Тема 4 Фінансово - кредитні ресурси та інвестиційна діяльність підприємства

1. Суть і функції фінансів підприємства

2. Кредитні ресурси підприємства та їх використання

3. Нематеріальні активи підприємства.

Суть і функції фінансів підприємства.

Фінансові ресурси - це грошові кошти, що є у розпорядженні держави, підприємств, господарських орі^анізацій і закладів, які вишристовують для покриття витрат і утворення різних фондів та резервів. Усі фінансові ресурси, які є у розпорядженні підприємства можна класифікувати: +за характером формування - на власні та залучені, в тому числі позичені;

♦ за характером використання - на універсальні й цільові. До власних фінансових ресурсів відносять - ресурси, сформовані за рахунок внутршшіх джерел -виручки, внески акціонерів і т.д. до залу*4ених-фтан.сот ресурси, сформовані за рахунок зовнішніх джерел - кредитів, позик, бюджетних асигнувань.

Універсальні фінансові ресурси можуть використовуватися на покриття витрат на виробництво і збут, на фінансування розширеного відтворення, фінансові вкладення, на благодійні внески і т.д. Цільові фінансові ресурси - це ресурси, які мають цільове призначення, на відміну від універсатьних, їх використовують лише на певні цілі. До них відносять кошти амортизаційного, резервного, спеціального фондів, кошти бюджетних асигнувань, страхових віїшткодувань і т.д.

Початкове надходження фінансових ресурсів відбувається у момент створення підприємства при формуванні його статутного фонду. Його джерелами залежно від організаційно - правових форм господарювання є:

• акціонерний капітал;

• пайові внески членів кооперативів;

• галузеві фінансові ресурси;

• довготерміновий кредит;

• бюджетні кошти.

Джерелами фінансових ресурсів підприємств, крім вищенаведених, є:

• виручка від реалізації вибулого майна;

• сталі пасиви;

• різноманітні цільові надходження (плата за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах і т.д);

• благодійні внески;

• мобілізація внутрішніх коштів у будівництві і т.д.

Найрозповсюдженішим видом кредитних ресурсів для підприємства є банківський кредит. Джерела його формування:

• власні кошти банків;

позики, які надаються клієнтами банкам у вигляді депозитних векселів; кошти клієнтів на розрахункових, поточних і бюджетних рахунках;

• кредити Національного банку України,

• кредити, куплені на міжбанківській (фондовій) біржі;

• міжбанківські позики, вартість їх різна, оскільки формуклься вони по-різному. За терміном використання розрізняють кредити:

• короткострокові (до одного року);

• гередньострокові (від 1 до 3 років);

• довгострокові (понад 3 роки).

Згідно з критерієм забезпечення розрізняють кредити:

• забезпечені або ломбардні; -• незабезпечені або бланкові.

Забезпеченість - один з гфинципів банківського кредитування. Формами забезпечення банківських кредитів в основному є рухоме і нерухоме майно позичальника. Незабезпечені (бланкові) кредити становлять невелику частку у позичковому портфелі банків. Вони можуть надаватися при високому ступені довіри банку до позичальника

За ступенем ризику розрізняють дві групи банківських кредитів - стандартні і з підвищеним ризиком.

До стандартних кредитів належать кредити, надані позичальникам, що мають належну фінансову стійкість і забезпечують своєчасне і повне повернення раніше отриманих позик і сплату процентів за ними. Кредити з підвищеним ризиком надаються банками без забезпечення, а також клієнтам з нестійким фінансовим станом, які порушують строки повернення раніше отриманих позичок і сплати процентів за ними.

За методом надання розрізняють банківські позики, які клієнти одержують:

• одноразова;

• перманентна;

• гарантована

Одноразова - це позика рішення про видачу якої приймається банком окремо за кожною позикою на підставі заяви та інших документів клієнта

Перманентна - надається у міру виникнення у клієнтів потреби в межах розміру відкритої кредитної лінії.

Гарантовані позики бувають двох видів:

• з попередньо обумовленою датою видачі;

• з видачею у міру виникнення в ній потреби.

