- •1. Топографо–геодезична вивченність району робіт
- •1.1. Загальні відомості про район робіт
- •1.2 Природні умови
- •1.3 Характеристика рельєфу
- •2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.
- •2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа
- •2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування
- •2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
- •2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні
- •2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
- •3. Геометричне нівелювання
- •3.1 Суть і методи нівелювання
- •3.2 Способи геометричного нівелювання
- •3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
- •4. Інженерно-геодезичні роботи при нівелюванні траси
- •4.1 Підготовка траси для нівелювання
- •4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок
- •4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси
- •4.4 Побудова поздовжніх профілів
- •4.5 Побудова поперечних профілів
- •Проектування на профілях
- •4.6.1Технічні вимоги до проектної лінії
- •4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
- •4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
- •4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
- •4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт
- •5. Організація і проведення тахеометричного знімання. Польові роботи
- •5.1 Суть тахеометричного знімання
- •5.2 Особливості конструкції тахеометрів
- •5.3 Метод тригонометричного нівелювання
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •5.5.1 Створення знімальної основи
- •Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці
- •Організація робіт. Абрис тахеометричного знімання
- •5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці
- •5.7 Складання плану за результатами тахеометричного знімання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
Наземне знімання виконується від точок та ліній планово-висотної знімальної основи в залежності від умов місцевості, наявності приладів, розміщення характерних точок предметів, контурів та рельєфу місцевості наступними способами: обходу, прямокутних координат (перпендикулярів), полярним способом, способом кутових або лінійних засічок, створів тощо.
1. Спосіб прямокутних координат (спосіб перпендикулярів) доцільно застосовувати при зйомці подовжених контурів, які мають ламану межу (дороги, річки, канали, струмки тощо). Перпендикуляри встановлюються за допомогою екера, а довжини ліній вимірюються стрічкою або рулеткою.
Рис.2.3.1- Спосіб перпендикулярів
Цей спосіб застосовується на забудованих ділянках і на вільних місцевостях. По лінії 1-2 вимірюють горизонтальні відстані х1, х2 від першої точки. Перпендикуляри відкладають у1, у2. Розміри споруди обмірюють рулеткою. Для складних об’єктів використовують комбіновані способи.
Способом прямокутних координат зроблена зйомка перетину вісей (кутів) будинків, розташованих проти сторони 6 – 1 основного полігона й загорожі. Лінія 6 – 1 прийнята за вісь абсцис, а по перпендикуляру будуються відстані, які зазначені на абрисі. Зйомка загорожі теж виконана способом перпендикулярів.
2. Полярний спосіб(рис 2.3.2)застосовують при зйомці невеликих відкритих ділянок або лінійних об’єктів з відносно значною кількістю характерних точок (рілля, басейн, сінокіс, городи та ін.) При цьому бажано одну з ліній полігону вибрати для орієнтування вихідного напрямку. Від цього напрямку вимірюють кути на характерні точки ситуації і відстань до цих точок.
Рис.2.3.2 - Полярний спосіб
Цим способом виконана зйомка сінокосу. Для визначення границі площі сінокосу необхідно визначити планові положення точок а, б, в, г, д, є, які характеризуються полярним кутом (β0) і радіусом – вектором (відстань по віддалеміру).
3. Спосіб кутових засічок(рис 2.3.3) використовують для зйомки неприступних об’єктів, коли з базових точок (не менше двох) вимірюють кути орієнтування на об’єкт без вимірювання відстані до нього. При цьому об’єкт добре видно, але є перешкода. Встановлюють теодоліт в точці 1 і вимірюють горизонтальний кут β1, потім з точки 2 вимірюють кут β2. При складанні плану за абрисом, транспортиром будують кути β1 та β2 і точка їх перетину дасть об’єкт (окремо стояче дерево).
Рис.2.3.3 - Спосіб кутових засічок
На плані способом кутових засічок виконана зйомка стовпа лінії електропередачі. Сутність способу полягає в тому, що по лінії діагонального ходу від точок 5, 8 і 7 побудовані горизонтальні кути й проведені напрямки (засічки). Точка перетину кутових засічок буде місцем розташування стовпа лінії електропередач.
4. Спосіб лінійних засічок(рис 2.3.4) краще застосовувати в тих випадках, коли об’єкт добре проглядається і немає перешкод на місцевості для вимірювання відстані до об’єкту.
Рис.2.3.4 –Спосіб лінійних засічок
Мірною стрічкою вимірюють відстань від другої точки до об’єкта R2, а від точки 3 – R3. На план наносять об’єкт за допомогою циркуля-вимірника та масштабної лінійки.
З точки 2 – радіусом R – роблять засічку на плані, а з точки 3 – R – другу засічку. Точка перетину засічок R2 та R3 дає місце положення даного об’єкта.
Цим способом зроблена зйомка стовпа лінії електропередачі, який перебуває на території огородження. Від кутів п'ятиповерхового будинку обмірювані радіуси – вектори, довжина яких зазначена на абрисі. Точка перетинання лінійних засічок буде місцем розташування стовпа лінії електропередачі.