29. Японія

Загальні відомості. Офіційна назва — Японія. Сто­лиця — Токіо (понад 8 млн осіб). S= — 378 тис. км² (60-те місце у світі). Населення — близько 127 млн осіб (9-те місце). Державна мова — японська. Грошова оди­ниця — єна.

Географічне положення. Японія — острівна країна, яка не має сухопутних кордонів із жодною державою світу. На заході вона омивається водами Східно-Китайського та Японського морів, на сході та півдні — Тихим океаном. У цілому її територія складається з 4 тис. островів. Лише чотири з них — Кюсю, Хоккайдо, Хонсю та Сікоку є великими. Розміщуючись між Азією та Тихим океаном, знаходячись між двома найбільши­ми державами світу — США та Китаєм, Японія має спри­ятливе географічне положення для розвитку економіки. Острівне розміщення фактично дає їй змогу використо­вувати океан як безмежну кількість транспортних магі­стралей.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен на Японських островах жили айни, походження яких не встановлене. Пізніше сюди почали переселятися з ма­терикової Азії давні корейці та, напевно, вихідці з Оке­анії. Вважають, що початок японської держави покла­дено в 660 р. до н. є. легендарним імператором Дзімму. У середині VII ст. н. є. зафіксовано перші спроби ство­рення централізованої держави, а з VIII ст. н. є. виник­ли перші столиці, спочатку Нара, а згодом — Кіото.

З XVI ст. біля берегів Японії з'явилися перші кораблі європейців. Вони почали місіонерську діяльність, що згодом привело у 1640 р. до закриття Японії для євро­пейців. З 1868 р. відбулася революція Мейдзі і було припинено політику самоізоляції, розпочалася модер­нізація держави. Столицею стає Токіо. У 1889 р. прий­нято конституцію. У державі відбуваються швидкий розвиток економіки та мілітаризація. Згодом — пере­можні війни з Китаєм і Росією. У 1910 р. Японія анек­сувала Корею, в 1931—1932 pp. захопила Маньчжурію. Під час Другої світової війни окупувала значну части­ну Азії та Океанії. Активно воювала із США. У 1945 р. останні скинули дві атомні бомби на Японію, що при­звело до її капітуляції. До 1951 р. країна була окупова­на США, що сприяло впровадженню в Японії європей­ських демократичних стандартів та порядків. Відбулося швидке економічне зростання ("економічне диво"), в ре­зультаті чого Японія перетворилася на другу за еконо­мічною могутністю державу у світі.

Державний устрій і форма правління. Японія — уні­тарна держава, парламентська монархія. Символом держави є імператор, позбавлений реальної влади. Титул імператора передається у спадок. Вищий законодавчий орган — парламент. Він складається з двох палат — па­лати представників і палати радників. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Його оби­рає парламент із власних членів. Термін повноважень палати представників — чотири, палати радників — шість років. В Японії за адміністративно-територіаль­ним поділом: 42 префектури, 2 столичні міста, 1 столич­ний округ, 1 губернаторство — Хоккайдо.

Природні умови та ресурси. Більш ніж 75 % тери­торії країни зайнято горами. Це молоді тектонічні утво­рення. Процес горотворення ще не закінчився, тому в Японії є вулкани і часто відбуваються землетруси (до 5000 на рік). У більшості випадків вони ледь помітні, або й зовсім не помітні без спеціальних приладів. Бува­ють і сильні, руйнівні землетруси. Національним сим­волом є найвища гора Японії вулкан Фудзіяма (3776 м). Уздовж східного узбережжя простяглася найбільша низовина Канто.

В Японії типовий мусонний клімат. На півночі він помірний, на півдні — субтропічний. На острові Хок­кайдо бувають сильні "сибірські" морози й узимку ба­гато снігу. На острові Сікоку температура в січні +6 °С, липні —1-27 °С. Літній мусон приносить вологу з Тихо­го океану, а зимовий — морози з материка.

В Японії густа сітка коротких повноводних річок. Під час літніх тайфунів трапляються паводки. В країні чимало мальовничих гірських озер. Ґрунтовий покрив Японії, враховуючи її географіч­не положення, доволі різноманітний. На півночі пере­важають підзолисті та лучно-болотні ґрунти. Далі на південь їх змінюють бурі лісові. У субтропіках панують жовто- та червоноземи.

У густозаселеній і невеликій за площею Японії на диво багато лісів. Під лісами та чагарниками знаходиться 2/3 країни. Майже 40 % лісопокритої території під хвойними породами. Деревний склад у лісах різних час­тин Японії відрізняється кардинально. На півночі пере­важає ялина та ялиця. В центрі — широколистяні ліси з клена, дуба, липи, бука, каштана. У субтропіках — японський кипарис, магнолія, камфорне дерево. На тро­пічних островах Рюкю ростуть пальми, фікуси. Так само дуже відрізняється й тваринний світ. На пів­ночі трапляються звірі тайги — бурий ведмідь, соболь, горностай, вовки, лисиці, єнотоподібні собаки. На пів­дні — тропічна фауна. її найтиповіші представники — летючі собаки.

Японці дуже люблять природу. Млн.и людей зби­раються навесні милуватися як цвіте сакура чи восени дивитися на багряне листя кленів. Майже 25 % території країни зайнято національни­ми парками, заповідниками та заказниками.

Мінерально-сировинні ресурси Японії дуже обме­жені. Є невеликі родовища вугілля, руд кольорових ме­талів, більші — сірки та вапняків. Інтенсивно експлуатуються морські ресурси (риба, водорості, молюски, краби ). Є мінеральні та тер­мальні джерела. У цілому ж природно-ресурсний потен­ціал Японії обмежений і недостатній.