Щодо способу повернення розрізняють позики, що повертаються:

• поступово;

• водночас, тобто одноразовим платежем після закінчення строку;

• відповідно до особливих умов, передбачених у кредитних угодах;

• за вимогою кредитора:

• з регресією платежів.

Поступовий порядок погашення встановлюється щодо довгострокових кредитів.

Одноразовим платежем здійснюється повернення одноразових шроткострокових позик Для

банківської практики України це найпоширеніший спосіб розрахунків щодо боргів банкам.

Особливі умови повернення передбачаються при застосуванні окремих видів кредиту, зокрема контокорентного, за овердрафтом, під заставу векселів тощо.

За вимогою кредитора стягуються позики у тих випадках, коли клієнт порушує принципи кредитування, зокрема цільовий характер, строковість, або не виконує умови кредитної угоди і т.д

З регресією платежів повертаються кредити, які видані під гарантію, поручителкяво або інше боргове зобов'язання третьої особи.

За строком повернення банківські позики поділяються на:

• строкові;

• до запитання;

• прострочені;

• відстрочені (пролонговані).

Строкові позики надаються на строк, зафіксований у кредитній утоді

Позики до запитання, або безстрокові, надаються банками на невизначений строк Клієнт

зобов'язаний повернути таку позику за першою вимогою банку. Простроченими вважаються позики, за якими закінчилися строки повернення, встановлені в кредитних угодах між банком і позичальником, а кошти банку не повернені Такі позики враховуклься на окремому рахунку, і за ними клієнт мусить сплачувати підвищену процентную плату.

Відстрочені, або пролонговані - це такі позики, за якими банком перенесені строки повернення на пізніший час. Пролонгація позики оформляється додатковою кредитною угодою і сутпююджується встановленням вищої процентної ставки

Оцінка фінансового стану позичальника - юридичної особи здійснюється за допомогою відповідних коефіцієнтів ліквідності, які розраховуються за балансом. Серед них:

• коефіцієнт загальної ліквідності (КІ);

• коефіцієнт абсолютної ліквідності (К2);

• коефіцієнт автономності (КЗ);

• коефіцієнт маневреності власних коштів (К4).

Теоретичне значення КІ не менше 2-2,5. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов'язань підприємство повинно мати 2 - 2,5 гривні ліквідних актив

Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не менше 0,2 - 0,25. Це означає ситуацію, при якій потенційний позичальник повинен на кожну гривню короткострокових зобов'язань мати 20 - 25 коп. абсолютно ліквідних активів

Теоретичне значення КЗ - не більше 1, тобто зобов'язання потенщйного позичальника не повинні перевищувати його власні кошти.

Теоретичні значення К4 не може бути меншим 0,5, тобто величина оборотних активів (ВК -ОА) позичальника не може бути меншою половини всіх власних коштів.

Сума процента за кредит

Величина складних процентів за кредит

Норматив максимального розміру отриманих міжбанківських позик

Нематеріальні ресурси підприємства Успішне функціонування підприємства вимагає поряд із трудовими, матеріальними та фінансово-кредитними ресурсами використання у своїй господарській діяльності ще й нематеріальних ресурсів. До нематеріальних ресурсів належать об'єкти промислової та інтелектуальної власності.

До об'єктів промислової власності належать: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки.

Винаходом називається вирішення технічного завдання, яке передбачає наявність певної технічної ознаки, відрізняється істотною новизною і забезпечує одержання позитивного ефекту.

Предметом винаходу можуть бути конструкції (технічна будова) виробів, технології (способи або процеси) їх виготовлення, способи одержання нових матеріалів та створення нових продуктів (хімічних та біологічних речовин).

Промисловим зразком є технічне і естетичне оформлення виробу, яке забезпечує його новизну, оригінальність та придатність до промислового виготовлення. Промисловий зразок може бути поданий у вигляді моделі (об'ємний), рисунка (шісюкий) та їх поєднання (комбінований).

