- •1. Топографо–геодезична вивченність району робіт
- •1.1. Загальні відомості про район робіт
- •1.2 Природні умови
- •1.3 Характеристика рельєфу
- •2. Нормативні вимоги до побудови знімальних мереж для забезпечення топографічного знімання місцевості в заданому масштабі.
- •2.1 Знімальна (робоча) геодезична основа
- •2.2 Рекогностування на місцевості і закріплення точок планово-висотного обґрунтування
- •2.3 Зйомка контурів і рельєфу місцевості
- •2.4 Камеральні роботи у горизонтальному зніманні
- •2.5 Розв'язок обернених геодезичних задач для орієнтування знімальної мережі
- •3. Геометричне нівелювання
- •3.1 Суть і методи нівелювання
- •3.2 Способи геометричного нівелювання
- •3.3 Порядок роботи з нівеліром на станції
- •4. Інженерно-геодезичні роботи при нівелюванні траси
- •4.1 Підготовка траси для нівелювання
- •4.2 Головні точки колової кривої та їх розрахунок
- •4.3 Камеральні обчислення при інженерно-технічному нівелюванні траси
- •4.4 Побудова поздовжніх профілів
- •4.5 Побудова поперечних профілів
- •Проектування на профілях
- •4.6.1Технічні вимоги до проектної лінії
- •4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
- •4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
- •4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
- •4.6.5 Розрахунок відстаней до точок нульових робіт
- •5. Організація і проведення тахеометричного знімання. Польові роботи
- •5.1 Суть тахеометричного знімання
- •5.2 Особливості конструкції тахеометрів
- •5.3 Метод тригонометричного нівелювання
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •5.5 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •5.5.1 Створення знімальної основи
- •Порядок роботи на станції при тахеометричній зйомці
- •Організація робіт. Абрис тахеометричного знімання
- •5.6 Камеральна обробка польових вимірювань при тахеометричній зйомці
- •5.7 Складання плану за результатами тахеометричного знімання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
4.6.2 Послідовність виконання побудов і обчислень
Проектування на профілях слід виконувати в такій послідовності:
1. На вибраній ділянці між точками профілю прокреслюють відрізок проектної лінії.
2. Знявши графічно висоту кінцевої точки відрізка, розраховують ухил вибраної ділянки.
3. В графі «Проектні ухили» (нахили) проводять ординати початкової та кінцевої точок запроектованої ділянки та прокреслюють діагональ або горизонтальну лінію, яка відповідає спуску чи підйому і записують зверху - величину ухилу в промілях, а під нею – довжину цього відрізка.
4. Вираховують висоти проектної лінії в кожній точці профілю на даному відрізку ( включаючи останню) за даними ухилу та висоти початкової точки даного відрізка проектної лінії, та відстаней кожної точки профілю від початкової на даному відрізку проектної лінії.
5. Намічають і прокреслюють наступний відрізок проектної лінії і виконують пункти 2-4 для цього відрізка.
6.Вираховують робочі висоти.
7.Знаходять відстані до точок нульових робіт від точок профілю та висоти точок нульових робіт.
4.6.3 Розрахунок ухилу ділянки
Проектна лінія складається, як правило, із декількох ділянок із різними ухилами. Ухили визначають за формулою:
(4.20)
де: і - ухил проектної лінії, який обчислюють до 0,001 (проміле, ‰);
H1 і H2 - висоти початкової та кінцевої точок проектної лінії на ділянці з одним ухилом (висоти визначають із профілю графічно);
d - віддаль, на якій діє проектний ухил і.
Обчислимо ухил між ПК5 і ПК0, віддаль між якими d = 500 м.
Висоти початкової (HПК5) і кінцевої (HПК0) точок відрізка, на якому діє ухил, одержують з профілю графічно:
НПК5 = 59,52 м; НПК0 = 60,52 м; d = 500 м.
‰
Для зручності та точності розрахунків одержаний ухил коригують так, щоб його значення передавалось цілою тисячною. Для цього переміщують одну з точок проектної лінії у вертикальному напряму.
Таким чином обчислюють проектні ухили на всіх ділянках траси.
В графі 1 сітки профілю умовно показують підйом або спуск нахиленою лінією; у випадку нульового ухилу викреслюють горизонтальну лінію. Над лінією записують ухил у проміле, а внизу - довжину ділянки, на якій діє даний ухил.
4.6.4 Розрахунок проектних висот та робочих висот
На профілях висоти пікетів та плюсових точок, числові значення яких називають позначками, прийнято виписувати на профілі чорним кольором. Тому ці числові значення висот називаються чорними висотами , на відміну від висот проектної лінії. Висоти проектної лінії називають червоними висотами.
Використовуючи обчислені ухили проектної лінії та проектні висоти кінців цієї лінії, визначають проектні (червоні) висоти усіх точок профілю за формулою:
HK+1 = HK - i ×d, (4.21)
де: Hк – відома проектна висота точки;
Hк+1 – висота точки, яку визначають;
і – ухил ділянки;
d – відстань між цими точками.
HK = HПК0;Hк+1= HПК1
HПК0 = 60,52 м; d=100 м; і = 0,002 ‰;
HПК1= 60,52 – 0,002 ×100 = 60,32(м).
HПК1 + 28 = 60,32 – 0,002 × 28 = 60,26 (м)
Розрахунки інших висот проводимо аналогічно
Проектні (червоні) висоти обчислюють до 0,01 м і записують у графу 3 сітки профілю над відповідними точками траси. На ділянках із нульовим ухилом (горизонтальні ділянки), проектні висоти виписують тільки на кінцях цього відрізка. В кінці інтервалу з однаковим ухилом проектної лінії мають отримати ту проектну висоту, яка відповідає даному ухилу, що і є контролем правильності обчислення проектних висот на ділянці з одним ухилом.
Різниці між червоною (Hпр ) та чорною (Н3 ) висотами у пікетних та плюсових точках профілю називають робочими висотами ( hр ) і обчислюють за формулою:
hp = Hпр - H3. (4.22)
hp = 1) 60,52 – 59,70 = +0,82 (м)
2) 60,32 –60,44 = - 0,12 (м)
3) 60,26 – 59,97 = 0,23 (м)
4) 60,18 – 59,77 = 0,41 (м)
Інші робочі висоти розраховуємо аналогічно.
Вони показують глибину виїмки або насипу грунту у пікетних та плюсових точках. Їх записують на профілі червоним кольором. Робочі висоти, що відповідають насипу, пишуть над проектною лінією, а ті, що відповідають виїмці, - під проектною лінією.