75. Видання з проблем сільського господарства: загальна характеристика.

Гол центри підготовки та видання науково-допоміжної бібліографії з пит. с/г:

1. держ наукова с/г б-ка нац. академії аграрних наук – готує і видає ряд тематичних і реф. журналів

2. нац. б-ка У ім.. В.Вернадського – багатогалузеві допоміжні покажчики «Історія техніки», «Видання АН УРСР (1919-1967рр): фізико тезнічні та математичні науки», наук. Посібник Укр реф. Журнал «Техніка. Промисловість. Сільське господарство. Серія 2», «… Серія 1. природничі науки».

3. держ науково-технічна б-ка – видає реф. Журнал «Депоновані наукові роботи».

76. Класифікація видань літератури з технічних наук.

До науково-технічної документації належать систематизовані зібрання документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, промислові каталоги, депоновані рукописи та інші). Нац система НТІ скл-ся з компонентів: спеціалізованих держ під-ств, держ органів НТІ, наукових і науково-технічних наук; під-ств будь –яких організаційно-правових форм заснованих на держ або приватній формі власності: предметом ді-сті є інф забезпечення, нар гос-во У. Завдання нац. системи НТІ: 1. формування на основі вітчизняних і забіжних джерел довідков-інформаційних фондів включаючи БД і банки даних, інф забезпечення фіз. І юр осіб; 2. одержання, обробка, зберг, пошир, використ вітчизняної НТІ; 3. орг.-ція надходження в У зарубіжної НТІ, її обробка, зберіг, пошир на основі вивчення світового інф ринку; 4. підготовка аналітичних мат, необхідних для прийняття держ органами рішень з пит. НТ розвитку країни; 5. аналітико-синтетична обробка док; 6. розроблення і впровадження суч технологій в науково-інф ді-сть; 6. орг.-ція пропаганди і сприяння швидкого досягнення науки і техніки, передового досвіду; 7 ств-ня загальнодоступної мережі б-к як бази для освіти, наук досліджень, ви-цтв. Головним центром НС НТІ У який координує ді-сть всієї системи, яка надає методичні рекомендації. Інститут має одну структуру до якої входить держ НТ б-ка У і 18 регіональних центрі НТ та економічної інф-ї.

77. Галузеві інформаційні потреби ПТСГ. Інформаційна потреба (ІП)- це власність оклемої особи або колективу відображати необхіоність одержання інформації відповідного змусту або характеру. Потреба документної інформації задовольняється за допомогою формальних та неформальних контактів. Суб’єктом ІП є споживач інформації. Суттєвою ознакою диференціації користувачів, якавизначає тематичні структуру потреб і запитів спеціалістів є їх належність до конкретної галузі знання. Не менш важливою ознакою класифікації споживачів є їх сфера професійної діяльності. Досить розповсюдженим є групування по займаних посадах. Методи вивчення ІП різноманітні:1)анкетування(найб. традиційна форма вивчення ІП, оскільки анкета заповнюється самостійно, то всі пов. бути доступні і зрозумілі для респондента); 2)опитування (бесіда, що проводиться за визначеною темою). Розрізняють формальне і неформальне опитування. Формальне – передбачає детальну розробкувсієї процедури, включаючи план бесіди. Неформальне – питання задаються у строгій послідовності, таке інтерв’ю не дає великої кількості матеріалу, яке дозволяє глибоко розглядати проблему.

81. Організація держ. с-ми НТІ. НС НТІ –це організаційно правова структура за допом. якої формується держ інф політика, а також здійснюється координація робіт спрямованих на ств-ня, збер., викор. і пошир нац ресурсів НТІ з урахуванням нац інтересів. НС НТІ скл-ся з таких компонентів: - спец. держ. під-ств, уст, орг-цій, держ. органів НТІ , наукових та наук-техн. Б-к; - під-ств будь-яких огранізаційно-правових форм заснованих на правовій чи комерційній власності, предметом яких є інф забезпечення нар господарства і громадян У. Осн метою НС НТІ є задоволення потреб громадян, юр осіб і держави в науково-технічній інф-ї. Осн завданнями НС НТІ є: формування на основі вітчизняних і заруб джерел довідково-інф фондів, вкл.-чи бази і банки даних, та інф забезпечення юр та фіз осіб; одержання, обробка, зберіг, пошир і використ інф-ї, одержаної в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської дія-сті юр та фіз осіб; орг-ція надходження до У, обробка, зберіг і пошир заруб науково-технічної інф-ї на основі вивчення світового інф ринку; підготовка аналітичних мат, необхідних для прийняття держ органами, органами місцевого і регіонального самоврядування рішень з пит наук-технічного, ек і соц розвитку країни; аналітично-синтетична обробка першоджерел, реферування опублікованих і не опублікованих на території У джерел науково-технічної та ек інф-ії, ств-ня на цій основі і поширення інф продукції та послуг; розроблення і впровадження суч технологій в науково-інф дія-сть; орг-ція пропаганди і сприяння широкому використанню досягнень науки і техніки, передового виробничого досвіду; ств-ня загальнодоступної мережі бібліотек, інформаційних центрів громадського користування як бази для освіти, вир-цтва та наукових досліджень, системи реалізації прав громадян на культурний та фаховий розвиток.

