
200 |
5 |
5000 |
700 |
30 |
|
1:1000 |
300 |
150 |
3 |
3000 |
500 |
25 |
|
1:500 |
200 |
100 |
2 |
2000 |
350 |
20 |
Примітка. Під час знімання в масштабі 1:500 заборонено вимірювати
довжини ліній в тахеометрих ходах нитковими віддалемірами.