8

Тема 2. Сутнісна характеристика товарного ринку

План

2.1. Поняття, економічний зміст і класифікація ринків.

2.2. Особливості товарного ринку.

2.3. Форми і методи регулювання товарного ринку.

Ринкова економіка є такою формою організації економіч­ного життя суспільства, в якому виробники і споживачі взає­модіють за допомогою ринку.

Ринок - це механізм формування та руху відтворювальних процесів, форма зв'язку виробництва і споживання, а також різних видів комерційно-господарської діяльності за допомо­гою купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили, техноло­гій, інформації тощо.

Основною умовою ринку є обмін товарами або послу­гами. Для того, щоб здійснився обмін, необхідне дотримання наступних умов:

1.Сторін, які вступають в обмін, має бути як мінімум дві - продавець і покупець.

2.Кожна сторона повинна мати в своєму розпорядженні щось таке, що могло б зацікавити іншу сторону.

3.Кожна сторона має бути здатною здійснити комунікацію і доставку свого товару.

4.Кожна сторона повинна бути вільною в ухваленні або відхиленні пропозиції іншої сторони.

5.Кожна сторона має бути впевнена в доцільності або ба­жанні мати справу з іншою стороною.

Ринок у своєму розвитку пройшов шлях від примітивних базарів до сучасних організованих ринків. Історія розвитку ринку дозволяє виділити чотири типи ринку:

1. Нерозвинений ринок характеризується тим, що ринкові відносини мають випадковий, найчастіше товарний (бартер­ний) характер.

2. Вільний (класичний) ринок характеризується наступ­ ними рисами:

1) необмежена кількість учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;

2) абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства;

3) необме­жена свобода переміщення капіталу;

4) наявність у кожного учасника абсолютно повної інфор­мації про ринок;

5 ціни встановлюються стихійно в процесі вільної конку­ренції;

3.Регульований ринок - це результат цивілізації і гумані­зації суспільства, коли держава прагне якось пом'якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспіль­ства, але не настільки, щоб знищити мотивацію до творчої, іні­ціативної праці та ризику в господарській діяльності.

4. Деформований ринок – це надмірне втручання держави у ринкові відносисни призводить до їх деформації (ринок в умовах адміністративно-командної або директивної системи господарювання). Основні риси:

1)відсутність численних ринкових суб'єктів, які організують свою господарську діяльність на основі різних форм власності;

2) монополізм виробника і торговця;

3) незбалансованість попиту і пропозиції;

4) надмірний ріст цін, нестримувана інфляція, порушення грошового обміну, бюджетний дефіцит, величезна емісія гро­шей тощо;

5) розквіт тіньової економіки;

Таблиця 2.1

Класифікація ринків

Класифікаційна ознака	Тип ринку
Структура господарства галузі	1.Ринки промислово розвинених країн 2.Ринки країн, що промислово розвиваються 3.Ринки країн-експортерів сировини 4.Ринки країн з економікою типу натурального господарства
Рівень доходів і характер їх розподілу у країні	1.Ринки країн з дуже низьким рівнем доходів 2.Ринки країн з дуже низьким і дуже високим рівнями доходів 3.Ринки країн з низьким, середнім і високим рівнями доходів 4.Ринки країн з переважно середнім рівнем доходів
Економічне призначення об'єктів ринкових відносин	1.Ринок товарів і послуг 2. Ринок засобів виробництва 3. Фінансовий ринок 4. Інформаційний ринок
Територіальне охоплення	1. Внутрішній ринок 2. Національний ринок 3. Регіональний ринок 4. Світовий ринок
Рівень регулювання	1. Вільний ринок 2. Регульований ринок
Тип конкуренції	1.Ринок чистої конкуренції 2. Ринок монополістичної конкуренції 3. Ринок олігополістичної конкуренції 4. Ринок чистої монополії
Ступінь залучення споживача в процес продажу		1. Потенційний ринок 2. Доступний ринок 3. Кваліфікований доступний ринок 4. Цільовий ринок 5. Освоєний ринок
Рівень насиченості ринку		1. Рівноважний ринок 2. Збитковий ринок 3. Дефіцитний ринок
Вид споживачів		1. Ринки споживачів 2. Організаційні ринки
Відповідність законодавчим нормам		1. Легальний ринок 2. «Чорний» ринок

Привабливість країни як ринку збуту її продукції визнача­ється структурою її господарства, а також рівнем і розподілом доходів у країні. Структура господарства визначає виробни­чий попит. Для промислово розвинених країн промисловість має широко диверсифікований характер, розвинена сфера по­слуг, частка сільського господарства незначна. Такі країни є ос­новними експортерами й імпортерами промислових товарів, а розмах і різноманіття виробничої діяльності роблять ринки збуту цих країн привабливими для будь-яких товарів.

