24. Поняття протоколу. Приклади протоколів передачі даних.

А) Потрібно знати: поняття протоколу, призначення протоколів передачі даних, файлів, роботи з електронною поштою, поняття IP-адреси та робочої групи.

Б) Потрібно вміти: налаштовувати протокол TCP-IР та підключати комп’ютер до робочої групи.

Література.

1) Інформатика. Інформаційні технолгогії. – Під ред. А.О.Пушкаря.

2) І.Т.Зарецька, А.М.Гуржій та ін. Інформатика (в 2-х частинах). – Киів:”Форум”, 2004.

3) А.П.Алексеев. Інформатика 2001. Изд-во Москва:”Солон-Р”, 2001.

Контрольні запитання та завдання

1. Що є Інтернетом? Що таке провайдер?

2. Що таке модем і які його характеристики?

3. Які засоби необхідні для підключення комп'ютера до Інтернет?

4. Що таке електронна пошта? Що таке BBS? Що таке сервер?

5. Яка влаштована Всесвітня павутина WWW? Що таке сайт?

6. Що таке адреса в мережі Інтернет?

7. Що таке протокол і які протоколи Ви знаєте?

8. Що таке Web-сторінка? Що таке гіпертекст?

9. Які програмні засоби використовуються для роботи в мережі Інтернет і для електронної пошти?

10. Що таке кіберпростір і віртуальна реальність?

11. Яка влаштована локальна комп'ютерна мережа?

Опорний конспект

Інтернет є всесвітньою інформаційною комп’ютерною мережею, яка об'єднує безліч комп’ютерних мереж, що працюють за єдиними правилами. Інтернет не являє собою комерційну організацію і нікому не належить. Користувачі-Інтернету є практично у всіх країнах світу.

Користувачі Інтернету підключаються до мережі через комп'ютери спеціальних організацій - постачальників послуг Інтернету або провайдерів. Всі організації, сполучені один з одним самими швидкісними лініями зв'язку, утворюють базову частину мережі, або хребет Інтернета (Backbon). Якщо постачальник послуг підключений безпосередньо до хребта, то швидкість передачі буде максимальна. До мережі Інтернет підключаються як окремі PC, так і локальні мережі через свої сервери, тобто головні комп'ютери в локальній мережі. Різниця між користувачами і постачальниками послуг достатньо умовна, оскільки будь-який користувач, що підключився до Інтернету, може представити послуги підключення іншим користувачам мережі Інтернет.

У загальному випадку Інтернет здійснює обмін інформацією між двома будь-якими комп'ютерами, підключеними до мережі. Комп'ютери, що підключені до Інтернету, часто називають вузлами Інтернету або Сайтами. Вузли, встановлені у провайдерів, забезпечують доступ користувачів до Інтернету. Є такі вузли, які спеціалізуються на наданні інформації в мережі Інтернет - це Пошукові системи, наприклад, -Rambler, OnLine, Yandex, AltaVista, Yahoo, Excite та інші. Ряд фірм через Інтернет рекламують свої товари і послуги.

Інформація в Інтернеті передається за допомогою адрес і протоколів (основних понять Інтернету). Навіть при тимчасовому підключенні комп'ютеру виділяється своя унікальна адреса. Адреса в Інтернеті однозначно визначає місце знаходження комп'ютера. Адреси – це найважливіша частина Інтернету. У кожного комп'ютера (об'єкту) в мережі Інтернет є своя унікальна адреса - Uniform Resource Locator (URL).

Адреси можуть бути цифрові. Цифрові адреси складаються з чотирьох цілих десяткових чисел, розділених крапками, кожне з яких не перевищує 256. Приклад: 194.84.93.10. Такий вигляд мають IP-адреси-первинний і вторинний DNS (Domain Name System) - Доменна система імен. Комп'ютери використовують цифрові адреси, а користувачі - символьні адреси (імена). Сервер DNS-це програма, яка перетворює символьні адреси в цифрові. У Інтернеті використовується доменна структура імен. Кожен рівень в системі називається доменом. Приклад адреси пошти в Інтернеті: ivanov@mech.math.msu.ru – це означає користувач Іванов на комп'ютері Мехмату МГУ. ru -позначення Росії, su - колишнього СРСР, fr - Франції, uk - Великобританії, de - Німеччини, ua - України. У США не прийняте вказувати країну. Приклад: http://www.microsoft.com - адреса сторінки компанії MicroSoft в Інтернет. Для комерційних організацій США використовується домен com, для мережевих net, для учбових і наукових edu, для військових mil, для урядових gov, інших - org.

