- •1.Змістова та видова структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •2.Тематичну структуру первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •3.Типологічна структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •4.Типологія політичних першоджерел
- •5.Типологія видань правових першоджерел
- •6.Типи видань праць видатних діячів сусп-зн
- •7.Закономірності розвитку первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •8.Сучасні періодичні видання як компонент первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
- •11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.
- •12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн
- •13.Класифікація джерел вторинної інформації з сусп-зн
- •14.Організація підготовки та доведення до споживачів інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на національному рівні
- •15. Діяльність галузевих центрів виробництва і поширення суспільно-політичної інформації в Україні
- •16. Роль універсальних та багатогалузевих центрів у виробництві та розповсюдженні суспільно-політичної інформації в Україні
- •17. Організація виробництва та поширення інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на регіональному рівні.
- •19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.
- •21. Бібліографічна характеристика документів у джерелах вторинної інформації з суспільствознавства, призначених для забезпечення професійних потреб з суспільствознавства.
- •22. Особливості групування матеріалу в інформаційних документах з суспільствознавства для задоволення професійних інформаційних потреб.
- •24. Особливості розкриття змісту документів в ір з суспільствознавства, які орієнтовані на забезпечення непрофесійних інформаційних потреб.
- •25. Групування матеріалу в галузевих ір для задоволення непрофесійних інформаційних потреб з суспільствознавства.
- •26. Методика виконання тематичних довідок з суспільствознавства.
- •27. Особливості виконання фактографічних довідок.
- •28. Характеристика інформаційних ресурсів з історії.
- •29. Характеристика інформаційних ресурсів з економіки.
- •30. Характеристика інформаційних ресурсів з філософії, педагогіки та інших суспільних наук.
- •31. Інформування споживачів інформації в галузі з суспільствознавства.
- •32. Мережа Інтернет як засіб інформаційного забезпечення інформаційних потреб в галузі суспільствознавства.
- •33. Основні аспекти впливу культури та мистецтва на склад галузевих інформаційних ресурсів.
- •34. Структура документального потоку з проблем культури та мистецтва: загальна характеристика.
- •35. Особливості видань творів мистецтва.
- •36. Класифікація видань літератури з мистецтва.
- •37. Мета-книга з мистецтва: загальна характеристика
- •38. Галузеві інформаційні потреби як об’єкт інформаційної діяльності культури та мистецтва
- •39. Склад вторинного документального потоку з проблем культури та мистецтва
- •40. Інформаційні джерела літератури з проблем культури та мистецтва як провідна ланка вторинного галузевого документального потоку
- •41. Покажчик творів мистецтва як результат інформаційної діяльності галузі
- •42. Організація дпа з культури та мистецтва
- •43. Підсистема каталогів й картотек на фонд літератури з проблем культури та мистецтва
- •45. Організація державної системи інформації з проблем культури та мистецтва.
- •46. Основні напрямки діяльності інформаційного центру з проблем культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України
- •48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
- •49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
- •51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
- •52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
- •53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
- •54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
- •55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
- •56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
- •57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
- •58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
- •59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
- •60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
- •61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
- •62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
- •63.Методика створення ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •64.Аспекти формування ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •75. Видання з проблем сільського господарства: загальна характеристика.
- •76. Класифікація видань літератури з технічних наук.
58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
Публікації з лі-ва поділяються за складовими елементами літературної науки. Виділяється історія літератури, літературна критика, теорія і методологія літератури, літературознавчі дисципліни.
За функціональним призначенням публікації матеріалів з історії, літ критики та ін літературних праць под. на групи:
1.видання праць видатних літературознавців, літ. Критиків, діячів класичної естетики. Це можуть бути зібрання творів, збір. Праць, призначених для тих, хто професійно пов'язаний з даною галуззю: вченим, викладачам, студентам. До видань звертаються і любителі літератури.
2.літературні мемуари-група публікацій, що становлять інтерес як для фахівців такі і широкого кола читачів. Спогади письменників про себе, події, спогади про інших письменників можуть читати як обєкти науково-дослідного так і літературного, для дозвілевого читання.
3.літературно-критичні праці сучасних літературних критиків. В публікаціях аналізується сучасно-літературний процес або творчість окремого письменника або окремий худ твір.
4.наукова література-публікація наукових статей, збірників, монографій, праць узагальненого характеру створених вченими літературознавцями як результат наукового дослідження в галузі літературознавства. Такі публікації цікавить насамперед вчених галузі. Читачі-непрофесіонали можуть виявляти інтерес до такої літератури, бо обєкт дослідження, яким є життя і творчість окремих письменників та достатній і цікавий стильвикладу матеріалу, який властивий літературознавству викликають зацікавлення у громадкості. Публікації містять вторинну інформацію, у вигляді розгорнутих списків опрацьованої літератури.
5.науково-популярна-публікація з літературознавства, призначені для широкого загалу, які виокремлюються доступним і захоплюючим викладом матеріалів, повідомляючі факти літературного процесу сприяють естетичному розвитку читачів.
6.навчальна та навчально-методична література-публікація підручників, навчальні посібники, методичні матеріали для учнів, студентів, вчителів.
7.довідкова літ з худ літ та літературознавства-видання літературних енциклопедій, словників з життя і творчості письменників, словники літературних термінів, словники псевдонімів. Використовуються фахівцями так і читачами-пепросесіоналами.
59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
Система засобівлітературної ІД-сукупність форм та методів виробництва і розповсюдження вторинної інформації з ХліЛ. Основні канали виробництва та поширення літературної вторинної інформації: 1.спеціальні інформаційні посібники; 2.вторинна інформація в періодичних виданнях; 3.вторинна інформація в наук., навчальн. Та довідковій літературі; 4.інформаційні послуги інформаційних установ; 5.книговидавничі та книготоргівельнібібліографічні метеріали; 6.ЗМІ; 7.канали міжособового спілкування; 8.інформаційні мережі. Найбільш поширеною в Україні є підготовка літературно-бібліографчної інформації як у друкованому так і у електронному вигляді. Літературно-бібліографічні посібники под. на: науководопоміжні, рекомендаційні.
За змістом вони под. на такі, що відоьражають найбільш поширені запити на худ літ: персональні, тематичні, проблемно-тематичні, загально галузеві, жанрові, новинок літератури, краєзнавчо-бібліографічні посібники. За хронологією под.: ретроспективні, поточні, перспективні.