82. Основні напрямки діяльності Державної науково-технічної бібліотеки України. Державна науково-технічна бі-ка України (ДНТБ України) - всеукраїнська бі-ка загальнодержавного значення, входить до бібліотечної системи У та системи науково-технічної інформації Міністерства освіти і науки У. На сьогоднішній день ДНТБ У є комплексним бібліотечно-інф, культурно-просвітницьким, науково-методичним та репродукційно-видавничим центром, що сприяє розвитку науково-технічної сфери держави. ДНТБ У -- одна з найбільших б-к країни з унікальним багатогалузевим фондом науково-технічної лі-ри і док-ції, що нараховує майже 21 мільйон прим документальних джерел інф-ції. В ньому представлені: найбільший фонд патентних док в У, унікальні фонди промислової та нормативно-технічної док-ції, дисертацій, звітів про НДДКР, депонованих наукових робіт, фонд вітчизняних та заруб книг та періодичних видань науково-технічного спрямування. Основні напрямки діяльності: *формування фонду науково-технічної літ-ри та док, в т.ч. патентної, нормативно-технічної та промислової док-ції, авторефератів дисертацій, видань органів науково-технічної інф-ції; *бібліотечно-бібліографічне і довідково-інф обслуговування; *організаційно-методична робота з мережею науково-технічних б-к; *рекламно-інф дія-сть; *проведення тематичного патентного пошуку; *надання фактографічної інф-ії про фірми, орг-ції, під-тва (вітчизняні та зарубіжні) та їх продукцію; *депонування наукових робіт; *копіювання док; *надання послуг з використанням комп’ютерної техніки та виходом в Інтернет, сканування док, зображень, електронна доставка документів та інше).

83. Основні напрямки діяльності державної наукової сільськогосподарської бібліотеки України. - організація та підготовка стратегії розвитку сільськогосподарських бібліотек України; передбачає участь Бібліотеки у розробці програм, концепцій, регламентуючих документів розвитку та інформатизації сільськогосподарських бібліотек України; - проведення і координація наукових та експериментальних досліджень; передбачає, що функціонування науково-методичної діяльності базується на результатах наукових та експериментальних досліджень; - організаційно-управлінська діяльність (менеджмент); науково-аналітичний – передбачає збір і узагальнення фахової інформації бібліотек мережі та підготовку на її основі оглядових матеріалів, рекомендацій; - організаційно-методичний – забезпечує допомогу в підготовці інструктивно-регламентуючої, методичної документації для функціональних відділів ДНСГБ і бібліотек мережі а також видань наукового, рекомендаційного, допоміжного характеру; - інноваційний – забезпечує впровадження у діяльність бібліотек мережі здобутків бібліотечної галузі, розширення процесу інформатизації бібліотек; - інформаційно-педагогічний – сприяє формуванню інтегрованого професійного світогляду, розширення, міжнародної співпраці бібліотек, підвищення кваліфікації бібліотечних працівників мережі.

86. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем природознавства, техніки та сільського господарства. Розвиток науки вимагає інформатизації усіх ланок наукового процесу. У першу чергу це стосується впровадження автоматизованих технологій у процеси накопичення, обробки, зберігання та розповсюдження наукової інформації. Основним виробником інформації (бібліографічної, реферативної, фактографічної, прогнозно-аналітичної) були інформаційні та бібліотечні центри, які складали верхній рівень ДСНТІ. Саме тут оброблявся увесь потік світової науково-технічної інформації. Багатогалузеве охоплення (всі галузі природознавства та техніки), одноразова бібліографічна обробка матеріалів, створення паралельних рядів бібліографічних посібників робило видання цих органів конкурентоспроможними, вони користувалися найбільшим попитом серед науковців, дослідників та інших споживачів бібліографічної продукції. Це був так званий низхідний потік інформації. Серед найбільш відомих реферативних видань, які виходили в СРСР і досі користуються великим попитом, в тому числі і серед українських дослідників, слід назвати, в першу чергу, реферативний журнал ВІНІТІ(Всеросійский інститут наукової і технічної інформації). Державною публічною науково-технічною бібліотекою СРСР з метою інформування про зарубіжні періодичні видання та книги, що надійшли в інформаційні та бібліотечні органи країни, здійснювався випуск поточних бібліографічних покажчиків "Общесоюзный сводный каталог зарубежных книг. Естественные науки. Техника. Сельское хозяйство. Медицина" та "Общесоюзный сводный каталог зарубежных периодических изданий. Естественные науки. Техника. Сельское хозяйство. Медицина". ІНІСН випускав цілий комплекс науково-інформаційних видань. За змістом вони поділялися на поточні та ретроспективні проблемно-тематичні; за типом інформації — на бібліографічні, реферативні та науково-аналітичні.

