- •1. Топографо–геодезична вивченність району робіт
- •1.1. Загальні відомості про район робіт
- •1.2 Природні умови
- •1.3 Характеристика рельєфу
- •2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.
- •2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа
- •2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування
- •2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
- •2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні
- •2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
- •3. Геометричне нівелювання
- •3.1 Суть і методи нівелювання
- •3.2 Способи геометричного нівелювання
- •3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
- •4. Інженерно-геодезичні роботи при нівелюванні траси
- •4.1 Підготовка траси для нівелювання
- •4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок
- •4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси
- •4.4 Побудова поздовжніх профілів
- •4.5 Побудова поперечних профілів
- •Проектування на профілях
- •4.6.1Технічні вимоги до проектної лінії
- •4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
- •4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
- •4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
- •4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт
- •5. Організація і проведення тахеометричного знімання. Польові роботи
- •5.1 Суть тахеометричного знімання
- •5.2 Особливості конструкції тахеометрів
- •5.3 Метод тригонометричного нівелювання
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •5.5.1 Створення знімальної основи
- •Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці
- •Організація робіт. Абрис тахеометричного знімання
- •5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці
- •5.7 Складання плану за результатами тахеометричного знімання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
Пряма геодезична задача. Якщо відомі координати вихідної точки А(ХА, YA), дирекційний кут лінії АВ (αАВ) та довжина лінії dАВ (рис.2.6), то можна обчислити координати кінцевої точки В за формулами:
(2.17)
Прирости координат х та Dу згідно рис. 2.7 визначаються за формулами:
(2.18)
Рис.2.5.1 - Геометрична схема прямої та оберненої геодезичних задач
Об’єднавши формулами 2.17; 2.18 отримаємо:
ХВ = ХА + dАВcosαАВ
YВ = YА + dАВsinαАВ (2.19)
Обернена геодезична задача. При проектуванні та розмічуванні інженерних споруд на місцевості виникає задача визначення довжини лінії dАВ та дирекційного кута αАВ за відомими координатами кінцевих точок (ХА, YА; ХВ, YВ). Шукані величини визначаються із прямокутного трикутника АВС (рис. 2.5.1) за формулами:
а) румб лінії:
, (2.20)
або . (2.21)
б) довжина лінії:
; (2.22)
Окрім того, із рис. 2.6 за теоремою Піфагора визначимо:
. (2.23)
Контроль: сума приростів координат в замкненому ході = 0. Довжини ліній можуть бути виміряні з похибкою, тому обчислюють врівноваження довжин ліній полігону.
Після обчислення приростів координат приступають до їх вирівнювання, обчислюють нев’язку окремо по вісях Х та У.
Алгебраїчна сума приростів координат повинна дорівнювати «0» в замкненому ході. Але із-за похибок з’являється лінійна нев’язка. fΔx та fΔy. Які повинні бути менше допустимої похибки (приклад: точки 1′ і 1).
Лінійні нев’язки:
(2.24)
Але величина нев’язок fΔx та fΔy ще не говорить про точність вимірювання та обчислень. Для цього обчислюють відносну нев’язку за формулою:
(2.25)
де:Р – периметр всього полігону (сума довжин ліній), м
fабс- абсолютна нев’язка, гіпотенуза трикутника, в якого катетами є fΔxта fΔy :
fабс. = (2.26)
Якщо умова виконується , то значить довжини ліній виміряні з допустимою похибкою і нев’язки по вісях (fΔx та fΔy) розподіляють у вигляді поправок з протилежними знаком та пропорційно довжині ліній.
fΔx=-fx×dі/ P; fΔу = -fу×dі / P (2.27)
де: fΔxі- поправка по вісі Х відповідної сторони, м
fΔyі- поправка по вісі Увідповідної сторони , м
di– довжина даної лінії, м
P - периметр всіх ліній, м
fx – нев’язка по вісі Х, м
fΔу-нев’язка по вісі У, м
Контроль: сума поправок в прирости координат повинна дорівнювати нев’язці з протилежним знаком.