Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка з інформатики.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
20.12.2018
Размер:
1.33 Mб
Скачать
  1. Режими роботи

Режимами роботи управляє стартове меню, яке з’являється на початку завантаження.

За виконання команд цього меню відповідають 2 параметри файлу msdos.sys: BootWin та BootGUI. Якщо BootWin=1, відбувається завантаження Windows, а якщо =0, то завантажується попередня версія DOS чи Windows. Параметр BootGUI=1 означає, що треба завантажувати графічну оболонку.

Стартове меню містить:

Normal (звичайний режим) – відбувається стандартне завантаження W або DOS. Файли autoexec.bat та config.sys аналізуються та виконуються.

Logged (створення протоколу завантаження) – аналогічний Normal, але створюється файл Bootlog.txt, в який заноситься інформація про завантажені драйвери та виконані команди.

Safe mode (безпечний режим) – використовується драйвер VGA і відсутня підтримка мережі. Команди autoexec.bat та config.sys не виконуються.

Safe mode with network support (безпечний режим з підтримкою мережі) – аналог попереднього, але завантажує мережеві драйвери.

Step-by-step confirmation (покрокове підтвердження) – перед виконанням кожної команди питає підтвердження.

Command prompt only (тільки командний рядок) – не завантажується графічна оболонка.

Safe mode command prompt only (командний рядок в безпечному режимі) – аналог безпечного режиму, але без графічного інтерфейсу.

  1. Основні можливості операційної системи ms dos.

А) Потрібно знати: назви та призначення системних файлів, логічну структуру системного диску, призначення внутрішніх та зовнішніх команд MS DOS.

Б) Потрібно вміти: виконувати команди роботи з файлами та каталогами, створювати командні файли.

Література.

1) В.Л.Руденко, О.М.Макарчук, М.О.Патланжоглу. Практичний курс інформатики.- Київ, «Фенікс», 1997. – 304 с.

2) І.Т.Зарецька, а.М.Гуржій, о.Ю.Соколов. Інформатика (в 2-х частинах). – Киів:”Форум”, 2004.

3) А.Ф.Верлань, н.В.Апатова. Інформатика (підручник для учнів 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи).- Київ, «Форум», 2000.

3) В.Э.Фигурнов. Ibm pc для пользователя. Краткий курс (7-е изд.).- Москва, «Инфра-м», 1997. Контрольні запитання та завдання

    1. Назвіть декілька способів завантаження командного рядку.

    2. Команди роботи з логічними дисками, файлами, каталогами, екраном, принтером, настройка дати та часу в MS DOS.

    3. Імена файлів в MS DOS. Навести по 5 прикладів вірних та невірних імен.

    4. Яким чином змінюються довгі імена файлів для MS DOS? Наведіть декілька прикладів.

    5. Назвіть типові розширення файлів та поясніть, що вони означають.

    6. Назвіть основні відмінності MS DOS та Windows.

    7. Назвіть файли, що входять до складу MS DOS.

    8. Опишіть призначення командного процесора, файлу автозапуску та конфігурування системи.

    9. Опишіть один із способів створення bat-файлу. Для чого призначені bat-файли?

Опорний конспект

  1. Основні характеристики DOS. Історія: 1981 р. для 8086. При випуску нових версій MS DOS фірма Microsoft неухильно слідувала двом найважливішим принципам:

  • збереження сумісності: будь-яка версія MS DOS могла виконувати програми, написані для кожної з попередніх версій MS DOS;

  • працездатність на будь-якому комп'ютері: будь-яка версія MS DOS може працювати на будь-якому IBM PC-сумісному комп'ютері (навіть без твердого диска, з 512 і навіть менш Кбайтами оперативної пам'яті, з будь-яким монітором і т.д.).

Що виявилося неможливо удосконалити.

  • MS DOS так і залишилася однозадачною ОС.;

  • у MS DOS виявилося неможливим вмонтувати надійні засоби для захисту даних від несанкціонованого доступу й організації колективної роботи з даними;

  • DOS-програми можуть виконуватися тільки в межах першого Мбайта пам'яті, а інша пам'ять може використовуватися лише для збереження даних .

  • Версії MS DOS. Зараз останньою окремо розповсюджуваною версією MS DOS є версія 6.22, вона була випущена в травні 1994 р. У цю версію MS DOS нарешті була включена підтримка введення російських букв із клавіатури і відображення їхній на екрані монітора (раніше для цього було необхідно використовувати спеціальні програми-русифікатори).

Області застосування MS DOS.

  • дотепер залишається безліч областей діяльності, де DOS - програми успішно працюють, а застосування рішень, вимагаючих інших ОС, неможливо чи економічно недоцільно;

  • при ушкодженні таких ОС, як Windows (що трапляється дуже часто) для вияснення причин несправності і їхніх усунень звичайно приходится використовувати MS DOS і DOS-програми;

  • оскільки ОС Windows є надбудовою над MS DOS, те для їхній ефективного використання треба вміти набудовувати MS DOS.

  1. Склад MS DOS:.

1) Дискові файли IO.SYS і MSDOS.SYS. Дискові файли IO.SYS і MSDOS.SYS, інакше називані основними системними файлами MS DOS, містять програми MS DOS, що постійно знаходяться в оперативній пам'яті комп'ютера. Файли IO.SYS і MSDOS.SYS повинні знаходитися в кореневому каталозі диска, з якого завантажується MS DOS.