Населення. Густота населення в Японії дуже велика і перевищує 300 осіб на 1 км². Населення розміщене дуже нерівномірно. Відносно слабозаселеними є пів­нічні та західні райони. Міське населення перевищує 78 %. Крім столиці до міст-млн.ерів належать Йо­когама (близько 4 млн осіб), Осака (3 млн), Нагоя (2,2 млн). Населення зростає повільно. При народжу­ваності 10 %о смертність становить 6 %о. На сході краї­ни сформувався найбільший у світі мегаполіс Токайдо, де живе 60 млн осіб. Тривалість життя населення в Японії найвища на нашій планеті. Вона вже перевищи­ла 80 років. Японія типова однонациональна держава, де японці становлять 99,4 % усього населення. Живе також незначна кількість корейців, китайців і айнів. Останні відрізняються від японців більш європейськи­ми рисами (світліша шкіра, густі бороди в чоловіків).

Господарство. Японія належить до найрозвинутіших постіндустріальних держав. За обсягом ВНП нині це третя держава світу після США та Китаю. Нестача при­родних ресурсів сповна компенсується вмілим викорис­танням вигод географічного положення, високою квалі­фікацією, культурою та патріотизмом населення, ви­соким рівнем розвитку науки та техніки.

У промисловості особливу увагу приділяють новітнім галузям, які базуються на передових технологіях. Япо­нія виробляє близько половини морських суден, до 30 % автомобілів, більше 50 % відеомагнітофонів. За вироб­ництвом роботів вона посідає перше місце у світі. Про­мисловість Японії швидко трансформується залежно від мінливої кон'юнктури світового ринку.

Розвиток господарства ґрунтується на потужному паливно-енергетичному комплексі, який працює на довізній сировині. Розвивається електроенергетика. Атомні електростанції настільки безпечні та досконалі, що на них проводять екскурсії для туристів.

На імпортній руді та вугіллі з Австралії працює одна з найпотужніших у світі чорна металургія. Підприєм­ства розміщені на узбережжі та відрізняються високим рівнем автоматизації виробничих процесів. Кольорова металургія виплавляє вкрай потрібні для машинобуду­вання метали — мідь, алюміній, цинк. Ці галузі забез­печують високорозвинену автомобільну промисловість. Найпотужнішими концернами є "Ніссан", "Тойота" та "Хонда". Вони успішно конкурують з американськими та європейськими автомобілями. За обсягом виробниц­тва електронно-обчислювальної техніки Японія посту­пається лише США.

За рівнем розвитку хімічна промисловість посту­пається лише машинобудуванню. Вона спеціалізуєть­ся переважно на виробництві пластичних мас, синтетичних смол, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Підприємства хімічної промисловості сконцентровані в найбільших містах на сході узбережжя (Токіо, Оса­ка, Нагоя, Кавасакі).

Розвинута також легка промисловість, яка виготов­ляє текстиль (Токіо, Кіото, Кобе, Нагоя). На заході краї­ни випускають шовкові тканини та тканини із хімічних волокон.

З давніх-давен японці вміло використовували дари моря. Тому й нині перед веде рибоконсервна промис­ловість. Серед інших галузей харчової промисловості виділяються цукрова, борошномельна, пивоварна. Вод­ночас недостатньо розвинені м'ясна та молочна промис­ловість.

У сільському господарстві переважають дрібні се­лянські господарства. Продукція сільського господар­ства становить лише 2,2% ВНП. Основною його продук­цією є рис, соя, картопля, овочі, фрукти, цукрова трос­тина, цитрусові, тютюн. Японія посідає 1-ше місце у світі за виловом риби. Країна імпортує до 30 % усіх продуктів харчування. Раніше японці вживали в їжу дуже мало м'яса. Нині ситуація змінилася. Швидкими темпами розвивається свинарство та бройлерне птахівництво.

Основним видом транспорту Японії є автомобільний. Протяжність автомобільних магістралей перевищує 1,2 млн км, залізниць — 30 тис. км. Для країни харак­терні швидкісні залізниці та шосейні дороги. Окремі ос­трови з'єднані мостами та тунелями. Найбільший у світі підводний тунель "Сейкан" споруджено через Сангарську протоку. В Японії понад 100 портів. За тоннаж­ністю морського торгового флоту вона посідає 2-ге місце у світі. У міжн. пасажирських перевезеннях до­мінує авіаційний транспорт.

Культура та соціальний розвиток. Японія — країна багатої та давньої культури. У списку ЮНЕСКО — 8 об'єктів. Історико-культурна спадщина представлена буддійськими та синтоїстськими храмами, імператорськими палацами та замками феодалів, будівлями ста­родавньої столиці Кіото, меморіалом Хіросіми. Для Японії характерний найнижчий серед найрозвинені­ших країн рівень безробіття та інфляції. Практично все населення письменне. Обов'язковою є 12-річна освіта. Існують великі державні та приватні університети. Ти­раж найбільших газет "Іоміурі", "Асахі" та "Майніті" від 10 до 14 млн примірників. Найвідоміше інформа­ційне агентство Кіодо Цусін.

Японія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипло­матичні відносини встановлені 23 січня 1992 р. З січня 1993 р. у Києві працює посольство Японії. Договірно-правова база двосторонніх відносин постійно розши­рюється. Зростає товарообіг між двома країнами.