Країни, що промислово розвиваються, - це, здебільшого, індустріальні країни, тому вони імпортують різну сировину і вироби важкого машинобудування. Структура господарства таких країн представлена, перш за все, сільським господар­ством і гірничодобувною промисловістю, які мають експортну спрямованість.

Країни-експортери сировини багаті одним або декількома видами природних ресурсів. Вони є хорошими ринками для збуту гірничодобувного устаткування, сільськогосподарських машин, інструментів, вантажних автомобілів, навантажуваль­но-розвантажувального устаткування.

У країнах з економікою типу натурального господарства більшість населення займається простим сільськогосподарсь­ким виробництвом. Більшу частину продукції, що вироб­ляється, вони споживають самі, а іншу обмінюють на прості товари та послуги. На ринках таких країн експортер має не­значні можливості для реалізації своїх товарів і послуг.

При класифікації ринків за територіальною ознакою виді­ляють чотири наступні типи ринків:

1.Внутрішній (місцевий) ринок охоплює сферу обміну, обмежену кордонами конкретної країни. Її учасниками є як місцеві підприємці, так і фірми й організації інших країн.

2.Національний ринок (вітчизняний або зарубіжний) - це сфера здійснення внутрішньо- та зовнішньоторговельних операцій.

3.Регіональний ринок - це сфера здійснення внутрішньої і міжрегіональних торговельних операцій. Регіональний ринок може бути самозабезпеченим, частково забезпеченим і повністю залежним від ввезення товарів.

4.Світовий ринок - це сукупність національних ринків. У структурі світових ринків виділяють два основні сектори: відкритий і закритий, які мають свої принципи торгівлі та ціноутворення.

• Закритий ринок - це ринок, де взаємодіють продавці та покупці, зв'язані різними формами некомерційних відносин. Основними джерелами закритого ринку є:

- внутрішньофірмові постачання між філіалами, дочірні­ми і головними підприємствами великих корпорацій;

- спеціальна торгівля, представлена постачаннями товарів як допомога за довгостроковими контрактами;

- бартерні та компенсаційні операції тощо.

• Відкритий ринок є сферою звичайної комерційної діяль­ності необмеженого кола незалежних покупців і продавців. Операції на відкритому ринку представлені в основному опе­раціями на біржах.

За характером і рівнем попиту та пропозиції на ринку роз­різняють два наступні типи ринку:

1) ринок продавця - попит перевищує пропозицію;

2) ринок покупця - пропозиція перевищує попит.

Залежно від виду споживачів розрізняють два наступні ти­пи ринків:

1. Споживчі ринки - це сукупність індивідів і сімей, що купу­ють товари та послуги для особистого споживання.

2. Організаційні ринки, або ринки організацій, які, в свою чергу, поділяються на наступні види ринків:

• Ринки продукції виробничо-технічного призначення, які є сукупністю організацій і приватних осіб, що купують товари та послуги, використовувані при виробництві інших продуктів.

• Ринки перепродажів - це сукупність організацій та інди­ відуальних осіб, які купують товари з метою їх перепродажу або здачі в оренду.

• Ринки державних установ, на яких державні установи всіх рівнів купують або орендують товари та послуги для ви­конання своїх функцій.

Залежно від ступеня залучення споживача в процес про­дажів виділяють такі типи ринків:

1. Потенційний ринок - це сукупність споживачів, що виявляють деяку цікавість до певного продукту.

2. Доступний ринок - це група споживачів, що мають інте­рес, засоби та доступ до певного продукту.

3. Кваліфікований доступний ринок - це сукупність спо­живачів, що мають інтерес, засоби та доступ до ринку і задо­вольняють законодавчим вимогам (наприклад, вікові обме­ження на керування автомобілем).

4.Освоєний ринок - це сукупність споживачів, що вже ку­пили якийсь продукт.