Приклад російської адреси в Інтернет: http://www.name.ru/users, де name ім'я користувачів (users). У адресі обов'язково указують назву протокола http: http://www.echo.msk.ru. Типовий URL для WWW має вигляд: http://www.назва.домен/имя файлу.

Крім того, в Інтернеті використовуються адреси електронної пошти. Вони складаються з двох частин, розділених знаком @. Зліва від цього знаку розташоване ім'я абонента, а справа - адреса в Інтернеті комп'ютера з вказівкою поштового відділення абонента.

Приклад: myname@analyst.company.ru.

Основною формою мережевих комунікацій в даний час є електронна пошта (E-mail). Кожен користувач, підключений до E-mail, має спеціальну електронну адресу, наприклад: nccom@prest.msk.su (така адреса ви, ймовірно, вже бачили в довідниках, оголошеннях, на візитних картках). Спеціальне програмне забезпечення (поштові програми, наприклад Internet Mail Netscape Mail, dMail, Eudora і ін.), що використовує адреси E-mail дозволяє користувачам обмінюватися між собою повідомленнями і файлами, - приблизно так само, як ви переписуєтеся з другом з потужністю звичайної пошти. Електронна пошта - найстаріша і сама дешева послуга Інтернету.

Протокол - це правила взаємодії, це мова для обміну даними в мережі Інтернет. Щоб два комп'ютери могли встановити зв'язок, вони повинні спілкуватися на одній мові, тобто використовувати один і той же протокол. Найчастіше використовують TCP/IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol). Вони підтримуються ОС Windows. Протокол TCP розбиває інформацію на частини і передає її по частинах, а потім з цих частин збирає початковий образ (оригінал). Протокол IP відає адресами в Інтернеті, тобто шляхами проходження інформації.

У наш час широко використовуються наступні можливості Інтернет.

Інтернет є найбільшим сховищем файлів. Протокол FTP дозволяє одержувати і передавати файли. Протокол FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів) - засіб доступу до віддаленого комп'ютеру, що дозволяють проглядати його каталоги і файли, переходити з одного каталогу в іншій, копіювати, видаляти і оновлювати файли.

Найбільш популярним в Інтернет зараз є сервіс WWW - Всесвітня Павутина. У цій системі основним є поняття гіпертексту, тобто безліч окремих текстів, вкладених один в один , які мають посилання один на одного. Для роботи в WWW використовується протокол HTTP - Hyper Text Transfer Protocol. Гипертекстові документи створюються на мові HTML. WWW-сервер зберігає Web-сторінки і підтримує протокол HTTP для подорожі у всісвітньому павутинні. WWW (World Wide Web) - інтерактивна гіпертекстова інформаційно-пошукова система в Інтернет. Блоки даних в WWW (Web-сторінки) розміщуються на окремих комп'ютерах званих WWW-серверами або що належать окремим організаціям або приватним особам. Набір Web-сторінок, що належать одному власнику, називається сайтом. Web-сторінка - це документ або файл підготовлений у форматі гіпертексту і розміщений в WWW. Гіперпосилання - фрагмент тексту, який є покажчиком на іншій файл або об'єкт. Гіперпосилання необхідні, щоб забезпечити можливість переходу від одного документа до іншого. За допомогою гіпертекстових посилань ви можете подорожувати по різних WWW-серверам всього світу. Останнім часом з'явилися засоби, що дозволяють підключити WWW-сервери до могутніх інформаційних систем з реляційними базами даних. Для створення сторінок Інтернет (Web-сторінок) служать, наприклад, редактори Hot Metal Light, Hot Dog Professional і багато інших. Для цієї мети використовується мова програмування HTML.

80