2) Командний процесор DOS. Командний процесор DOS обробляє команди, що вводяться користувачем. Стандартний командний процесор MS DOS має ім'я COMMAND.COM, звичайно він знаходиться в кореневому каталозі диска, з якого завантажується DOS. Деякі команди користувача, наприклад Type, Dir чи Copy, командний процесор виконує сам. Такі команди називаються внутрішніми. Для виконання інших (зовнішніх) команд користувача командний процесор шукає на дисках програму з відповідним ім'ям і якщо знаходить її, то завантажує в пам'ять і передає їй керування. По закінченні роботи програми командний процесор видаляє програму з пам'яті і виводить повідомлення про готовність до виконання команд (запрошення DOS).

3) Зовнішні команди DOS. Зовнішні команди DOS — це програми, що поставляються разом з операційною системою у виді окремих файлів. Ці програми виконують дії обслуговуючого характеру, наприклад форматування дискет, перевірку дисків і т.д. Зовнішні команди DOS записуються в окремий каталог при установці DOS.

4) Драйвери. Драйвери пристроїв — це спеціальні програми, що доповнюють MS DOS, наприклад, забезпечуючи обслуговування нових чи нестандартне використання наявних пристроїв. Драйвери завантажуються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи, їхні імена вказуються в спеціальному файлі CONFIG.SYS. Така схема полегшує додавання нових пристроїв і дозволяє робити це, не торкаючись системних файлів DOS. Ми розглянемо драйвери більш докладно в наступному параграфі.

5) Базова система вводу-виводу. Базова система вводу-виводу (BIOS), що знаходиться в постійній пам'яті (ПЗП) комп'ютера, формально не є частиною MS DOS, однак тісно з нею зв'язана. BIOS містить програми для перевірки устаткування комп'ютера, ініціювання завантаження операційної системи (ОС) і програми для виконання базових (низькорівневих) операцій вводу-виводу з монітором, клавіатурою, дисками і принтером.

6) Завантажник DOS. Ще одна програма, яку можна вважати частиною DOS, — це завантажник DOS. Він знаходиться в першому секторі кожної дискети й у першому секторі логічного диска, з якого відбувається завантаження DOS (тобто диска С:). Призначення цієї дуже короткої програми — завантаження в пам'ять системного файлу DOS IO.SYS при початковому завантаженні комп'ютера.

  1. Завантаження.

  • Програма-завантажувач, що знаходиться в початковому секторі диска, перевіряє чи знаходиться в кореневому каталозі файли io.sys та msdos.sys.

  • Зчитує в пам’ять початок файла io.sys та передає йому керування. Там знаходиться програма, яка завантажує в пам’ять залишок файлу io.sys та файл msdos.sys.

  • Якщо в кореневому каталозі диска є файл драйвер стиснутих дисків dblspace.bin , то завантажується цей драйвер.

  • З кореневого каталогу читається файл config.sys та завантажуються драйвери, вказані в ньому.

  • З кореневого каталогу зчитується командний процесор command.com і йому передається керування.

  • Командний процесор виконує файл autoexec.bat, тобто виконуються команди і програми, які там вказані (якщо відсутній, то йде запит на час і дату).

  • Виводиться запрошення DOS. С:\>

  1. Діалог користувача з DOS.

  • запрошення DOS А:\> чи С:\> . Це означає, що DOS готово до прийому команд і, як правило, містить інформацію про поточний дисковод і про поточний каталог

А:\> - дисковод А:, кореневий каталог.

С:\ЕХЕ> - дисковод С:, каталог \ЕХЕ.

  • ввід команд

Для введення команди варто набрати цю команду на клавіатурі і натиснути (Enter) (Редагування команди, що вводиться- стандартні: [Backspace], [F3]- повтор, [Ins], [ Esc] очистка всієї строки).

  • запуск і виконання команд (command.comcom (пр)  exe (пр) bat);

  • одержання довідки по командах;

Довідка по команді. Ввести цю команду (ім'я програми) з параметром /? . Наприклад,

С:\> sys /?

Список команд: - список з коротким описом їх призначення:

FASTHELP чи FASTHELP тема-довідника

Виклик вбудованого довідника. Для виклику довідника введіть команду:

HELP чи HELP тема-довідника

При вказівці теми на екран відразу виводиться довідка по цій темі. Якщо ж тема не зазначена, виводиться зміст довідника (Alt С).

  • зависання.

  • спочатку треба одночасно натиснути на клавіші [Ctrl] і [Break], щоб припинити виконання чи програми вивести її з стану «зависання»;

  • якщо це не допомагає, те треба перезавантажити DOS. Для цього варто одночасно натиснути на клавіші [Ctrl], [Alt] і [Del];

  1. Файлова система.

Файл – це поіменована область на диску. З іншого боку, це сукупність даних одного типу. Файлова система – це сукупність програм, яка забезпечує роботу з файлами та їх каталогами, а також сама сукупність файлів та каталогів, що зберігаються на зовнішніх накопичувачах. Структура файлової системи визначає структуру ОС.

Кожний файл має ідентифікатор, який складається з двох частин: імені та типу. Імена файлів містять до 8-ми літер, цифр, знаків “-“, “_”, а тип – до 3-х літер, цифр та деяких знаків. Тип визначає користувач чи програма, що породжує файл. Ім’я відділяється від типу “.”. Тип називають розширенням файлу. Кожний файл реєструється в змісті файлів, тобто каталозі, який називають директорією. В каталозі для кожного файлу реєструються: імя файла, його тип, розмір займаємої пам’яті, дата і час його створення. Сам каталог теж може мати ім’я та зберігатися в іншому каталозі. В цьому випадку утворюється ієрархічна файлова система. В такій файловій системі на диску завжди є кореневий каталог, в якому реєструються звичайні файли та каталоги 1-го рівня. Імена каталогів, вкладених один в одний відділяються знаком "\". Для ідентифікації файла треба вказувати імена накопичувача, каталогів та ім’я файла.