Корисні моделі - це моделі, які в своїй будові передбачають якісні та кількісні перетворення, пов'язані зі зміною форми, зовнішнього вигляду, розміщенням окремих вузлів і деталей (конструкції) виробу.

Під товарними знаками розуміють оригінальні позначки, що використовуються для ідентифікації товару і мають правовий захист, оскільки підлягають офіційній реєстрації. Товарні знаки подаються у вигляді рисунка, імені, терміну чи їх сполучення. Розміщується товарний знак на самому товарі чи його упаковці з метою реклами.

Важливим видом нематеріальних ресурсів підприємства є інтелектуальна власність. Об'єктами інтелектуальної власності є інформаційні та організаційні технолога До щформащйних технологій відносять програмне забезпечення, банки та бази даних і знань.

Під програмним забезпеченням розуміють сукупність програм, які забезпечують спілкування користувача з комп'ютерною технікою (загальне програмне забезпечення) і орієнтованих на вирішення завдань певного класу (спеціальне програмне забезпечення). Оскільки на програмне забезпечення у вигляді прикладних програм чи програмних модулів поширюються авторські права, то воно підлягає правовому захисту.

До об'єктів інтелектуальної власності, пов'язаних з організацією розробки, виготовлення та експлуатації' конкурентоспроможної продутсції, належать "ноу-хау", гудвіл, раціоналізаторські пропозиції тощо.

Під ноу-хау (англ. - знати як зробити) - розуміють сукупність різноманітних знань чи досвіду науково-технічного, виробничого або іншого характеру, які не є загальновідомими, не захищені правами промислової (штелектуальної) власності і можуть бути практично використані Під гудвілом (англ. - доброзичливість, добра воля) - розуміють основний капітал фірми, який не має матеріального вигляду - реігутця фірми, досвід ділових зв'язків, престиж торгових марок, маркетингові позиції фірми на ринку, відпрацьованість внутрішньої технології діяльності стала клієнтура, які здатні приносити додатковий прибуток фірмі шляхом підвищення її конкурентоспроможності

Під раціоналізаторською пропозицією розуміють нові технічні пропозіщії щодо вдосконалення техніки і технології виготовлення продукції, самої продукції, способів контролю, які сприяють підвищенню ефективності виробництва. Новизна раціоналізаторської пропозиції має локальний характер, тобто, обмежується даним підприємством. Об'єктом раціоналізаторських пропозицій є модернізація діючого устаткування і вдосконалення технологічних процесів на окремому піддришстві. Патент - виданий державним органом документ про виняткове право на використання зазначеного в ньому технічного рішення. Патент складається з двох частин: патентної грамоти та патентного опису. Патентна грамота передається власникові патенту, а патентний опис повинен містити достатній обсяг інформації, щоб забезпечити практичне використання об'єкта патенту.

Документом, що засвідчує авторське право на інтелектуальну власність, є авторське свідоцтво, яке видається фізичній чи юридичній особі, що зареєструвала даний продукт інтелектуальноїдальності

Практичне використання права власності на нематеріальні ресурси підприємства може здійснюватися двома шляхами: через їх використання самим підприємством або іншим з наданням спеціального дозволу, що оформляється ліцензійною угодою.

Ліцензією називається дозвіл на використання нематеріальних ресурсів протягом певного терміну та за визначену плату. За використання об'єкта лщензійної угоди справляється одноразова (паушатьна) виплата або періодичні відрахування (роялті), що здійснюються протягом усього терміну дії угоди

Специфіка в оцінці нематеріальних активів у тому, що власні нематеріальні активи оцінюються за їх собівартістю, а придбані підприємством у процесі господарської діяльності - за покупною вартістю. Облік нематеріальних активів здійснюється на окремих субрахунках

Оскільки нематеріальні активи підлягають моральному зношенню, підприємства змушені нараховувати на них суму зносу. Норма зносу визначається підприємством самостійно і залежить від терміну використання нематеріальних активів, а у випадку неможливості його встановлення приймається рівною 10%