88. Форма довідково-інформаційного обслуговування в режимі «запит-відповідь» з природознавства, техніки та сільського господарства. Довідков-бібліографічне обслуговування – обслуговування до відповідності одноразового запиту користувачів інф-ї. Інф запит – опосередкований прояв інф потреби, суб’єктивне формулювання інф інтересу. Разовий запит – запит, з яким звертаються до інф уст, розраховуючи на негайну відповідь. Такі відповіді можуть бути у формах: бібліографічна довідка, консультація, фактографічна довідка, або відмова. Для того, щоб надати відповідну довідку користувачеві, необхідно використовувати каталоги, картотеки, електронні БД, довідково-інф фонди. Довідки є бібліографічні та фактографічні. Фактографічна довідка містить відомості про конкретні факти, події, термінологію з різних галузей знань тощо. Виконання таких довідок базується на використанні довідкових видань. Головна умова успішного пошуку – це знання змісту та структури довідкових видань і їх допоміжних покажчиків. Всяка фактографічна довідка має супроводжуватись посиланням на джерело. Ці довідки різноманітні за змістом: 1)адреси підприємств; 2) аналіз чи відомості про ту чи іншу сировину; 3)відомості що стосуються природничих наук.

89. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців природознавства, техніки та сільського господарства: загальна характеристика. Інф бібліограф обслуговування – систематичне забезпечення бібліографічною інф-ю відповідну до довготривалих або постійно діючих запитів у відповідності до інф потреб корист. Ціль ІБЗ – надання спеціалістам у зручній їм формі всю ту інф-ю, яка міститься в нових документальних джерелах і може сприяти продуктивному вирішенню виробничих завдань. ІБЗ має виконуватися з певною періодичністю: щомісяця, щоквартально. Найбільш характерним методом ІБЗ є система вибіркового розповсюдження інф-ї, яка вимагає максимальної повноти доведення до абонента інф-ї. Диференційоване бібліографічне інформування – це обслуговування керівників, педагогічних працівників, відслідковування для них літератури, відповідно до їхніх потреб та інтересів. Дифренційоване бібліографічне інформування є індивідуальне та групове. Групове бібліографічне інформування – бібліографічне забезпечення відповідної групи користувачів інф-ї, які виділяються за певною ознакою і мають близькі за змістом інф потреби. В основному такі групи виділяються за місцем навчання, роботи, науково-дослідної ді-сті. Групове бібліографічне інформування буває регулярне, епізодичне, міжгалузеве, тематичне та проблемно-тематичне. Форми групового інформування: галузеві і тематичні списки нових надходжень, тематичні і комплексні виставки-перегляд, дні інформації (зіхд, який представляє ідеї), дні спеціаліста (гол мета такого заходу – ознайомлення визначеної групи споживачів з поточної і ретроспективної інф-ї. Серед індивідуальних форм роботи з читачами вирізняють бесіди різного характеру і форми індивідуального інформування.

90. Форма масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі природознавства, техніки та сільського господарства: загальна характеристика. Бібліографічне інформування передбачає регулярність доведення до читачів бібліотеки бібліографічної інформації з основ наук, інноваційні процеси в педагогіці. Поділяється на масове і диференційоване.Масове бібліографічне інформування покликане сприяти інформуванню широкого кола читачів, зацікавлених у систематичному отриманні відомостей про нові надходження. Поширеною формою масового бібліографічного обслуговування є випуск інформаційних бюлетенів, у яких відомості про нові надходження в бібліотеку розташовуються в певному порядку, частіше у систематичному.Інша форма: виставки нових надходжень. Комплексні форми масового інформування: День інформації – передбачає інформацію про нові надходження, а також їхній бібліографічний огляд. Про такі дні бібліотека повідомляє читачів з допомогою оголошень, запрошень. Вони проходять у читальному залі бібліотеки один-два дні. Література групується за основними галузями знань, і розкладають її на столі чи стелажі.